Комісія з правди в Гамбії продовжує протистояти зловживанням режиму колишнього президента Ях'ї Джамме

Колишній президент Гамбії Ях'я Джамме. 1 вересня 2003 року. Фото люб'язно надане IISD/Earth Negotiations Bulletin через Wikimedia Commons.

[Всі посилання ведуть на сторінки англійською, якщо не зазначено інше].

Слідом за Південно-Африканською Республікою, яка після закінчення апартеїду створила Комісію зі встановлення істини і примирення [рос], Гамбія створила власну Комісію з правди, примирення та репарацій (TRRC) для вирішення поширених порушень прав людини, скоїних протягом 22-річного правління колишнього президента Ях'ї Джамме.

TRRC розпочала роботу 15 жовтня 2018 року у готелі Dunes у Банджулі, столиці Гамбії. Слухання перед комісією у складі 11 осіб офіційно розпочалися 7 січня 2019 року. Покази свідків планується слухати протягом наступних двох років.

Минулого місяця перед комісією свідчили особи, які безпосередньо брали участь у найтяжчих злочинах, розкриваючи жах, який пережили гамбійці при режимі екс-президента Джамме – включаючи наслідки невдалої спроби державного перевороту у грудні 2014 року з метою повалити Джамме.

Незалежна юридична організація Law Hub Gambia пояснює, що комісія з правди була створена тому, що винуватців і досі не притягнуто до відповідальності.

As a direct result of 22 years of authoritarian rule, human rights violations were widespread. In most cases, there was no effective investigation and perpetrators have not been brought to justice. On December 13, 2017, the Truth, Reconciliation and Reparations Commission Act was adopted by the National Assembly and assented to by the the president on January 13, 2018.

У результаті 22-річного авторитарного правління, порушення прав людини отримали широке розповсюдження. У більшості випадків не розслідування не було ефективним, а винні особи не були притягнуті до відповідальності. 13 грудня 2017 року Національною Асамблеєю був прийнятий Закон про комісію з правди, примирення та репарацій, і 13 січня 2018 року президент його затвердив.

Article19.org, неурядова правозахисна організація, так пояснює вид та тяжкість порушень прав людини за часів колишнього президента Джамме у період 1994 — 2016 роках:

Between 1994 to 2016, under President Yahya Jammeh’s regime, Gambian citizens suffered numerous human rights violations. These included murder, extrajudicial killings, torture, enforced disappearances, physical assaults, arbitrary arrests and detention, the arbitrary closure of media outlets and the systemic intimidation and harassment of influential and critical voices who spoke out. These violations were perpetrated by the security forces and condoned by a compromised judiciary with blatant disregard for international human rights standards. There were no mechanisms for access to justice for victims of human rights violations and the perpetrators were not punished.

В период с 1994 по 2016 год, при режиме президента Яйи Джамме, гамбийцы страдали от многочисленных нарушений прав человека. Среди них: убийства, внесудебные казни, пытки, насильственные похищения, насилия, незаконные аресты и задержания, произвольные закрытия средств массовой информации и системное запугивание влиятельных и критически высказывавшихся лиц. Эти нарушения совершались службами охраны правопорядка и одобрялись потерявшими авторитет судебными органами с откровенным игнорированием международных стандартов в области прав человека. Жертвы нарушений прав человека никаким образом не могли получить доступ к правосудию, а преступники не были наказаны.

У період з 1994 по 2016 рік, за режиму президента Ях'я Джамме, громадяни Гамбії зазнали численних порушень прав людини. Сюди входили вбивства, позасудові вбивства, тортури, насильницькі зникнення, фізичні напади, довільні арешти та затримання, свавільне закриття засобів масової інформації та системне залякування та утиски впливових та критичних голосів. Ці порушення були здійснені силовими структурами та потурали компрометованій судовій владі з кричущим зневагою до міжнародних стандартів прав людини. Не було механізмів доступу до правосуддя для жертв порушень прав людини і винних не карали.

У ході президентських виборів у грудні 2016 року Джамме несподівано постпився нинішньому президенту Адаме Барроу і зараз живе у вигнанні в Екваторіальній Гвінеї.

«Немає межі тому, що буде розкрито»

26 липня журналіст Мустафа К. Дарбо написав про сумнозвісний «загін найманців» президента Джамме — Джанглери (The Junglers):

There seems to be no limit to what will be revealed before Gambia’s Truth, Reconciliation and Reparations Commission. This week, the first three members of former president Yahya Jammeh’s infamous hit squad – the Junglers – testified. They claimed responsibility in a number of high-profile murders, including the execution of dozens of migrants in 2005. And they said the chain of command leads to Jammeh himself…

Здається, немає межі тому, що буде розкрито перед гамбійською Комісією правди, примирення та репарацій. Цього тижня свідчили перші три члени сумнозвісного загону найманців колишнього президента Ях'ї Джамме — джанглерів (the Junglers). Вони взяли на себе відповідальність за низку гучних вбивств, включаючи страту десятків мігрантів у 2005 році. І вони заявили, що виконували накази безпосередньо самого Джамме…

«Здається, немає межі тому, що буде розкрито перед гамбійською Комісією правди, примирення та репарацій», — Мустафа К. Дарбо, журналіст.

Дехто з тих, хто дає покази, здається, не усвідомлюють серйозності своїх дій. Бригадний генерал [прим.перекл.: звання в деяких арміях, яке відповідає генерал-майору в Україні], старший офіцер гамбійської армії Алагі Мартін, звинувачений у серйозних порушеннях прав людини, стверджує, що бив жертв, але заперечує, що катував їх.

За неофіційною інформацією Мартін катував тодішнього віце-голову збройних сил Сану Сабаллі, а також інших солдатів у період з середини 90-х до початку 2000-х.

Журналіст Ламін Нджі повідомляє про те, як Мартін відповідав на запитання головного юриста комісії Есси Фаал:

…[Sana Sabally] was ‘beaten, butt-stroked slapped, all those things have been done to him because he refused to talk.’ When Faal [asked] him if he was satisfied to call it ‘beaten’ but would not call it ‘torture,’ the top general shook his head and said: ‘No. No. It’s not torture.’

…[Сану Сабаллі] «сильно били прикладом — це зробили з ним тільки тому, що він відмовився говорити». Коли Фаал запитав Мартіна, чи готовий він охарактеризувати це як «побиття» і не називати це «тортурами», бригадний генерал покачав головою і сказав: «Ні. Ні. Це не тортури».

Журналіст Шериф Боджанг-молодший розказав про липневі слухання по справі Омара Джаллоу на прізвисько Оя, першого найманця з загону джанглерів, який дав покази, згідно яким він убивав громадян інших африканських країн, у тому числі ганців:

Jallow confessed that he participated in the extrajudicial killing of dozens of Ghanaians and other nationals who were reportedly arrested while attempting to go to Europe through the so-called back-way. He also confessed to torturing Imam Baba Leigh, Imam Bakawsu Fofana, another person he couldn’t remember and the December 30 [2014] alleged coup plotters.

Джаллоу зізнався, що брав участь у позасудових вбивствах десятків ганців та жителів інших країн, які, як повідомляється, були заарештовані під час спроби поїхати в Європу так званими обхідними шляхами. Він також зізнався у катуванні імама Баба Лі, імама Бакавсу Фофана, ще одної людини, чиє ім'я він не зміг згадати, і осіб, звинувачених у зговорі, які наче намагались організувати державний переворот 30 грудня [2014 року] .

Чи вплине минуле на теперішнє?

Прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Фату Бом Бенсуда багато років служила поруч із президентом Джамме. Тепер цей факт залишає критиків у здогадках, як її минуле відіб'ється на її теперішній роботі в гамбійській TRRC.

Бенсуда в якості прокурора ICC відома як «мисливець на тиранів». Тим не менш, Дарбо та його колега журналіст Тьєррі Крувельє відзначають, що у 1995 році Бенсуда обіймала посаду заступника генерального прокурора, і Джамме підвищив її до головного державного обвинувачувача. У 1998 році вона взяла на себе роль генерального повіреного і юридичного секретаря Джамме, звітуючи йому безпосередньо, після чого була призначена генпрокурором та міністром юстиції — цю посаду вона обіймала би два роки:

…During the first six years of the dictatorship, Fatou Bensouda enjoyed a meteoric and remarkable career to reach the highest national judicial and political positions in the field of justice, under a regime in which the judicial system was marked by multiple and serious violations of the law, the systematic practice of torture, the fabrication of evidence, illegal detentions, enforced disappearances and deaths in custody.

…За перші шість років диктаторського ружиму Фату Бенсуда шивдко зробила блискучу кар'єру, досягши найвищих державних юридичних і політичних посад у сфері правосуддя — і це все при режимі, в якому судова система відзначалася численними та серйозними порушеннями закону, систематичними катуваннями, фальсифікацією  доказів, незаконними затриманнями, насильницькими викраденнями та смертю в місцях позбавлення волі.

Дід'є Ґбері, програмний директор у Гамбії Міжнародного центру правосуддя в перехідний період, детально описує роль та призначення таких установ, як TRRC:

Truth-telling is not a sport for victors and losers. The public hearings should be a safe space where victims can finally share their stories, not one granted to the perpetrators, or to a public that is impatient only to hear perpetrators speak. Countries grappling with cycles of violence and repression have placed victims at the center of a truth-telling exercise; this is so that the nation can acknowledge, heal, learn from their suffering and restore their dignity.

Otherwise, the TRRC could become a platform for perpetrators to be lionized and victims to once again be relegated to second place.

Говорити правду — це не спорт для переможців та переможених. Публічні слухання повинні бути безпечним місцем, де жертви можуть нарешті поділитися своїми історіями, — тут, а не перед самими злочинцями або публікою, яка лише з нерепінням хоче почути винних. Країни, що борються зі спалахами насильства та репресій, відводять жертвам центральну роль у втановленні істини — тільки так народ може дізнатись, усвідомити, полегшити і страждання один одного і відновити свою гідність.

В іншому випадку, TRRC може стати платформою, яка робить злочинців героями, а жертв — знову принижує.

З цим погоджуються інтернет-користувачі, зокрема правозахисник Пасамба Джо:

@TRRC_Gambia у поінй солідарності з цією важливою організацією. Жодні махінації не зможуть заплямувати репутацію людей TRRC. Правосуддя для жертв.

Серйозні порушення прав людини за Ях'ї Джамме залишили гамбійців з цілою низкою справ. Будь-яка допомога у їх вирішенні, навіть невелика, буде коштувати грошей і призведе до подальших страждань людей, але сім'ї тих, хто вижили, розраховують на цю підтримку.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.