Джамаль Хашоггі. Фотограф April Brady / POMED [CC BY 2.0 (https://creativecommons.org/licenses/by/2.0)]
Рубрика «Вісник мережанина» від Advox пропонує міжнародний огляд проблем, перемог і нових тенденцій щодо інтернет-прав по всьому світу. Цей випуск розповідає про новини і події за період 27 вересня — 4 жовтня 2019 року.
2 жовтня 59-річний журналіст Джамаль Хашоггі [1] [укр] увійшов до посольства Саудівської Аравії у Стамбулі, щоб забрати документи, необхідні для укладення шлюбу, і не повернувся. Пізніше стало відомо, що він був убитий саудівськими агентами, а його тіло розчленовано.
Вбивство викликало широке обговорнення уряду Саудівської Аравії і посилило міжнародну увагу до поводження режиму з журналістами і правозахисниками.
Саудівські чиновники спочатку заперечували, що знають щось про зникнення Хашоггі, колумніста Washington Post і колишнього редактора Al Watan. Пізніше вони заявили, що він загинув у бійці, яка зав'язалась у посольстві, а потім нарешті визнали [2] [рос], що вбивство було умисним. Багато світових лідерів і розвідувальних агентств вважають, що наказ убити журналіста віддав принц-наступник Мухаммед ібн Салман.
Наприкінці 2018 року з'явились заяви [3] про те, що протягом місяців перед убивством Хашоггі влада Саудівської Аравії читала його переписку за допомогою шпигунського програмного забезпечення, розробленого ізраїльською компанією NSO Group.
Новини про вбивство Хашоггі і подальша аналітика також звернули увагу до інших саудівських голосів, що закликали до посилення захисту прав людини в країні. За даними Комітету захисту журналістів, у 2018 році через свою роботу за ґратами знаходились принаймні 16 журналістів [4] і ще принаймні дев'ять були заарештовані [5]у 2019 році. У в'язниці також знаходяться правозахисники [6] та інтернет-активісти, включаючи Лоуджан Хатлуль [7], поборниця права жінок водити машину, та Ісраа аль-Гомгам [8] [рос], активистку, якій загржувала смертна кара (вирок був пом'якшений [9]) за порушення закону королівства про кіберзлочини.
2 жовтня у кількох країнах пройшли пікетування і демонстрації перед посольствами Саудівської Аравії. Правозахисні групи і борці за свободу ЗМІ також опублікували спільний лист [10], закликавши міжнародне суспільство і саудівський уряд прикласти більше зусиль, щоб забезпечити належне розслідування вбивства Хашоггі, і звільнити інших журналістів, правозахисників і в'язнів сумління, які знаходяться за ґратами в королівстві.
Європейський суд наносить удар по Facebook — і по свободі слова
Європейський суд виніс історичну ухвалу [11] [рос] щодо незаконного контенту у Facebook. Розглянувши позов про наклеп і образу, поданий проти компанії Facebook австрійським політиком Євою Главішніг-Пісчек, суд постановив компанії видалити обмовні пости про неї не тільки в юрисдикції Австрії та ЄС, але і по всьому світу.
Таке рішення різко контрастує з попередніми ухвалами інших судів, угодами з урядами та поточним підходом Facebook до контенту, який був визнаний незаконним: наразі компанія вводить «геоблокування», тобто закриває доступ до публікацій з порушеннями для користувачів у конкретних країнах або регіонах. Ця постанова також закликає до введення систем автоматичної фільтрації контенту, однак жодних вказівок на те, як вони мають працювати, не пропонується.
Це рішення може серйозно вплинути на компанію та користувачів мережі фейсбук, як в ЄС, так і по всьому світові. Воно встановлює новий стандарт [12], згідно з яким будь-який суд у будь-якій країні—члені ЄС може наказати повністю видалти з фесбуку контент, визнаний таким, що порушує закони цієї держави. Але це рішення також створює прецедент, який може дозволити урядам країн за межами ЄС стверджувати, що фейсбук повинна діяти за тією ж процедурою для контенту, визнаного незаконним у будь-якій юрисдикції. Це може дати таким країнам, як Туреччина, яка щороку робить сотні успішних запитів на видалення контенту, [13] більше можливостей диктувати всьому світові, що він може і не може бачити на цій платформі. З цих та багатьох інших причин таке рішення може означати, що свободи слова на фейсбуку скоро стане менше.
Сінгапурський закон проти «фейкових новин» насторожує технологічні компанії
Закон «Про захист від розповсюдження в інтернеті неправдивої інформації та маніпуляцій» [14] офіційно набрав чинності у жовтні 2019 року. Він надає урядовим структурам широкі, не контрольовані ззовні повноваження визначати, яка інформація онлайн є «неправдивою», і вимагати її цензури або коректури. Міністерство юстиції заявляє, що законодавство допоможе зупинити циркуляцію «умисної брехні в інтернеті», але журналісти і правозахисники [15] побоюються, що новий правовий акт буде використаний для придушення свободи слова.
Документ також викликає відчутне занепокоєння [16] у технологічних платформ, як, наприклад Facebook, Twitter та Google, азійські філіали яких базуються в Сінгапурі. Законом упроваджуються значні адміністративні зобов'язання для веб-платформ, які пропонують свої сервіси в країні, а також накладаються штрафи на компанії за невиконання цих зобов'язань.
Єгипетський активіст Алаа Абдель Фаттах за ґратами на фоні репресій
Усього через шість місяців після звльнення із в'язниці єгипетський активіст і блогер Алаа Абдель Фаттах, який відсидів п'ять років за порушення заборони на демонстрації, був знову заарештований [17] 29 вересня.
Алаа тримався під вартою у поліцейському відділку району Доккі, де повинен перебувати щоночі з 6-ої вечора до 6-ої ранку в межах випробного терміну [18] [рос]. Однак вранці 29 вересня Алаа не вийшов з відділку, а його родині було повідомлено, що він затриманий Агентством національної безпеки і відправлений в офіс прокуратури державної безпеки. Як повідомляє [незалежна єгипетська онлайн газета] Mada Masr, влада звинувачує його в «участі у незаконній організації», «отриманні іноземного фінансування», «розповсюдженні неправдивих новин» і «зловмисному використанні соціальних мереж». Офіційних звинувачень поки не висунуто.
Провідний голос [19] [рос] серед єгипетських блогерів і тех-активістів у Каїрі в роки перед Єгипетською революцією 2011 року, Алаа потрапляв за ґрати або під слідство при кожному главі країни, що правили протягом його життя.
Новый арешт Алаи співпав по часу з урядовим розгоном [20] невеликих антикорупційних протестів, що відбулися у багатьох містах Єгипту у кінці вересня. Були зафіксовані сотні арештів, і експерти по кібербезпеці стверджують [21], що декілька активістів та опозиційних лідерів були прицільно атаковані шпигунськими програмами, пов'язаними з міністерством зв'язку та інформаційних технологій Єгипту.
Індонезійські голоси стикаються з реальними загрозами за онлайн-активізм
Активіст і режисер документальних фільмів Дандхі Дві Лаксоно (Dandhy Dwi Laksono) був заарештований 26 вересня [22] і звинувачений у поширенні ненависницьких висловлюваннь у соціальних мережах. Дандхі опублікував у твітері кілька повідомлень з виступів проти расової дикримінації в індонезійських провінціях Папуа і Західне Папуа.
Ананда Бадуду (Ananda Badudu), музикант і колишній журналіст, також на короткий час був затриманий і допитаний поліцією щодо його участі у краудфандингу на підтримку індонезійських студентських протестів [23], які тривають у різних містах по всій Індонезії. Незабаром Бадуду відпустили [24].
Хорватський журналіст заарештований і оштрафований за твіти
Хорватський журналіст Гордан Духачек (Gordan Duhacek), який пише для Index.hr, був заарештований в аеропорту Загреба [25] 16 вересня і оштрафований за твіт, у якому використовувалась антиполіцейська абревіатура АCAB (All Coppers are Bastard або «Всі поліцаї — виродки»). Зараз він в очікуванні другого судового вироку по іншому твіту, який містив сатиричне посилання на патріотичну хорватську пісню; обговорнення було присвячене забрудненню навколишнього середовища і екологічному занепаду в країні. Дунья Міятович (Dunja Mijatovic), комісар Ради Європи з прав людини, заявляє, що справи проти Духачека «рівнозначні залякуванню преси в чистому вигляді».
Активіст із ОАЕ знову оголосив голодування
Борець за права людини з Об'єднаних Арабських Еміратів Ахмед Мансур [26] знову почав голодування [27] на знак протесту проти неналежних умов утримання і жорстокого поводження в тюрмі Ас-Садр в Абу-Дабі. Мансур, який у своїй країні з 2011 року багаторазово підпадав під арешти і тюремні ув'язнення, а в даний момент відбуває 10-річний строк [28] [рос] за звинуваченням в образі «статусу і престижу ОАЕ та їх державних символів», а також у публікації «неправдивих повідомлень» у соціальних мережах..
У 2015 році Мансур став лауреатом премії Мартіна Енналса [29], яка відзначає правозахисників, за те, що він став «одним із небагатьох голосів в ОАЕ, що забезпечують достовірну і незалежну оцінку розвитку подій у галузі прав людини в країні».
Нові дослідження [анг]:
Стан інтернет-свободи в Африці: огляд трендів в інтернеті та урядового контролю, 1999—2019 — Партнерства в сфері міжнародної політики інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для Східної та Південної Африки [30] (CIPESA). / State of Internet Freedom in Africa: Mapping Trends in Internet and Government Controls, 1999 – 2019 [31] — Collaboration on International ICT Policy for East and Southern Africa CIPESA
Глобальне замовлення на дезінформацію: Всесвітній огляд організованими маніпуляціями в соціальних медіа 2019 — Філ Говард та Саманта Бредшоу, Оксфордський Інтернет-інститут / The Global Disinformation Order: 2019 Global Inventory of Organised Social Media Manipulation [32] — Phil Howard and Samantha Bradshaw, Oxford Internet Institute
Невже ми краще оцінюємо, що правильно і що неправильно? Автоматизація модерації контенту — Наміта, GenderIT.org / Are we any better at judging right from wrong? Automation in content moderation [33] — Namita, GenderIT.org
Над матеріалом працювали: Афеф Абругі [34], Еллері Робертс Біддл [35], Мухамед аль-Гохарі [36], Лейла Начаваті [37], Монг Палатіно [38] і Джук Кароліна Румуат [39].