Бачите всі ці мови? Ми перекладаємо історії Global Voices, щоб зробити громадські медіа світу доступними для всіх.

Дізнайтесь більше про Проект Lingua  »

Соцмережі посприяли поширенню етноцентричної дезінформації та пропаганди під час виборів у Нігерії

Процес голосування за президента країни. 28 березня, 2015, Абуджа, Нігерія. Фото надане посольством США / Ідіка Онюкву (Idika Onyukwu) [зображення для некомерційного поширення: Non-Commercial 2.0 Generic (CC BY-NC 2.0)]

Ця стаття є першою із серії публікацій про віртуальну мову ненависті на етнічному ґрунті, дезінформацію та пропаганду під час виборів 2019 року у Нігерії. Другу частину можна почитати тут.

23 лютого 2019 року населення Нігерії взяло участь у виборах, щоб обрати нового президента і парламент. Із двох головних претендентів перемогу здобув діючий президент Мухаммаду Бухарі, який отримав 15 мільйонів голосів (56%) на противагу 41%, які здобув інший претендент Атіку Абубакар. Мухаммаду Бухарі склав присягу на наступні чотири роки 29 травня 2019 року.

Читайте більше: Нігерія вирішує (#NigeriaDecides2019): Все, що ви повинні знати про цьогорічні вибори

Однак передвиборча кампанія велася на різних фронтах, включаючи і соціальні медіа. На службі дезінформації та пропаганди, етнічна мова ненависті широко розповсюджувалася в Інтернеті, зокрема у Twitter.

Етнічна нетерпимість у Нігерії

Багатоетнічність Нігерії — країна містить понад 250 етнічних груп та налічує близько 500 мов — часом була джерелом конфлікту замість сильної сторони. Це стало особливо очевидним під час виборів, коли політики використали це для агітації за власну кандидатуру. Звичайно, що онлайн-комунікація в Нігерії не обійшлася без застосування мови ненависті.

Наприклад, під час виборів у 2015 році нігерійський Twitter став плацдармом для бінарного спаринг-матчу між прихильниками двох головних конкурентів, Джонатана Гудлака (Народно-демократична партія (PDP), християнина із мовної групи іджо) та Мухаммаду Бухарі (Конгрес прогресистів (APC), мусульманина фулані). Twitter став інструментом пропаганди етнічної ненависті та партійної політики.

Деякі думали, що 2019 рік буде іншим, тому що Бухарі з Конгресу всіх прогресивних сил (All Progressives Congress, APC) та Абубакар з Народно-демократичної партії (PDP) — це хауса, мусульмани фулані, але це було не так. Кандидати у віце-президенти — Ємі Осібанджо (APC), Йоруба та Пітер Обі (PDP), мовної групи іджо, є обоє християнами, але з різних етнічних груп. Здавалося, це повторення 2015 року, але зараз з іншими героями.

Політична атмосфера стала напруженою у 2017 році, за два роки до виборів, створивши умови для атмосфери недовіри. Корінні народи Біафри (IPOB), сепаратистська організація в південно-східній частині країни, яку очолює Ннамді Кану, також долучилася до посилення етнічної напруженості.

Читайте також: Нігерійські письменники чинять супротив зростаючій мові етнічної ненависті

Опустелення в переважно мусульманській північній Нігерії призвело до міграції нігерійських скотарів на південь, що розпалило жорстокі конфлікти з фермерами. Обурення християнських громад півдня на приплив мусульманських пастухів фулані в деяких розповідях зображувалося як «спроба ісламізації». Невдача нігерійського уряду розслідувати ці сутички та «притягнути винних до відповідальності» призвела до загибелі близько 4000 людей з 2015 по кінець 2018 року, повідомляє Amnesty International.

Отже, етноцентризм був уже в найвищому розквіті перед президентськими виборами в 2019 році. Переважна недовіра була благодатним ґрунтом для неправдивої інформації під час виборів — в Інтернеті та офлайн.

Вибори та достовірність онлайн-інформації у Нігерії 

Кількість користувачів Інтернету в Нігерії зросла з 98,3 мільйона в 2017 році до 100,5 мільйонів у 2018 році. Facebook зберігає лідерство як соцмережа за вибором 22 мільйонів користувачів, другим у рейтингу є YouTube (7 мільйонів), далі йдуть Twitter (6 мільйонів) та Instagram (5,7 мільйона).

Більшість виборців Нігерії — молодь. Із 84 мільйонів зареєстрованих виборців на Загальних виборах 2019 року понад половина — 51% — молодь віком від 18 до 35 років, тоді як майже 30% — люди від 36 до 50 років. Ці дві групи виборців, до яких належать як люди цифрової епохи, так і «цифрові іммігранти», складають більшість нігерійських виборців, які обізнані в технологіях.

Тому не дивно, що цифрові ЗМІ були одним із визначних полів битви для виборчих кампаній у 2019 році.

Як наслідок, достовірність інформації в Інтернеті під час виборів 2019 року знизилась. Неправдиву та оманливу інформацію, що пропагувалася як євангельська правда, поширювали і прихильники двох основних партій Нігерії: Конгресу всіх прогресивних сил (APC) та Народно-демократичної партії (PDP).

На основі етнографічного включеного спостереження, проведеного між 28 жовтня 2018 року та 29 травня 2019 року, зроблено висновок, що етнічна ненависть була використана як підґрунтя для пропаганди обох сторін політикуму під час президентських виборів. Ці спостереження були зафіксовані як скріншоти твітів або збережені URL-адреси, зібрані за цей період.

Що стосується етнічної дезінформації, то деякі прихильники APC звинувачували Обі у фанатизмі через депортацію північних народів поки він був губернатором штату Анамбра на південному сході Нігерії. Твіти стали вірусними. Вони стверджували, що йоруба спалювали магазини ігбо торговців у Лагосі. Обидві історії були помилковими і будуть досліджені далі у другій частині цього огляду.

Ілюстрація 1: Пропагандистський твіт Фестуса Кеямо про відмивання грошей партією суперника.

Ілюстрація 2: Справжні час та дата публікації, що демонструють, що фото зроблене в Лівані.

В іншому прикладі  для неправильного пояснення фактів була використана фотографія. 28 жовтня 2018 року Фестус Кеямо, тодішній медіа-директор Організації кампанії Бухарі (передвиборчий штаб Бухарі — Buhari Campaign Organisation), твітнув зображення дерева (іл.1), що росте між рельсами закинутого нігерійського колійного транспорту: «Ось як росли дерева на залізничних коліях між 1999 та 2015… Зараз ця епоха завершується, коли треки починають повертатися до життя». Натяк на погане врядування та бездіяльність уряду конкуруючої PDP, який перебував при владі між 1999 та 2015 роками.

Однак пізніше нігерійський користувач Twitter відшукав зображення оригінального твіту на арабській мові (іл. 2), опублікованого раніше того ж місяця. Згідно з твітом, це фото з Лівану.

Кеямо, можливо, мав намір показати, що уряд Бухарі перевершив попередні адміністрації щодо оновлення залізничних колій у країні. Однак використання зображення з іншої країни зробило сумнівними так звані «виграші».

Інтернет-мова етнічної ненависті була також висловлена ​​до, під час і після виборів. У дещо незрозумілому твіті (іл. 3) Башир Ель-Руфай, син губернатора штату Кадуна, зробив висновок, що громадянська війна в Нігерії розгорнулась через помсту ігбо.

Ілюстрація 3: Етнічна мова ненависті: «Частина нації здійснила переворот і вбила інших регіональних лідерів з такою неповагою — і після цього очікувала миру та згоди.
Тоді спробуйте сприймати історію виключно як помсту, коли те саме було зроблено з ними. Це була помста і вона була солодкою.
Північ пам’ятає».

У період з 1967 по 1970 рік Нігерія вела запеклу громадянську війну з сепаратистською державою Біафра, населеною здебільшого представниками народу ігбо у південно-східній частині країни.

Отже, за словами Башира Ель-Руфая, результат виборів 2019 року, який виграла його партія APC, також слід сприймати як солодку «помсту» хауса, фулані. Пізніше він вибачився після зворотного удару за попередній «нетактовний» твіт, як показано на ілюстрації 4. Він також видалив попередній твіт (іл.3).

Етнічно мотивована неправдива інформація у соціальних медіа під час виборів поділяється на дві категорії: дезінформація та пропаганда.

Ілюстрація 4: Ель-Руфаі вибачився за «нетактовний» твіт, зображений на ілюстрації 3. «Я шкодую про свої слова. Можна було б висловитись кращим чином. Це було нетактовно, і в тій політичній ситуації, в якій ми зараз перебуваємо, це було небезпечно і непотрібно.
Тому я вибачаюся. Моя точка зору могла бибути донесена краще. Ігбо Квену! Ми – єдині»

Мірослав Туджман та Нівес Мікеліч, науковці з комунікацій із Загребського університету, Хорватія, визначають дезінформацію як «навмисне помилкову інформацію з метою введення користувача в оману». Отже, намір передати неправдиві, спотворені та неправдиві факти як істинні, відрізняє дезінформацію від загальної фальшивої інформації.

Туджман і Мікеліч стверджують, що пропаганда — це набагато більше, ніж дезінформація. Це тому, що пропаганда «має на меті маніпулювати ставленнями користувача» шляхом «випадкового чи навмисного поводження з інформацією в процесі комунікації». Таким чином, пропагандистска зброя оперує упередженою або неточною інформацією у політичних цілях і, отже, маніпулює сприйняттям.

Обґрунтовані побоювання виникли навколо виборів 2019 року, оскільки дезінформація та пропаганда в Інтернеті наштовхує на електоральне насильство, але також є «загрозою для примирення після виборів».

В частині другій цього дослідження ми розглянемо, як дезінформація та пропаганда поширювалась в Інтернеті, особливо у Twitter, із конкретними прикладами.


Ця стаття є частиною серії публікацій, де розглядаються втручання в цифрові права за допомогою таких методів, як відключення мережі та дезінформація під час ключових політичних подій у семи африканських країнах: Алжирі, Ефіопії, Мозамбіку, Нігерії, Тунісі, Уганді та Зімбабве. Проект фінансується Фондом цифрових прав Африки в рамках Партнерства в сфері міжнародної політики інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для Східної та Південної Африки (CIPESA).

Переклала Ірина Степаняк

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.