- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Як палестинці відзначають 50-річчя ізраїльської окупації

Категорії: Близький Схід та Північна Африка, Палестина, війна і конфлікти, громадські медіа, історія, права людини, протест

Скріншот свідчення Фадви Халіль: «50 років ми живемо в окупації». Джерело: Інститут вивчення Близького Сходу (IMEU).

[Посилання ведуть на сторінки англійською мовою, якщо не зазначено інше].

Дві дати закарбувались у пам'яті народу Палестини.

Перша з них, 15 травня 1948 року — це примусове виселення [1] понад 700 000 палестинців, що супроводжувалося знищенням їх міст і сіл воєнізованими єврейськими формуваннями сіоністів. Заснування за день до цього Держави Ізраїль привело до насильницької зміни обрисів кордонів історичної Палестини.

Друга, 5 червня 1967 року — це ізраїльська окупація [2] інших палестинських територій, поряд з Синайським півостровом [3], що належав Єгипту, і Голанськими висотами, [4] що входили до складу Сирії, — результат Шестиденної війни Ізраїля з сусідніми арабськими державами.

З тих пір уже п'ятдесят років палестинський народ живе в умовах найдовшої [5] у новітній історії військової окупації.

5 червня 2017 року знаменує 50 років ізраїльської окупації, однак історія ізраїльського колоніалізму значно ширша.

#50YearsofOccupation

Як же виглядають півстоліття життя в умовах військової окупації?

Відзначаючи п'ятдесятиліття окупації, палестинські та інші прибічники прав людини використовують хештеги #occupationis [окупація — це] і #50YearsofOccupation [50 років окупації], щоб розповісти в інтернеті про щоденні страждання, утиски, інституціональну дискримінацію і наругу над основними правами палестинців з боку Ізраїля.

Проти мене висунуто 18 воєнних звинувачень за те, що я займаюсь захистом прав людини.

#OccupationIs [13] [Окупація — це] бути об'єктом расового профілювання з боку ізраїльського солдата на контрольно-пропускному пункті дорогою на роботу #50YearsofOccupation [10] #50Years [14]

#occupationis [16] [Окупація — це] видима і невидима сила, що втручається у найважливіші рішення і найпростіші справи твого життя.

#Occupationis [11] [Окупація — це] не мати можливості навідати своїх родичів, що живуть у 10 хвилинах або годині їзди від тебе без дозволу твоїх окупантів.

Мати, яка не може підібрати слів, щоб пояснити жахливу сцену, коли солдати наводять гвинтівки на дітей, які йдуть в гості до своєї бабусі. [Це окупація] #Occupationis [11]

#occupationis [16] [Окупація — це] палестинські міста, мегаполіси, надії та мрії, відрізані стіною апартеїду [21], об'їзними дорогами і поселеннями.

Я не можу побудувати дім на своїй землі через близькість до поселення!!! Моя земля була тут задовго до цих поселень #occupationis [16]

#occupationis [16] [Окупація — це] утримання людей під вартою без суду і слідства.

Кампанія в соціальних мережах з хештегом #Occupationis [24]була започаткована організацією Palestinian Task Force on Public Diplomacy (Палестинська група з питань суспільної дипломатії) на відзначення п'ятдесятиліття окупації.

Інші організації також надали палестинцям можливість висловитися і поділитися розповідями про своє життя в умовах окупації.

В 1967 році, коли Федве Халіль було дев'ять років, Ізраїль захопив Західний берег ріки Йордан, удруге примусово переселивши її родину.

В перший раз це відбулося у 1948 році. Тепер вона знаходиться в таборі біженців Аль-Джалазун біля міста Рамалла на Західному березі і досі живе мрією про те, щоб вільно відвідати своє рідне місто, яке тепер знаходиться на території сучасного Ізраїля.

Палестинцям, які проживають на Західному березі і в Газі, заборонено відвідувати Ізраїль без спеціальних пропусків, що видаються ізраїльським військовим відомством.

«У нас взагалі немає свободи. Чому до нас ставляться, як до людей другого ґатунку. Ми повинні бути рівними».

З метою обмеження пересування таких палестинців, як Фадва, по всій території Західного берега, а також вздовж Зеленої лінії [25] [укр] 1967 року Ізраїль встановив десятки контрольно-пропускних пунктів [26].

Такі КПП контролюються солдатами ізраїльської армії, які перевіряють всіх перехожих, змушуючи їх чекати довгими часами в нелюдських умовах, і в дощ, і в спеку. На додаток до цього, для блокування доріг, що ведуть до палестинських селищ, ізраїльські солдати розмістили бар'єри з цементних блоків і землі.

Фактично палестинцям, що проживають на Західному березі, заборонений проїзд по 41 дорозі загальною протяжністю понад 700 кілометрів, при цьому на громадян Ізраїля це обмеження не поширюється, і вони користуються вільним доступом на всі вказані магістралі.

Палестинці на території сектора Газа знаходяться у ще тяжчій ситуації, оскільки з 2007 року вони змушені жити в повній воєнно-економічній блокаді з боку Ізраїля. Потрібно маленьке диво, щоб в'їхати чи виїхати з «відкритої тюрми», як називають в народі сектор Газа.

Тривала блокада і застійна економіка вкупі з трьома війнами, що спіткали Газу одна за одною, призвели до того, що ООН [27] попередила: якщо ситуація в регіоні не зміниться, то до 2020 року він буде непридатний для людського проживання.

Однак обмеження на свободу пересування складає лише частину проблеми.

Організація Human Rights Watch у своєму відеоролику назвала чотири категорії грубого порушення Ізраїлем прав людини [28], включаючи протизаконні вбивства та інші воєнні злочини, що залишаються безкарними, примусові переміщення, неправомірні затримання, а також розвиток поселень, що супроводжуються дискримінаційними діями, направленими проти народу Палестини.

Палестина:
5 десятиліть ізраїльської окупації,
5 порушень основних прав людини #50YearsofViolations  [29][50 років утисків]

Токсичні поселення

У Східному Єрусалимі проживає близько 300 000 ізраїльських колоністів, і ще 350 000 [33] облаштувались у поселеннях, збудованих на Західному березі.

Згідно міжнародного законодавства [34] такі поселення незаконні і неодноразово піддавались критиці міжнародної спільноти. Недивлячись на таке кричуще порушення міжнародного права, Ізраїль продовжує зводити свої поселення. Буквально тиждень тому кабінет прем'єр-міністра Ізраїля оголосив про плани затвердити будівництво 2 100 нових одиниць поселень [35] на території Західного берега.

Часто-густо мотивовані скоріше ідеологією екстремізму, аніж економічними стимулами, ізраїльські колонізатори прибувають озброєними до зубів і часто з агресивними намірами.

У грудні 2009 року група ізраїльських колонізаторів у супроводі збройних сил країни зайняла частину будинку 87-річної палестинки Ріфки Аль-Курд, [36] яка втратила своє житло в 1948 році і нині проживає в арабському районі східного Єрусалиму.

Поселенці вже відібрали дім у її сина, а тепер прийшли і до її будинку, викидаючи її речі та меблі на вулицю.

«Нас часто фізично атакують: через це моя п'ятдесятирічна донька вже чотири рази потрапляла у лікарню. Їм відомо, що у неї проблеми з серцем, і вони завжди б'ють її у саме серце», — говорить Аль-Курд.

Руйнівне становище

Руйнування палестинських будинків (включно з сільськогосподарськими будівлями) також є характерною рисою окупації.

З 1967 року під приводом відсутності дозволу на будівництво Ізраїль зруйнував 48 000 палестинських будинків [37]. Такі дозволи практично ніколи не видаються ізраїльською владою громадянам Палестини.

Так, наприклад, 6 квітня 2016 року влада Ізраїля знесла шість будинків [38] у палестинській спільноті Умм аль-Хайр [39], маленькому селищі, розташованому біля Західного берега ріки Йордан в південній частині Хевронських пагорбів, що давало притулок близько 70 палестинським бедуїнам.

У той день дім втратили 34 палестинці, зокрема п'ятирічний Салем [40].

Щоб краще зрозуміти і відчути, через що змушені щоденно проходити палестинці під гнітом окупації, ізраїльська правозахисна організація B’Tselem нещодавно випустила інтерактивний документальний фільм під назвою «Невидимі стіни окупації [41]» [івр, анг], що пропонує глядачу віртуальну подорож по палестинському селищу Бурка, розташованому поруч з Рамаллою [42].

Скриншот івритської версії документальної стрічки «Невидимі стіни окупації». Джерело: B'Tselem [43] [івр]

Інтерактивний веб-сайт описує Бурку як «цілком звичайне селище Західного берега ріки Йордан».

Its very ordinariness illustrates what life is like for Palestinians living under Israeli occupation.

Сама буденність цього поселення ілюструє те, як живеться палестинцям під гнітом ізраїльської окуапції.

Під час віртуальної екскурсії селищем у глядачів є можливість вислухати голоси таких палестинців, як літня жінка, фермер і учениця старшої школи. Вони розповідають про труднощі, з якими вони щодня стикаються у своєму повсякденному житті.

Окупація без кінця?

На сьогодні всі дипломатичні переговори щодо мирної угоди між Ізраїлем і Палестиною, посередниками в яких виступають США і міжнародна спільнота, зазнали поразки.
Ізраїльські лідери недвозначно продемонстрували своє явне небажання припинити воєнну окупацію 4,8 мільйонів людй, що проживають на Західному березі, у Східному Єрусалимі і секторі Газа.

Ізраїльські лідери ясно дали зрозуміти, що у них немає жодного наміру припинити окупацію Західного берега ріки Йордан, сектора Газа і Східного Єрусалима #Marking50 [44] [50-ліття (окупації)].

Напис на зображенні: Познайомтесь із міністрами: «Ми не станемо ділити Ізраїль, ми не підемо на поступки, ми не підемо з нашої землі», — прем'єр-міністр Бенджамін Нетаньяху. «Ми укріпимо поселення в Юдеї та Самарії», — посол Ізраїля в ООН Дані Данон. «Жодне поселення не буде зруйноване», — міністр розвідки Ізраїля Кац. «Я завжди стверджую, що окупація — це міф, тому що ми ніколи не займали території інших народів. Ця земля завжди повинна належати Ізраїлю за єврейськими законами», — заступник міністра закордонних справ Ізраїля Ципі Хотовелі.