Протестуючі в місті Бліда, Алжир, 10 березня 2019. Фото Фетхі Хамлаті. Використовується з дозволу через CC BY-SA 4.0.

*Примітка редактора: З моменту першої публікації цієї статті президент Алжиру Бутефліка офіційно подав у відставку.

З 16 лютого 2019 року Алжир розгойдували протести, якими громадяни боролися проти висування кандидатури президента Абделазіза Бутефліка на п'ятий президентський термін. 11 березня Бутефліка оголосив, що не буде знову балотуватися.

З тих пір масштабні протести продовжуються. Тим часом уряд оголосив про проведення Національної конференції – [колективного органу] для [проведення реформ, направлених на] внесення змін до конституції, які б наприкінці 2019 року дозволили Бутефліці продовжити його четвертий президентський термін, що мав би закінчитися 27 квітня 2019 року. Ця поправка викликає заперечення з боку населення країни, роблячи протистояння дедалі більш напруженим з непередбачуваними результатами.

Невизначеність призводить до різних інтерпретацій можливих сценаріїв. Західні ЗМІ, стурбовані безпрецедентними протестами, намагаються розшифрувати причини, чому алжирці вийшли на вулиці.

Тим не менш, засоби масової інформації на англійській та французькій мовах використовують принципово різні підходи, що особливо помітно завдяки використанню певних ключових слів, які можна спостерігати на Media Cloud, платформі з відкритим вихідним кодом для аналізу медійних екосистем.

Media Cloud [анг] дає змогу підрахувати, оцінити та скоригувати журналістське висвітлення протестів на основі географічного розташування або лінгвістичного поширення у всьому світі. Media Cloud підтверджує невідповідність висвітлення ЗМІ в Алжирі.

У період з 16 лютого по 26 березня 2019 року відсоток статей про протести в Алжирі англійською мовою коливався від 0,1% до 3,4%.

Висвітлення в засобах масової інформації демонстрацій в Алжирі в англомовних новинах через Media Cloud

Протягом цього ж періоду відсоток статей у засобах масової інформації на французькій мові, що згадують про протести, коливався від 0,4% до 4,5%. Колоніальні, історичні зв'язки Франції з Алжиром відіграли важливу роль у цій невідповідності. Справа в тому, що Алжир був французькою колонією з 1830 року. Колонізація почалася зі вторгненням Франції до Алжиру і тривала до 1962 року під різними урядовими системами. Алжир отримав незалежність після тривалої, смертоносної війни з 1954 по 1962 рік, яка залишила багато шрамів. Проте середній розрив між висвітленням останніх подій в Алжирі англійською та французькою мовами залишається значним:

Медіа-висвітлення демонстрацій у Алжирі у франкомовних новинах через Media Cloud

Іншою помітною відмінністю є те, що події в Алжирі вважаються «менш гідними уваги» в англомовних ЗМІ порівняно з франкомовними.

Наприклад, дані Google Trend показують, що в усьому світі частка пошуків ключових слів «Алжирські протести» англійською (“Algeria protests”) значно нижча, ніж частка такого ж пошукового запиту французькою (“Manifestations Algérie”) — без врахування того, що в світі більше носіїв англійської мови, ніж французької.

Камель Дауд, оглядач журналу Le Point і Le Quotidien d'Oran, писав, що Алжир повинен звільнитися від судження іноземних ЗМІ [фр]:

C’est surtout une malheureuse réalité qui s’impose : nous ne sommes pas libres de la France si sa réaction nous importe aussi fort, au point de faire verser dans le délire ou la parade nationaliste (..) Demander, exiger, hurler à l’obligation de reconnaissance ou pour dénoncer une méconnaissance, ne prouve qu’une chose : nous ne sommes pas encore tout à fait libres et capables de liberté. Notre pays ne peut pas se construire par cette dépendance, ni par un enfermement volontaire dans une exigence infantile de « justice » mondiale.

Перш за все, очевидна сумна реальність: ми не вільні від Франції, якщо її реакція для нас настільки важлива, аж до того, щоб вилитись у безумство або націоналістичний парад. Питати, вимагати, кричати про обов’язок визнання або засуджувати відсутність знань означає тільки одне: ми ще не зовсім вільні і не здатні на свободу. Наша країна не може бути побудована ні цією залежністю, ні добровільним утриманням в інфантильній вимозі всесвітньої «справедливості».

Ось ключові слова, які найчастіше цитуються в англомовних засобах масової інформації стосовно алжирських протестів:

Значення слів англомовних пошукових запитів щодо алжирських подій: протести, Алжир, алжирці, Бутефліка, демонстрації, Алжир (столиця), вибори, Абдельазіз, ройтерс, Франція, Париж, лідер, захід(ний), студенти, арабський, венесуела, незалежність, Судан, Трамп, медіа…

На французькій мові, однак, хмара слів, пов’язаних з цими ключовими словами [«Алжирські протести»] суттєво відрізняється від хмари слів англійською:

Хмара слів з франкомовних медіа на тему протестів у Алжирі через Media Cloud: протести, жовтий, жилети, під час, проти, уже триває, субота, насильство, весь, Франція, Алжир, організовано, Бутефліка, рух, березень, кілька, також, президент, порядок, міста, п'ятниця, цей, після, два, країна, тиждень…

Франкомовні джерела новин підкреслюють питання терміну президентства і висвітлюють паралелі з рухами у Франції та охороною правопорядку. Англомовні сайти, з іншого боку, пов'язують події з майбутніми виборами, згадуючи про Трампа, Венесуелу і Судан.

У «Нью-Йорк Таймс» (New York Times) Адам Носсітер розмірковує про ізольованість правлячої верхівки від народу в Алжирі, посилаючись на протестувальників, які називають уряд «кланом [мафії]» [анг]. В «Аль Джазіра» (Al Jazeera) Юсеф Буандель описує події в Алжирі в контексті арабської весни 2010 року [анг]. Для «Бі-Бі-Сі» (BBC) Ахмед Руба вирішив зосередитися на впливі соціальних мереж [анг]:

The demonstrations are being organised on social media — and while the trigger has been Mr. Bouteflika's re-election bid, anger is also being expressed about perceived deep-rooted corruption among the ruling elite.

Демонстрації організовуються в соціальних мережах — і, незважаючи на те, що їх спричинила спроба пана Бутефліки балотуватися на новий термін президентства, народний гнів також висловлюється щодо глибоко закоренілої корупції серед правлячої еліти.

Франкомовні газети підійшли до теми під іншим кутом зору.

У Nouvel Obs П'єр Хаскі написав про дивне мовчання [фр] французького уряду під час заворушень. Для France 24 Марк Дау проаналізував реакцію сусідніх країн: у Тунісі уряд вважає, що «алжирський народ має право виражати себе» [фр], в той час як у Марокко, за словами Дау [анг], «багато марокканців із задоволенням вітали те, що вони вважають відступом алжирського президента перед обличчям молоді країни».

Якщо коротко, то газети на англійській мові, здається, повертаються до усталених наративів, тоді як засоби масової інформації на французькій мові намагаються пристосуватися до постійно мінливої реальності, яка має певний вплив на регіон.

Таке більш складне бачення у франкомовних засобах масової інформації підтримується детальним аналізом та широким висвітленням демонстрацій алжирськими журналістами, які знаходяться на місці, і таким чином здатні дати більш різноманітну перспективу.