Global Voices починає контентне партнерство з KIRRT

Screenshot from the Kirrt Website.

Сайт Kirrt.

Global Voices радий анонсувати партнерство з проектом Kirrt, який документує та публікує історії про ремісників з регіону Пенджаб в Індії.

Мовою пенджабі, Kirrt означає «виробництво», «виготовлення» або «створення». Слово походить від санскритського Krit, або Kriti, що має таке саме значення. У культурі пенджабі робота руками та обмін з іншими вважаються почесними та важливими для духовного благополуччя.

Веб-сайт Kirrt — це онлайн-галерея, де розповіді про цих ремісників та їхню роботу і життя задокументовані текстами, відеозаписами і фотографіями, якими можна поділитися з широкою аудиторією. Люди, які стоять за проектом — це Gurdeep Singh Dhaliwal (Ґурдіп Сінґх Далівал, письменник, фотограф), Navjeet Kaur (дизайнер), Jasdeep Singh (перекладач, редактор) та Satdeep Gill (письменник, фотограф).

The Kirrt team with artist Avtarjeet Dhanjal and author Surjit Patar. Image via Satdeep Gill. Used with permission.

Команда Kirrt з художником Автарджетом Джанджалем (Avtarjeet Dhanjal) та автором Суржитом Патаром (Surjit Patar). Зображення від Satdeep Gill. Використовується з дозволу.

В інтерв'ю The Tribune India, Ґурдіп пояснює девіз Kirrt:

People think in terms of utility. So our initiative is to show people a non-utilitarian approach to life. Art, as such, doesn’t benefit anyone. It is experiential. For example, we have printed postcards with photos of kirrtis and their tools. People may not buy them, but they appreciate the artwork.

Люди все розцінюють з точки зору корисності. Тож мета нашої ініціативи — показати людям неутилітарний підхід до життя. Мистецтво як таке нікому не приносить користі. Це досвід. Наприклад, ми надрукували листівки з фотографіями виробів, майстрів та їхніх інструментів. Люди не обов'язково купують їх, але вони цінують витвори мистецтва.

Image courtesy of Kirrt

Зображення надано сайтом Kirrt.

На сайті представлені такі історії, як, наприклад, цієї продавчині риби, яка ділиться оповідками свого життя, повного боротьби та зусиль, що вона та її родина мали взяти на себе, щоб виховати своїх дітей і оженити їх:

Мене звуть Єрамма, мені 50 років. Я народилася і виросла у Вішакхапатнамі. Я почала продавати рибу та інші морепродукти, коли мені було десять років. Моя мати продавала рибу біля пляжу в середині 1970-х, а я пропускала школу, щоб допомагати їй. […]

Єрамма за роботою. Фото надане сайтом Kirrt.

По неділях, коли у нас багато клієнтів, я продаю принаймні десять сортів риби, крім креветок та крабів. Неділя та вівторок найбільш зайняті.

Мій чоловік ходить на щоденні заробітки, такі як будівельні та столярні роботи. [..] Доходи нас обох мають велике значення для нашої сім'ї. Коли приходить циклон, стає важко. Ми також потерпаємо під час мусонів.

Ось інша історія — зброяра Прітама Сінґха:

Протягом багатьох поколінь ми гравіруємо традиційну зброю; ми четверте покоління. Будучи ремісниками, наші прабатьки могли виготовляти будь-що від воза до рушниці. [..]

Виготовлення зброї вручну. Фото з сайту Kirrt.

Наша зброя виготовлена ​​з кованого заліза, дерева шішам [Sheesham, або Dalbergia sissoo, поширене місцеве дерево Пенджабу] та інших традиційних матеріалів. Від ліплення до гравіювання заліза — ми все робимо своїми руками. Тому для розбірливих клієнтів відрізнити нашу зброю дуже легко.

Однак Прітам побоюється, що знання не будуть передані п'ятому поколінню:

Мій син пройшлов навчання в ІТІ [Industrial Training Institutes — державні навчальні центри з різних професій в Індії з терміном навчання від шести місяців до двох років] і, отримавши диплом, зараз працює автомеханіком. Він навчився традиційного ремесла, але не хоче його нести далі. Він хоче виїхати за кордон.

Зображення надано сайтом Kirrt.

Ми будемо і надалі висвітлювати історії з сайту Kirrt на Global Voices.

Kirrt уже опублікував книгу про пенджабську поезію. У планах команди сайту — перерости у видавництво та художню галерею.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.