Зображення ліцензоване для загальнодоступного користування, без атрибуції.

«Вісник мережанина» від Advox пропонує міжнародний огляд викликів, перемог та нових тенденцій у галузі технологій та прав людини у всьому світі. Цей звіт охоплює новини та події з 27 жовтня по 10 листопада.

Розслідування BBC [рос] продемонструвало, як жителі Кувейту, Саудівської Аравії та інших країн Перської затоки використовують популярні мобільні додатки та сервіси соціальних медіа для купівлі та продажу домашнього персоналу на чорному ринку. Отримані результати свідчать про однозначні порушення правил та умов розробників сервісів для популярних платформ — Instagram, Google та Apple.

Домашні працівники зазвичай приїжджають у країни Перської затоки з Африки чи Південно-Східної Азії та намаються на роботу за системою трудового покровительства «кафала» (його ще називають спонсорством) [анг]. За умовами цієї системи особа чи сім'я, яка наймає працівника, несе повну відповідальність за його візовий та юридичний статус. Відомо, що ця система дозволяє негуманно ставитися до працівників. Останніми роками працівники використовують соціальні медіа [анг], щоб повідомити про своє становище, але це іноді призводить до подальших покарань [анг] з боку їхніх роботодавців чи навіть державних чиновників.

Два репортери BBC поїхали під прикриттям у Кувейт, щоб написати репортаж, і видавали себе за пару, що хоче найняти домашнього прислугу. В Instagram та Facebook, а також через додатки, такі як 4Sale, який можна завантажити у магазинах додатків Apple і Google, журналісти виявили, що люди купують та продають домашніх працівників, публічно порушуючи місцеве законодавства про працю. «Майже усі продавці виступають за конфіскацію паспортів у жінок, не дають їм вихідних днів, обмежують їх спілкування з рідними на батьківщині, виділяючи дуже мало часу на телефонні розмови або взагалі забороняють це робити», — написали вони. Все це є порушенням трудового законодавства Кувейту та міжнародних стандартів з прав людини.

Коментуючи роль технологічних платформ, спецпредставниця ООН Урміла Бхула сказала BBC, що компанії «просувають онлайн ринок трудового рабства». «Якщо Google, Apple, Facebook або будь-які інші компанії розміщують такі додатки, вони повинні за це відповідати», — сказала вона.

Коли BBC звернулася до технологічних компаній з результами своїх розслідувань, всі вони висловили стурбованість. Додаток 4Sale, який надає можливість користувачам рекламувати, продавати та купувати широкий асортимент товарів, одразу видалив розділ про домашній персонал зі своєї платформи. Facebook заборонив хештег #maidsfortransfer в Instagram, хоча це, швидше за все, не усуне проблему. Як Apple, так і Google заявили, що намагатимуться усунути цей вид діяльності, який порушує і їхні правила (Google забороняє [анг] «додатки, які полегшують або сприяють незаконній діяльності»), а Apple забороняє [анг] додатки, які можуть «заподіяти цілеспрямовану шкоду особі чи групі людей»). Apple також вказала на сторонніх розробників додатків, зазначивши, що це вони повинні стежити за дотриманням умов надання послуг компанії.

З того часу, як цей репортаж з'явився на BBC.com, правоохоронні органи Кувейту [укр] почали вивчати цю проблему і затримали щонайменше двох людей, про яких ідеться у статті.

Розслідування лише поверхнево відображає глибоко вкорінену проблему основних соціальних медіа та веб-платформ, які пропонують послуги та функції, що здатні обробляти комунікацію та комерційні транзакції мільярдів людей у щоденному режимі. За відносно коротку історію існування цих компаній, жодна з них не знайшла ефективного способу моніторингу контенту та сторонніх сервісів, щоб мати змогу доводити їх шкоду або навіть систематичне порушення стандартів захисту прав людини, як це трапилось у даному випадку.

Російський закон про «суверенний Інтернет» набув чинності

З 1 листопада 2019 року в Росії набув чинності суперечливий закон про «Суверенний Інтернет» [рос]. Закон достатньо розпливчасто формулює поняття «кризова ситуація», за умов якої інтернет в Росії (або принаймні, в певних її регіонах) буде технічно відключений від всесвітньої мережі. Прихильники закону стверджують, що такі рішення необхідні для захисту Росії від кібератак з-за кордону, тоді як захисники прав людини та свободи слова стверджують [анг], що закон загрожує свободам в інтернеті.

Закон зобов'язує інтернет-провайдерів здійснювати маршрутизацію вхідного міжнародного трафіку через точки обміну інтернет-трафіком (IXP), які базуються в Росії, що дозволяє централізувати операції в інтернеті за умов кризової ситуації. Він також вимагає від провайдерів встановити спеціальні пристрої, які допомогли б Роскомнадзору, блокувати небажаний інтернет-трафік. Вони надсилатимуть дані до центрального моніторингового центру, який досліджуватиме такий трафік у режимі реального часу, використовуючи технологію перевірки та фільтрації пакетів [укр] за змістом. Цей метод вважається набагато ефективнішим, ніж блокування окремих IP-адрес. Законопроект також закликає створити вітчизняну версію системи доменних імен (DNS) або телефонну книгу інтернету [анг], враховуючи, що у випадку відключення інтернету російські провайдери не зможуть підключитися до іноземних серверів DNS.

27 вересня Роскомнадзор оголосив [рос], що розпочне випробування системи в Уральській області на півдні Росії, незважаючи на невдоволення місцевого населення. Результати цього випробування поки що не оприлюднювались.

Шпигуни схожі на нас? Екс-співробітники Twitter шпигували для уряду Саудівської Аравії

Міністерство юстиції США звинуватило двох колишніх працівників Twitter [анг] у шпигунстві для уряду Саудівської Аравії. Подання, оприлюднене 6 листопада, свідчить про те, що двоє людей отримали без дозволу Twitter особисті дані та іншу інформацію про критиків уряду Саудівської Аравії, які активно використовують Twitter, а потім поділилися цією інформацією із саудівською владою, порушуючи внутрішні правила Twitter та закон США.

Один з колишніх співробітників  Twitter Алі Альзабара переглядав особисті дані з обмеженим доступом приблизно 6000 облікових записів, включаючи дані саудівського активіста Омара Абдулазіза [анг], відомого користувача Twitter та знайомого загиблого саудівського журналіста Джамала Хашоггі. Абдулазіз подав позов [анг] проти Twitter та McKinsey, консалтингової компанії із США, яка працювала на уряд Саудівської Аравії, стверджуючи, що обидві компанії «втрутились в його приватне життя», чим наразили його самого, членів його сім'ї, друзів та політичних соратників на ув'язнення, катування і навіть смерть.

Абдулазіз і Хашоггі — лише двоє серед багатьох саудівських активістів [анг] і журналістів [анг], які стикаються з координованими кампаніями переслідувань, що мають ознаки урядової операції, поряд з іншими формами репресій в Інтернеті і поза ним.

Через продовження протестів в Іраку знову відключають інтернет

В Іраку з початку жовтня тривають громадські акції протесту [анг] проти урядової корупції та з вимогою глибинної реформи державних послуг. Протягом цього місяця влада запровадила «комендантську годину в Інтернеті», скорочуючи доступ користувачам до мережі у вечірні години. 4 листопада громадяни Іраку зафіксували масштабне відключення інтернету, яке торкнулося більшої частини території країни і тривало протягом 41 години, за підрахунками NetBlocks [анг], групи вимірювання інтернет-цензури. Reuters повідомило [анг], що після відключення інтернет зв'язку в Багдаді відбулися жорстокі сутички між протестувальниками та «невстановленими нападниками», в результаті яких загинуло щонайменше шість людей.

У Пакистані під час демонстрацій почали відключати мобільний інтернет у регіонах

Мобільні мережі передачі даних були заблоковані [анг] 22 жовтня в окремих районах Ісламабаду та Лахора під час декількох маршів консервативних політичних партій, які виступають проти уряду прем'єр-міністра Імрана Хана. Журналісти підозрюють, що відключення інтернету мали на меті перешкоджати онлайн-трансляціям з протестної ходи, але уряд не опублікував жодної офіційної публічної заяви з цього приводу.

Громадська організація з Лахору, Media Matters for Democracy, зазначає [анг], що Верховний суд в Ісламабаді у 2018 році вирішив, що свавільне відключення інтернету на замовлення уряду було незаконним. Однак уряд оскаржив це рішення та отримав тимчасовий дозвіл на застосування цієї норми, поки справа знову не буде оскаржена.

Активісти Південно-Східної Азії засуджують напади на цифрове самовираження

Група активістів провідних ЗМІ, організацій із захисту свободи слова та цифрових прав на південному сході Азії зібралася, щоб викрити [анг] зростаючий рівень репресій уряду в інтернеті через онлайн-мовлення в регіоні. Показуючи приклади ув'язнених в'єтнамських блогерів Нгуєна Ван Хоа [анг] і Ле Дінь Люонга [анг], та режисера цифрових фільмів з М'янми Мін Хтін Ко Ко Г'ї [анг], група висвітлила небезпеку авторитаризму в регіоні. «Ми є свідками того, що блогерів, протестувальників, правозахисників, журналістів та звичайних користувачів інтернету переслідують, їм погрожують, їх б'ють і ув'язнюють за законне використання інтернет-простору», – йдеться у повідомленні.

Підписантами цієї заяви є Асоціація прогресивних комунікацій, Engage Media, Thai Netizen Network та Viet Tan.

Нові дослідження

Свобода в мережі 2019: криза соціальних медіа — Freedom House

Звіт про цифровий добробут та права людини — Спеціальний доповідач ООН з питань бідності та прав людини Філіп Альстон

Про блокування веб-сайтів за аборти: «Women on Waves» та «Women on Web» — Coding Rights, Відкрита обсерваторія втручань в мережу (Open Observatory of Network Interference), «Жінки на хвилях» (Women on Waves) та «Жінки в Інтернеті» (Women on Web)