Хто надихає еліти Туркменістану?

Туркмени у традиційному національному вбранні. Фото (c): Abel Polese, використовується з дозволу.

Ашгабат, 4:30 ранку. Сонний, але радісний натовп іноземних гостей зібрався в залі прибуття столичного міжнародного аеропорту. Їх зустрічає молодий чоловік років 30-ти, який бігає між групами в залі прибуття та на вулиці, слідкуючи, щоб кожен сів у правильний автомобіль, який доправить їх до потрібного готелю.

Це звична справа для аеропортів, але якщо придивитись уважніше, можна помітити таку особливість: молодий чоловік ввічливо звертається до гостей з арабських країн їхньою мовою, іншим дає інструкції російською мовою, турецьких представників вітає турецькою, європейським та американським гостям пропонує допомогу англійською, роздає вказівки таксистам туркменською. Пізніше прибуває напарник, який спілкується з гостями мовою фарсі, а також комунікує за допомогою інших необхідних мов, що є в його мовному запасі.

Обслуговування гостей — нелегка справа, особливо, коли гостей кілька десятків. Проте наші туркменські друзі точно знають до кого якою мовою звертатись, а коли зустрічають когось нового, то швидко запам'ятовують якою мовою необхідно спілкуватись з цією людиною.

Пізніше цього дня зацікавлений гість знову здивується, переконавшись, що схожа ситуація не є поодинокою: багатомовність є звичною рисою освіченого класу в Туркменістані. Слідуючи моді, яка наче повернулася з минулих століть — коли дипломатія провадилась поліглотами, яких відправляли на навчання в кращі університети регіону, — багато туркменів розмовляє кількома мовами і, зокрема, не найпростішими.

Така ситуація є ще більш несподіваною з огляду на відносну закритість Туркменістану, коли всі іноземні громадяни повинні отримати візу для відвідання країни. Що ця багатомовність може сказати нам про те, як туркменська еліта баче місце своєї країни у світі? І що вони можуть донести світові за допомогою своїх мовних навичок?

Коріння туркменської багатомовності

Якщо запитати їх, туркмени не приховують як і чому вони почали — чи пак змушені були почати вивчати інші мови. Нечебто все це почалося у 1990-х, коли в часи невизначеності деякі освічені туркмени почали поглядати за межі Москви та країн пострадянського простору у пошуках університетської освіти.

Деякі подались до Каїра: єгипетські університети приймали всіх охочих, навчання було дешевим, а інколи й безкоштовним. Єдиною проблемою було заповнення аплікаційної форми арабською мовою. Проте винахідливі туркмени знаходили когось, хто їм допомагав у цій ситуації, та по прибутті починали підтягувати свій рівень знань мови.

(Фактично такий принцип закладено в багатьох університетських програмах обміну. Різниця в тому, що у випадку з туркменами, такий освітній досвід виникає швидше з індивідуальної ініціативи, ніж на основі структурного механізму.)

Не всі туркмени вважають Єгипет зручним і підходящим для себе місцем. Іншим освітнім хабом для них став Тегеран, де майбутні випускники здобувають знання мови фарсі.

Туреччина була і залишається ще одним найбільш популярним місцем здобуття освіти. Туркменським громадянам не потрібні візи для в'їзду в Туреччину, а обидві мови є близькими та певною мірою взаємно зрозумілими. Як результат, між цими країнами існують близькі взаємини, які можна назвати навіть ближчими, ніж у Туркменістану з деякими пострадянськими сусідами. Для порівняння зазначимо, що між Стамбулом та Ашгабатом є декілька прямих авіарейсів на день, тоді як між Ашгабатом та набагато ближчою до нього столицею Таджикистану — Душанбе, немає жодного прямого авіарейсу.

Турецька мова також отримала спеціальний статус у Туркменістані, де знання «османської мови» є звичним явищем серед освіченого класу. У Туркменістані транслюються турецькі телевізійні канали. Турецький уряд та представники приватного сектору проводять активну діяльність в країні за допомогою Турецької державної агенції розвитку (TIKA) та будівельних компаній. Перший в Ашгабаті великий торговельний комплекс побудувала турецька компанія, а в самому комплексі відведено цілий поверх для продажу турецької продукції, а також там працює турецькомовний персонал, який обслуговує турецьку діаспору Ашгабату.

Що стосується російської, то ніколи не доводилось запитувати, звідки туркмени знають цю мову. Було б дивно ставити таке питання в пострадянській країні, навіть, якщо російська мова протягом певного часу втрачала свій вплив у багатьох сферах життя. Наразі головна газета країни — Нейтральний Туркменістан, все ще має російську версію. Крім того, впливає також той фактор, що країна з обмеженими ресурсами потребує імпорту багатьох речей, включаючи освіту. Багато туркменів здобувають освіту в інституціях з російською мовою викладання, зокрема в самій Росії, в Україні чи інших пострадянських країнах. До прикладу, в Туркменістані немає школи для навчання пілотів, проте країна їх потребує, а тому навчаються туркменські пілоти зазвичай в Україні.

Як і у випадку з турецькою мовою, російську часто вивчають завдяки розважальним програмам. Велика кількість піратських фільмів з Росії є одним з джерел такого вивчення. Російська разом із турецькою є найбільш доступними мовами на супутниковому телебаченні в Туркменістані.

Попри те, що російська уже не є офіційною мовою та не використовується для підписання вказівників, вивісок чи для комунікації, попри заміну кирилиці латиницею (зі спеціальними буквами для передачі туркменського звучання), остаточний перехід на туркменську мову ще не відбувся. Такі звичні написи біля місць будівельних робіт, як «обережно, пофарбовано» чи «немає проходу», зазвичай виконуються туркменською, проте звичним також є наявність поряд неофіційного перекладу цих написів російською. Найбільш логічним поясненням цьому є те, що туркмени ще не звикли до написів за новою абеткою. Ті, кому складно читати латинізовану туркменську, можуть зрозуміти російський варіант.

Однак, нові можливості та виклики все ж підштовхують туркменів до нав'язування ближчих відносин з іншими нерадянськими країнами, з якими держава має незначні політичні контакти.

Попри значну залежність від централізованої офіційної точки зору, туркменські політики все ж піддаються впливу неформальних, особистих зв'язків. До прикладу, якщо перекладач президента провів багато років в Ірані, Туреччині чи Єгипті, значить він може правильно трактувати певні культурні моменти та особливості у підході закордонних дипломатів. Перекладачі також можуть нагадати президентові чи роз'яснити йому роль, яку та чи інша країна відіграє в житті Туркменістану та його еліт. Це може позитивно впливати на міждржавні відносини та покращувати економічне і політичне становище. Туркменські еліти, особливо ті, які навчались за кордоном, мають вплив (хоча й обмежений) на прийняття державних рішень.

Ми не можемо точно визначити рівень впливу особистих зв'язків, бачень та інших індивідуальних та суб'єктивних елементів на прийняття політичних рішень. Зокрема, про вплив даних факторів ми можемо дізнатися із праці Александра Вендта «Соціальна теорія міжнародної політики». Завдяки відносинам з іншими країнами, а не з тільки Росією та країнами Заходу, туркмени надихаються моделями споживання, технологіями, політичними та бізнес ідеями з різних джерел, у подальшому адаптуючи їх та впроваджуючи у власну національну ідеологію. З часів проголошення незалежності Туркменістан неодноразово відкривав для себе принципи функціонування та традиції інших держав, а також створював щось своє.

Звичайно, у країні все ще зберігається велика кількість міфів, історій і традицій із радянських часів. Проте цілий комплекс постмодерних ознак, зокрема, таких як національна турбо-поп музика та схожі елементи були частково імпортовані в країну.

Однозначним фактом є те, що Росія не єдине джерело натхнення для Туркменістану. Велика кількість країн, чия важливість була, можливо, недооціненою, також доклались не лише до становлення туркменських еліт, але й, вірогідно, до формування офіційного державного дискурсу, політичних підходів та позиціонування себе на міжнародній політичній арені.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.