Бачите всі ці мови? Ми перекладаємо історії Global Voices, щоб зробити громадські медіа світу доступними для всіх.

Дізнайтесь більше про Проект Lingua  »

За кілька днів до виборів Україна стикається з дезінформацією, кібератаками та подальшим втручанням Росії

Маленькі зелені і сірі чоловіки атакують кіберпростір. Фото: Filip Stojanovski, CC-BY.

[Усі посилання ведуть на сатті англійською мовою, якщо не вказано інше].

Українці голосуватимуть у неділю, 31 березня, на чергових загальнонаціональних виборах, перших після Революції Гідності 2014 року.

Кримський півострів все ще окупований російськими військами, триває збройний конфлікт на сході України, зростає активність крайніх правих груп, — з усім цим країна є головною мішенню як для внутрішніх, так і для зовнішніх операцій з інформаційного впливу.

З 2014 року Україна перебуває під перехресним вогнем дезінформаційної війни, де багато політичних акторів намагаються зірвати її демократичний розвиток. Вибори, як президентські, так і парламентські, будуть вирішальним тестом на демократію і стабільність в Україні.

Чи може Facebook протистояти цим кампаніям?

Значна частина дій відбулася на Facebook, що є найпопулярнішою соціальною мережею країни. Незважаючи на наполегливі зусилля громадянського суспільства та медіа-груп, Facebook зробив відносно мало для реагування на проблему дезінформації України в минулому. Але компанія змінила свою риторику в січні, коли вона публічно заявила, що вжила заходів для протидії деяким з цих проблем.

Посилаючись на загрозу іноземного впливу, компанія змінила свою політику щодо України на період виборів, заборонивши всю політичну рекламу, придбану з-за кордону (включаючи рекламу політичних партій, політичні лозунги та символи, мобілізацію або відмову виборців), і пообіцяла більш уважно стежити за поведінкою користувачів.

Вже 17 січня, Facebook повідомив, що він видалив кілька сторінок і облікових записів у Facebook та Instagram, пов'язаних з двома шкідливими операціями, які виникли в Росії, і, здається, включали українських користувачів серед своїх основних цільових аудиторій.

Один кластер із 289 сторінок, вилучений компанією, діяв у Центральній Азії, на Кавказі, в Прибалтиці, у країнах Центральної та Східної Європи.

Facebook також видалив 107 сторінок та 41 обліковий запис Instagram, які діяли спеціально в Україні. Facebook описав їхню діяльність як «створення мереж облікових записів, щоб ввести в оману інших щодо того, ким вони є і що вони роблять». Рахунки та сторінки були пов'язані з працівниками російського державного інформаційного агентства «Спутнік», але особи, що стоять за ними, представлялися українцями.

За даними Facebook, мережа, орієнтована на Україну, поширювала місцеві новини на різні теми і витратила на рекламу близько 25 тисяч доларів США. Діяльність групи нагадувала поведінку російського Агентства Інтернет-досліджень (IRA), яке, як виявилося, здійснювало онлайн-операції впливу під час виборів 2016 року в США.

Російська онлайн дезінформація проти України не є чимось новим

Існує чимало доказів того, що російські державні актори та партнери проводили націлені на Україну дезінформаційні кампанії ще в 2014 році.

У 2016 році український інтернет-портал Texty.org.ua виявив скоординовану мережу з більш ніж 2000 профілів Facebook, пов'язаних з російською фермою тролів, яка протягом майже восьми місяців вела онлайн-кампанію, направлену на повалення українського уряду.

Більш свіже дослідження VoxUkraine розглянуло більше дев'яти мільйонів твітів, пов'язаних з IRA, з яких 750 000 пов'язані з Україною. Ця дезінформаційна кампанія, схоже, була викликана Революцією Гідності 2014 року і неухильно зростала через окупацію та анексію Криму. Кампанія почала набирати обертів на наступний день після того, як на сході України був збитий малайзійський літак за рейсом MH17.

#Euromaidan protesters fill central Kyiv on Dec. 1, 2013. Photo by Alexandra Gnatoush. Used with permission.

Протестуючі Євромайдану заповнили центр Києва 1 грудня 2013 р. Фото Олександри Гнатуш. Використовується з дозволу. #Euromaidan

Ці та інші випадки спонукали дослідників дезінформації в Оксфордському Інтернет-інституті стверджувати, що Україна може стати прикладом «найбільш передової в світі кібер-пропаганди».

Громадські журналісти та незалежні дослідники також відіграли ключову роль у протидії російській дезінформації та оповіщення українського уряду та міжнародної спільноти про загрози, які вона становить. Незважаючи на ці зусилля та звернення з боку державних посадовців — у тому числі Президента Порошенка, який публічно запропонував відкрити офіс Facebook в Україні, — Facebook був відносно неактивний [ру] у відповіді на цю проблему до 2019 року.

Схоже, що втручання Росії у вибори в США 2016 року і подальший тиск з боку громадськості (разом з тиском законодавців США) змушують Facebook більш активно реагувати на загрози дезінформації, особливо коли вони йдуть з Росії і спрямовані на демократичні вибори.

Але хоч останні зусилля компанії можуть стати кроком у правильному напрямку, цього може бути надто мало й надто пізно.

Посилення дезінформації, кібер-атаки та інші види перешкод

Facebook чи будь-яка інша технологічна платформа може зробити дуже багато, змінивши свою політику або приділивши більше часу і зусиль моніторингу активності користувачів в окремих країнах. Більш того, деякі з цих змін у політиці можуть погіршити ситуацію, завівши зловмисну активність у тінь.

Користувачі Facebook швидко виявили кілька популярних сторінок з українським політичним контентом, які запускалися з Росії після того, як адміністрація популярних загальнодоступних сторінок і перевірених облікових записів в мережі провела перевірку осіб і місцезнаходження. У 2018 році Служба безпеки України попередила про явну підготовку Росії вплинути на майбутні вибори, «викупивши» адміністраторів популярних груп Facebook на сході України і найнявши громадян України для створення та реєстрації новинних сайтів всередині країни. Таким особам було запропоновано грошові стимули для поширення російського контенту через їх облікові записи в соціальних мережах і веб-платформи. У подібних випадках стороннє втручання буде набагато складніше виявити, не кажучи вже про те, щоб викрити їх або протистояти.

Спостерігачі з спеціально створеної групи для запобігання зовнішньому втручанню в українські вибори (Ukrainian Election Task Force) говорять, що мета Росії не в тому, щоб допомогти конкретному кандидатові, а в тому, щоб «повністю делегітимізувати виборчий процес».

І якщо дій одних іноземних акторів було недостатньо, українські активісти, такі як «мисливці за політботами», продовжують виявляти докази спроб внутрішніх політиків маніпулювати громадською думкою в Інтернеті за допомогою використання недостовірних повідомлень. Крім того, проблематичне застосування застарілих правил політичної реклами до онлайн-простору надає можливості для подальших маніпуляцій.

В даний час дезинформаційні атаки на Україну як і раніше активні, як і інші інциденти, пов'язані з технологіями. Всього за десять днів до виборів глава української кіберполіції оголосив, що вони зареєстрували збільшення атак на інфраструктуру виборів в Україні з боку хакерських угруповань, пов'язаних з Росією. Через кілька днів від імені міністра внутрішніх справ України був відправлений підроблений електронний лист про правила проведення виборів.

Поряд з державними службами безпеки, які працюють над протидією іноземному втручанню під час виборів, вкрай важливо, щоб активісти, дослідники і громадськість продовжували підтримувати ініціативи з перевірки фактів, суспільної комунікації і спостереження за виборами на місцях з наближенням дня голосування.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.