- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Поки ксенофобська політика охоплює Центральну і Східну Європу, допомога біженцям криміналізується

Категорії: Центральна та Східна Європа, Болгарія, Польща, Словаччина, Угорщина, біженці, війна і конфлікти, громадські медіа, гуманітарне реагування, міграція та імміграція, міжнародні відносини, політика, права людини

Нелегальні мігранти, що проживають у хостелі в Софії, Болгарія. Зображення надано Центром правової допомоги «Голос у Болгарії» / Хосе Антоніо Санчез Манзано через BlueLink Stories.

[ [1]Всі посилання в тексті — англійською мовою, якщо не вказано інше.]

Стаття базується на матеріалі «Політика страху перед біженцями націлена на НУО [2]», опублікованому на BlueLink Stories [3] як частина проекту «Згадуючи Європу: Громадянське суспільство знову під тиском», реалізованого BlueLink Foundation спільно з програмою Європейського Союзу «Європа для громадян», і розміщується тут в межах угоди про співпрацю з Global Voices. Автор: Ксенія Вахрушева [4].

Політична істерія щодо біженців, які прибувають у Європу, зростає, хоча міграція в регіоні скоротилась із 2017 року. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зайняв найжорсткішу позицію в боротьбі з мігрантами, підтриману політиками з «Вишеградської четвірки», або V4 (Чехія, Угорщина, Польща і Словаччина).

У Всесвітній день біженців, 20 червня 2018 року, угорський парламент за іронією долі ухвалив закон, який криміналізує допомогу прохачам притулку, біженцям або мігрантам без документів [5]. Нинішня правляча партія «Фідес [6]» [укр], яка має дві третини голосів у парламенті, доповнила Карний кодекс новою статтею 353/А, яка говорить, що будь-яка особа, яка надає юридичну підтримку або розповсюджує листівки та інші матеріали про права біженців і можливості отримати житло, повинна бути заарештована і відправлена під суд «за сприяння незаконній міграції».

Якщо такі дії проводяться регулярно або в межах певної організації чи мережі, то покарання складає до одного року тюремного ув'язнення. Уряд також може закрити ці організації, призупинити чи серйозно обмежити їх діяльність або оштрафувати їх.

Венеційська комісія [7] [рос] докладно роз'яснила [8], чому ця стаття порушує основні принципи прав людини, обмежує діяльність неурядових організацій (НУО) і порушує міжнародні стандарти і правові протоколи. Вони говорять про те, що цей закон не направлений належним чином на нелегальну міграцію, стосовно якої уже діють загальні положення згідно статті 353.

Орбан, який вважає, що американський філантроп Джордж Сорос несе відповідальність за сприяння міграції в Європу, назвав законопроект «Стоп Сорос» і вочевидь націлений проти Угорського Гельсинського Комітету (УГК) — НУО, яка надає правову допомогу біженцям і просителям притулку та фінансується соросівським Фондом «Відкрите суспільство». [Примітка редактора: Global Voices також отримує фінансування від Фонду «Відкрите суспільство»].

Закон набрав чинності 1 липня 2018 року, з питаннями від партії «Йоббік» і соціалістів про те, як закон буде працювати насправді. Угорські НУО досі не знають, як новий закон вплине на їх роботу.

У прес-релізі, випущеному після ухвалення закону проти мігрантів, УГК заявив:

[We] will continue to provide legitimate and free-of-charge legal assistance to asylum-seekers and will seize all available legal and advocacy opportunities to challenge this law that breaches fundamental rights and [European Union] EU law.

[Ми] будемо продовжувати надавати законну і безоплатну юридичну допомогу прохачам притулку і використовувати всі доступні правові та правозахисні можливості для заперечення цього закону, який порушує основні права і законодавство ЄС.

Staff of Hungarian Helsinki Committee in their office in Budapest.

Офіс УГК. У 2017 році вони отримали премію Галуста Гюльбенкяна в галузі прав людини за «унікальний і зразковий» характер надання регулярної і безоплатної юридичної допомоги шукачам притулку, біженцям і особам без громадянства в Угорщині. Зображення: Ákos Stiller, використовується з дозволу.

«Найбезглуздіший законопроект, який ми бачили за останній час»

Закон проти мігрантів викликав жорсткі дебати як серед політичних партій Угорщини, так і серед громадян. Дві основні політичні сили Угорщини, правляча партія «Фідес» та крайньо права партія «Йоббік», обидві підтримують закон, займаючи 80 відсотків місць у парламенті.

Третя за величиною партія, Угорська соціалістична партія (УСП), вважає закон марним у боротьбі з нелегальною міграцією. Голова УСП Берталан Тот (Bertalan Tóth) каже:

The interest of this government is to keep this problem alive instead of solving it.

Уряд зацікавлений в тому, щоб зберегти цю проблему, а не вирішувати її.

Демократична коаліція (ДК) також виступили проти закону, а її голова Ференц Гюрчани (Ferenc Gyurcsany) назвав його «не тільки політичним, але і історичним гріхом» і

an attack on people seeking safe haven from persecution and those who carry out admirable work to help them.

нападом на людей, які тікають від переслідувань і на тих, хто проводить гідну захоплення роботу, щоб їм допомогти.

Цікаво, що навіть лідер партії «Йоббік» Мартон Дьйондьйоши (Márton Gyöngyösi) у своєму коментарі BlueLink.info визнав:

this is the most ridiculous piece of legislation we’ve seen in a while.

Це найбезглуздіший законопроект, який ми бачили за останній час.

Він говорить, що перед голосуванням по законопроекту його партія постала перед «складною дилемою», яка так і залишилась невирішеною. Він визнає:

…real measures were omitted from the new bill, while several new elements were added, concerning judicial reforms or a constitutional amendment. Therefore we see it as a clearly politically motivated piece of legislation, that’s only goal is to satisfy Fidesz’ voters who expect aggressive rhetoric from the government. In our opinion, measures envisaged in this law are ridiculous and not likely to have a real effect. Voting for this legislation had no real importance.

…реальні заходи були виключені з нового законопроекту, в той час як були доповнені кілька нових елементів, що стосуються судових реформ чи змін до конституції. Тому ми розглядаємо це як чітко політично мотивований законодавчий акт, єдина мета якого — задовольнити виборців «Фідеса», які очікують агресивної риторики від уряду. На нашу думку, заходи, передбачені цим законом, є смішними та, ймовірно, не матимуть реального ефекту. Голосування за цей закон не мало реального значення.

На момент публікації цієї статті представники партії «Фідес» не відповіли на прохання прокоментувати ситуацію.

Ті, хто виступає проти закону, стверджують, що він не відповідає дійсності поточної статистики [9], яка свідчить про значне зниження числа біженців, які в'їжджають до Угорщини. Близько 20 000 людей у 2017 році був заблокований в'їзд через прикордонну огорожу, або їх супроводили до зовнішнього кордону. За даними УГК [10], 267 біженців отримали захист у 2018 році, при цьому щонайменше 326 заявок було відхилено, переважно від вихідців з Афганістану, Іраку та Сирії.

Антиемігрантські настрої поширюються

У сусідній Словаччині приблизно 79 відсотків опитаних громадян повідомили про негативне сприйняття імміграції. Потім ці настрої підігрівалися політиками, щоб отримати підтримку на парламентських виборах, які відбулися у березні 2016 року.

Однак, починаючи з серпня 2015 року, уряд регулярно проводив консультації з неурядовими організаціями, які допомагають мігрантам, і виділив 500 000 євро (майже 589 000 доларів США) для термінової гуманітарної допомоги, а також поточних проектів. У 2016 році уряд створив «резервний» фонд з питань міграції розміром 20 млн євро (майже 24 млн доларів США).

Згідно статистики [11] Словаччина має найменшу кількість [заявок від] прохачів притулку серед усіх країн ЄС.

Алена Кремпаска (Alena Krempaska), програмний директор Інституту прав людини  [12][слов.] в Словаччині, підтвердила в коментарі BlueLink.info, що словацький уряд підтримує громадські організації, які зайямаються питаннями міграції. Ліга прав людини [13] отримала грант Міністерства внутрішніх справ у 2016 році на роботу з мігрантами. Однак Кремпаска сприймає все це як «політичну гру, дискурс, а не реальні кроки».

НУО роблять роботу і беруть вину на себе

Уряди країн Центральної та Східної Європи, як правило, дотримуються міжнародних стандартів та стандартів ЄС, надаючи кошти НУО, що дозволяє підтримувати біженців різними способами і абсолютно безкоштовно. Однак, по всьому регіону Центральної та Східної Європи, від Польщі до Болгарії, допомога виглядає по-різному, залежно від того, наскільки добре співпрацюють НУО та державні органи.

За словами Радостіни Павлової (Radostina Pavlova), юриста «Голосу у Болгарії [14]», болгарська влада часто допомагає тим організаціям підтримки мігрантів, які держава, в принципі, і так повинна фінансувати. Доступ до коштів Державного агентства у справах біженців (SAR) є складним, часто залежить від строгого графіку, який не збігається з потребами реального часу. Однак Павлова зазначає, що:

the Ministry of Interior has significantly improved in the past two years and many organisations now work in the closed centres for migrants which are under its supervision.

за останні два роки Міністерство внутрішніх справ значно покращило свою роботу, і зараз багато організацій працюють у закритих центрах для мігрантів, які перебувають під його [міністерства] наглядом.

Доповідь [15] Ради Європи, опублікована у квітні 2018 року, підтверджує цю дилему фінансування, а саме Агентство у справах біженців у своїй щорічній доповіді [16] [болг.] відзначило, що співпраця між місцевими і міжнародними НУО та державними органами є обмеженою, тим самим перекладаючи величезне навантаження з підтримки біженців на НУО.

Після прийняття Угорщиною нових заходів по боротьбі з мігрантами Павлова побоюється, що те ж саме може статися і в Болгарії. У той час як число біженців в Болгарії також значно скоротилося з 2017 року [9], болгарська влада все ще моніторить турецькі кордони, де, за їхніми словами, не завжди працює недавно побудована огорожа з системою спостереження, і біженці все ще можуть незаконно перетинати кордон.

Не в моєму дворі

Хоча багато урядів Центральної та Східної Європи визнають необхідність фінансування діяльності з підтримки біженців, НУО наголошують на недостатній підтримці їхньої роботи на місцях — уряди вважають за краще підтримувати зовнішню діяльність у кризових зонах.

Children in a classroom in Raqqa, Syria, sitting at desks and looking at the photographer.

Освітній проект Фонду вільної Сирії впроваджується у Сирії за кошти, зібрані у Польщі. Фото wolnasyria.org [17].

Самер Масрі (Samer Masri) з Фонду вільної Сирії [17] [польс.] в Польщі визнав у коментарі BlueLink.info, що польські громадські організації стикаються з труднощами у співпраці з державними органами влади, навіть недивлячись на те, що його фонд отримує щонайменше половину коштів від Міністерства закордонних справ Польщі:

We are realising projects that are in line with the Polish government’s policy … We also brand our project as an act of gift from great Polish Nation to Syrians … and we use Polish national symbols … So, everybody likes us and we can do what we want and of course we get support if we need it.

Ми реалізуємо проекти, які відповідають політиці польського уряду… Ми також позиціонуємо наш проект як подарунок великої польської нації сирійцям… і використовуємо польську національну символіку… Отже, ми всім подобаємся, і можемо робити те, що хочемо, і, звичайно, отримуємо підтримку, якщо вона нам потрібна.

Під час саміту Європейської ради [18] у червні 2018 року більшість лідерів підтримували політику щодо запобігання міграції до Європи, включаючи таку тактику, як наприклад, зміцнення відносин із країнами «походження і транзиту», припинення незаконних перетинів кордону та підтримку об'єктів для біженців у Туреччині — утримання біженців поза двором Європи.