- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Вісник мережанина: Як протести у Лівані впливають на цифрові права?

Категорії: Близький Схід та Північна Африка, Ліван, громадські медіа, ЗМІ та журналістика, права людини, протест, свобода слова, технології, цензура, цифровий активізм, Advox
[1]

Демонстранти у Бейруті. Світлина з твітера @michatobia

[Посилання ведуть на англомовні джерела, якщо не вказано інше.]

Рубрика «Вісник мережанина» від Advox пропонує щотижневий огляд проблем, перемог і нових тенденцій щодо інтернет-прав по всьому світу. Цей випуск розповідає про новини і події за період 13 — 25 жовтня 2019 року.

Масові публічні демонстрації охопили Бейрут, Триполі та інші великі ліванські міста з 18 жовтня — люди вийшли на вулиці на знак протесту проти корупції уряду, некомпетентності державних служб та непомірних податків. Одним із важливих факторів протестів став запропонований щоденний податок [2] на використання голосових дзвінків в інтернеті, які пропонують WhatsApp та Facetime.

Від податку на WhatsApp вже відмовилися [3], але протести з кожним днем зростають. Соціальні мережі переповнені зображеннями та відеозаписами, на яких десятки тисяч людей із різних сфер життя солідарізуються і разом закликають не лише до реформ політики, але й до дострокових виборів, щоб сформувати новий уряд.

Джерела, що інформують про новини протестів у Лівані:

Трапляються також жорсткі протистояння [11], в основному внаслідок намагання військових та поліції заблокувати протестуючих. За словами місцевих активістів [12], внаслідок цього вже заарештовано аж 300 осіб. Фотографії затримань, [13] опубліковані у твітері, свідчать про те, що у затриманих протестувальників, яких вкладали обличчям на асфальт, забирали мобільні телефони.

Ці події збіглися в часі з цифровими кампаніями у WhatsApp та інших соціальних мережах, які [14] відмовляли людей від участі в протестних акціях.

Місцеві журналісти та незалежні медіа активно висвітлюють демонстрації, тоді як державні ЗМІ в основному мовчать [15]. 22 жовтня практично без пояснень звільнили голову Національного агентства новин (НАН). Репортер Libanon Daily Star Бенджамін Редд поцікавився у твітері [16]: «Боса НАН Лору Слейман звільнили за те, що вона робила свою роботу?»

21 жовтня провідні лідери країни виступили з промовами, погодившись зі скарами протестувальників, і пообіцяли покращити державні послуги та політику, але учасники демонстрацій переважно визнали це недостатнім. Як розповів виконавчий директор SMEX і автор Global Voices Мохамад Наджем:

Протестуючі сьогодні:
+ Нас не цікавлять нові пропозиції реформ від Харірі, навіть до закінчення терміну.
+ Геть всю цю політичну систему. Ми хочемо тимчасового уряду, який у наступному році проведе нові вибори.
Це наші політичні вимоги.

Телефонний зв'язок відновлено, але Інтернет в Кашмірі все ще не працює

14 жовтня, після 72-денного відключення зв'язку [20], індійська влада в Кашмірі відновила послуги SMS та телефоннх дзвінків [21] для постоплатних мобільних тарифів. Але Інтернет-послуги та передплачені мобільні послуги все ще призупинені.

Шрінагар, головне місто в Джамму та Кашмірі, перебуває під повним замиканням з 5 серпня 2019 року, коли уряд Індії скасував статтю 370 [22] Конституції Індії, яка надала особливий автономний статус спірному штату Джамму та Кашмір. Доступ до мобільної і стаціонарної телефонії та інтернет-мереж було призупинено [23], а на вулицях були встановлені контрольно-пропускні пункти і впроваджені обмеження майже всіх видів руху. Хоча деякі з цих заходів пізніше були скасовані, регіон продовжує перебувати під жорстким контролем індійської влади.

Чому арабськомовні активісти (та постійні користувачі) піддаються цензурі у Twitter?

Сотні користувачів Twitter – більшість з яких пишуть в основному на арабській мові і знаходяться в Єгипті — останніми тижнями виявили, що їх твіти цензурувались [24] або їх акаунти були заблоковані. Twitter вибачився [25] [араб] за помилкові блокування, але не пояснив їх причини. Експерти, що відслідковували видалення контенту, [26] зауважили, що багато твітів, очевидно, містили лайливі слова, які не заборонені у Twitter.

Те, що спочатку здавалося низкою помилок, зараз виглядає як щось більше [26], і інтернет-активісти звернули на це увагу і підкреслюють блокування акаунтів з хештегами #WeWillSpeak [27] та #هنتكلم [28]. [МиБудемоГоворити — англ. та араб.]

Іранські чиновники забороняють магазин додатків Google Play

9 жовтня іранським провайдерам телекомунікаційних послуг було наказано «якнайшвидше» заблокувати Google Play, офіційний магазин додатків Google. Кажуть, що наказ видав заступник генерального прокурора, відповідальний за кіберпростір Джавад Джавіднія [29].

Якщо такий крок буде успішно реалізований, це підштовхне іранців до використання місцевих сервісів, які набагато більш вразливі до державного стеження, цензури та маніпулвання персональними даними, аніж більшість глобальних онлайн-сервісів. Навіть Амін Аміршаріфі, генеральний директор Cafe Bazaar [30] [перс], найбільшого в Ірані місцевого магазину додатків і основного конкурента Google Play, написав у твітері [31], що він не підтримує цей крок.

Цукербергу не вдається представити Facebook маяком свободи слова

У своєму виступі [32] 18 жовтня у Джорджтаунському університеті виконавчий директор Facebook Марк Цукерберг, оспівуючи першу поправку до Конституції США, зобразив Facebook як платформу, яка допомогла покращити глобальний Інтернет, підтримуючи цінності свободи слова в усьому світі.

Багато експертів з питань інтернет-політики та громадянських прав зустріли цю промову скептично. «Вихваляючись просвітницьким впливом поширення знань та інформації, він ігнорує токсичні сторони власної компанії», — написав професор університету Вірджинії Шива Вайдх'янатан [33].

У колонці для [34]Washington Post [34] президент фонду юридичного захисту NAACP (Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення) Шерилін Іфілл розкритикувала виконавчого директора Facebook за згадування прізвищ лідерів боротьби за громадянські права у США, таких як Мартін Лютер Кінг-молодший, чиї досягнення Цукерберг намагався пов'язати з цінностями свобода слова у компанії.

What Zuckerberg failed to note is that King was the subject of violent assaults (and finally assassination) that were the result of the same kind of hate-fueled disinformation campaigns that infect the Internet and are now aimed at a different generation of civil rights leaders.

Цукерберг забув згадати, що Кінг зазнав жорстоких нападів (і, врешті, був убитий), які були результатом того ж типу дезінформаційних кампаній, спричинених ненавистю, які заражають Інтернет і тепер спрямовані на інше покоління лідерів боротьби за громадянські права.

21 жовтня коаліція понад 40 американських правозахисних організацій підписала спільний лист, в якому [35] посилається на «необачне нехтування громадянськими правами» у Facebook, вимагаючи, щоб компанія викоренила дискримінаційну рекламу, прояви білого расизму [36] та придушення виборців на своїй платформі.

Проти нігерійського журналіста можуть порушити справу за запис розмов у тюрмі

Нігерійському журналісту Фісайо Сойомбо [37] можуть незабаром висунути кримінальне звинувачення [38] за роботу під прикриттям у розслідуванні тюремної системи Нігерії. У листопаді 2018 року Сойомбо навмисно затримав виплату за автомобіль, щоб опинитись під арештом і таким чином отримати можливість безпосередньо поспостерігати за системою кримінального правосуддя. Відзначений нагородами [39] журналіст провів п'ять днів у поліцейській дільниці і вісім уже як в'язень у тюрмі Ікойї в Лагосі, де став свідком численних випадків хабарництва, знущання над ув'язненими з боку охоронців та інших форм корупції. Все це він зумів задокументувати і потім оприлюднив суспільству.

21 жовтня Соємбо «пішов у підпілля», виїхавши з місця проживання. Якщо його знайдуть та заарештовують, йому буде пред'явлено звинувачення відповідно до розділу 29 Закону про виправну службу Нігерії (підпункт 1 (d) [40] за володіння та «використання пристроїв зв'язку» в межах тюрми для запису «розмови через мобільний телефон чи інші пристрої» без дозволу на те. Якщо його засудять, йому загрожує штраф у розмірі до 2 мільйонів найр [приблизно 5 500 доларів США] та/або позбавлення волі строком на два роки.

Чи захистить перехідний уряд Судану свободу слова?

Перехідний уряд, встановлений в Судані в серпні 2019 року після звергнення Омара аль-Башира, демонструє деякі ознаки [41] бажання відстоювати свободу слова у країні. На засіданні Генеральної Асамблеї ООН наприкінці вересня 2019 року прем'єр-міністр Судану Абдулла Хмадок підписав Всесвітню обіцянку захищати свободу засобів масової інформації [42] та заявив, що «в новому Судані ніколи більше журналіста не буде репресовано чи ув'язнено».

Раніше в цьому місяці Рада суверенітету Судану [43] [рос], яка призначена керувати Суданом протягом трирічного перехідного періоду і привести країну до цивільного правління, видала указ [44] [араб] про виведення пошти і телекомунікацій з-під юристидкції Міністерства оборони і переведння їх у підпорядкування напряму Раді. Але правила та політика функціонування регулятора залишаються незмінними — а цей орган був ключовим гравцем у прийнятті рішень і реалізації цензурної політики колишнього режиму з його системою фільтрації та блокування [в інтернеті].

«Існуючі закони встановлюють нечіткі обмеження цих основних прав і дозволяють владі блокувати та фільтрувати вміст без рішення суду», — пише Мохаммед Суліман [45] в аналізі для Global Voices [41].

Нові дослідження

Цифровий авторитаризм у Єгипті: арешти за думки в інетрнеті 2011-2019 [46] — Фонд відкритих технологій

Індія використовує непрозорий юридичний процес для придушення журналістики у Кашмірі, коментар по твітеру [47] — Комітет захисту журналістів

Невже ми краще відрізняємо правильне від неправильного? Автоматизація модерації вмісту [48] — Namita, GenderIT.org