[1]Батько чекає на проавосуддя. Кадр із документальної стрічки пакистанської мисткині Аділи Сулеман «Поля смерті Карачі».
У неділю 27 жовтня вдягнені у цивільне особи, що представились співробітниками служби безпеки Пакістану, наказали [2] закрити виставку «Поля смерті Карачі», що проходила в рамках Карачі Бієнале 2019 [3]. Емоційно напружена інсталяція з 444 надгробків та відео створена сучасною пакистанською скульпторкою та художницею Аділою Сулеман і присвячена 444 випадкам позасудових страт [4], виконаних офіцером поліції Рао Анваром протягом останніх десяти років.
Victims of Rao Anwar – Before & After
‘Killing Fields of Karachi’ #RaoAnwar [5] #AdeelaSuleman [6] #Pakistan [7] pic.twitter.com/7Xi4ZtdU9p [8]
— Hamad Kafeel (@Hamadkafeel) October 28, 2019 [9]
Жертви Рао Анвара — до та після
«Поля смерті Карачі»
«Поля смерті Карачі»
Рао Анвар Ахмед Хан [10] — офіцер поліції у відставці, який служив начальником поліції в районі Малір округу Карачі. Розслідування журналістів Фахіма Замана та Назіхи Сиєд Алі, опубліковане щоденним виданням Daily Dawn [11] у березні цього року, містить подробиці його причетності до вбивств сотень людей під час так званих «ліквідацій при затриманні» [12] протягом 2008—2018 років. Рао Анвара було звільнено з поліції 20 січня 2018 року після загибелі Накібулли Мехсуда — [13] трагедія отримала національний розголос і викликала протести по всій країні [14].
Відеоінсталяція Аділи Сулеман [15] «Поля смерті Карачі» є ілюстрацією історіі 27-річного юнака — моделі Накібулли Мехсуда. 3 січня 2018 року підлеглі Рао Анвара затримали Накібуллу разом з двома його друзями в Зограб Гот, Карачі. Накібулла був затриманий, підданий тортурам, а потім убитий 13 січня під час інсценованої перестрілки, в якій він отримав дві кулі в спину. В подальшому розслідуванні поліції було з'ясовано [16], що Анвар намагався зобразити це вбивство як успішну ліквідацію «терориста».
Ось коротка документальна стрічка Аділи Сулеман про батька загиблого Мехсуда, викладена в You Tube [17] Шамуном Салімом.
Інсталяція Аділи Сулеман у Фрір-Холі [18] в центральному районі Карачі Саддар Таун складалася з 444 надгробків, кожний з яких символізував загиблу жертву Рао Анвара.
До цього часу розгляд справи про загибель Накібулли, як і багатьох інших справ, не завершено, а Рао Анвар залишається на свободі.
Не відповідає духу Карачі Бієнале
Карачі Бієнале [3] (КБ) — це рух, що має на меті залучати мистецтво та інші форми творчого висловлювання до дискусій із суспільно важливих для мешканців Карачі питань. З часу свого заснування у 2018 році він набирає оберти, привернув увагу міжнародної спільноти і отримав схвальні відгуки в місцевих і міжнародних медіа.
У неділю 27 жовтня лише через кілька годин після відкриття виставки тут з'явилися правоохоронці. Після цього частину експозиції було опечатано, а решту — розгромили невідомі особи.
Організатори Карачі Бієнале надали виданню Dawn.com [19] коментар, в якому підтримали ці дії правоохоронців: «Стосовно виставки, про яку іде мова, ми вважаємо, що навіть з оглядом на світосприйняття митця, вона не відповідає духу КБ19, темою якого є “Екологія і навколишнє середовище”».
In which the Karachi Biennale organisers wholeheartedly endorse censorship of critical art, supporting the taking down of an art installation they commissioned because it was critical of how law enforcement works in Pakistan. https://t.co/kjxnvJx2B2 [20]
— Asad Hashim (@AsadHashim) October 29, 2019 [21]
Організатори Карачі Бієнале чистосердечно підтримують цензуру критичного мистецтва, схвалюючи закриття художньої виставки, яку вони самі організували і яка критикувала роботу правоохоронців Пакистану.
Реакція соцмереж
Пакистанські ліберали та ліві піддали ці дії різкій критиці, активно зреагувавши на подію у соцмережах. Активісти стурбовані вибірковою підтримкою мистецтва державою і замовчуванням творів, які їй не до вподоби.
Our state loves to promote art that benefits them or doesn’t challenge their false narratives.
First picture is from a musical show at ISPR HQ islamabad, neelam muneer’s patriotic thumkay. The 2nd and 3rd picture are from an exhibition about 444 people encountered by Rao Anwar. pic.twitter.com/ZECSqoXknz [22]
— anastipu (@teepusahab) October 28, 2019 [23]
Наша держава любить просувати лише те мистецтво, яке їй вигідно або яке не піддає сумнівам її брехливі розповіді.
Перше фото — з музичного шоу в штаб-квартирі ISPR [24] в Ісламабаді [державна служба зв'язків з громадськістю, медіа-крило Збройних сил Пакистану], патріотичний виступ Нілам Мунір [25]. Друге і третє фото — з виставки про 444 людини, яких Рао Анвар стратив без суду та слідства.
More power to the artist, more power to Art! #adeelasuleman [26]‘s poignant installation and video, ‘Killing Fields of Karachi’ upsets the authorities and they sealed the lower hall. Glad to have watched the video this morning before the place was raided. Do we live in a democracy? pic.twitter.com/uzJxmavKzb [27]
— Rumana Husain (@husain_rumana) October 27, 2019 [28]
Більше влади митцю, більше влади Мистецтву! Пронизливі інсталяції і відео Аділи Сулеман «Поля смерті Карачі» засмутили владу, і вони опечатали нижню залу. Рада, що змогла подивитись відео вранці до того, як прийшла поліція. У нас демократія чи що?
Adeela Suleman’s installation The Killing Fields of Karachi unacceptable to the authorities. This is the true interface of art and society. Luckily saw the film and sculptural work, constructed gravestones and wilting flowers in copper / steel (?) . Most compelling work at KB19 pic.twitter.com/UktaYnQ1MA [29]
— amra ali art critic (@amraalikhi) October 27, 2019 [30]
Інсталяція Аділи Сулеман «Поля смерті Карачі» виявилась неприйнятною для влади. Це справжній взаємозв'язок мистецтва і суспільства. На щастя, я змогла подивитися фільм і скульптури — надгробки та зів'ялі квіти з міді чи то сталі. Найбільш вражаюча робота на КБ19.
Пакистанський правозахисник і адвокат Мухаммад Джибран Насір висловив [31] своє занепокоєння цим фактом у своєму влозі з місця події [32] — з Фрір-Хола, де відбувалась виставка. «Якщо вчора робота Аділи Сулеман представляла собою репресії Рао Анвара, то її знищення сьогодні представляє репресії держави» — сказав він.
Пізніше Джибран організував прес-конференцію [33] у Фрір-Холі, щоб висловити протест і розказати про дії офіцерів служби безпеки.
The moment we mentioned that Intel Officers harassing us since morning are surrounding the Press Conference this man introducing himself as DG Parks barged in threw down mics of media, ripped a mic off my collar and tried to get physical. All for #RaoAnwar [5] #RiyasatKaLaadla [34]. pic.twitter.com/7HVpEpUHXl [35]
— M. Jibran Nasir (@MJibranNasir) October 27, 2019 [36]
В той момент, як ми розказали, що офіцери служби безпеки переслідують нас з самого з ранку і оточили місце прес-конференції, цей чоловік, що представився генеральним директором по парках, увірвався у приміщення, збив мікрофони преси, вирвав мій мікрофон-петлицю і спробував застосувати проти мене силу. Все через #Рао_Анвара [5] #Держава_князів [34]
Це був не перший випадок придушення дискусії і спроб розібратись в позасудових убивствах. Минулого тижня суспільство було збурене виправданням [37] усіх звинувачених по справі вбивства в Cахівалі [38], в Пенджабі, де співробітники підрозділу боротьби з тероризмом через помилкові дані розвідки розстріляли автомобіль, вбивши цілу родину [39].
«В інсталяції не було нічого, чого б не було у реальному житті. Це все задокументовано і опубліковано в медіа», — висловилась [40] Аділа Сулеман, кураторка виставки. Мистецтво в його істинній формі, служить меті викривати несправедливість і сприяє суспільній дії, створюючи зміст, що заставляє замислитись.
Бред Адамс, директор Human Rights Watch в Азії заявив [41]:
The closure is both an attack on free expression and an attempt to sweep under the rug a longstanding human rights problem.
Закриття [виставки] — це і напад на свободу слова, і спроба замести під килим довготривалу проблему з правами людини.
Вже не вперше влада в Пакістані піддає свободу самовираження і мистецтво цензурі. У 2016 році було заборонено [42] публічний показ і розповсюдження, в тому числі через соцмережі Facebook та YouTube, документальних стрічок «Обложені у Кветті» (про переслідування громади газарейців [43] у Кветті [44]) та «Серед віруючих» [45] (фільм про так звану штаб-квартиру екстремізму в Пакістані — Лал Масджид [46]).
Як повідомлялось пізніше, обидві стрічки нібито містили «антидержавницькі елементи». Згодом «Серед віруючих» стала доступною [47] в азійському регіоні на Netflix, але зараз з невідомих причин доступу [48] до неї немає.
Те, що лишилось від «Полів смерті Карачі», було ще раз розгромлено владою в понеділок 28 жовтня. Журналісти, телеведучі, активісти та громадянське суспільство разом висловлюють своє обурення з приводу цього ганебного вчинку.
After disrupting Karachi Biennial art exhibition yesterday they again came and vandalized the art work of Adeela Suleman. Just for protecting #RaoAnwar [5] #ArtUnderAttack [49] pic.twitter.com/YHWYm9NZNt [50]
— Mubashir Zaidi (@Xadeejournalist) October 28, 2019 [51]
Після зриву виставки на Карачі Бієнале вони прийшли знов і розгромили роботу Аділи Сулеман. І це все лише разади захисту #Рао_Анвара [5] #Мистецтво_під_загрозою [49]
Після того, як виставку було розгромлено, члени мистецької та громадської спільноти, публіка — всі зібрались серед уламків, щоб врятувати те, що лишилось. Символічний жест проти тиранії і утисків.
RESISTANCE….Art students trying to restore the art work vandalized by LEAs [52] #RaoAnwar [5] pic.twitter.com/8v6wpGg4JX [53]
— Mubashir Zaidi (@Xadeejournalist) October 28, 2019 [54]
СПРОТИВ… Студенти мистецького відділення намагаються відновити роботу, розгромлену правоохоронцями.
Переклад: М. Мешковой.