Журналіст і титулований письменник Беруз Бучані, відомий тим, що задокументував умови, в яких перебувають іммігранти в Австралії в центрах утримання, нарешті був звільнений. Прибічники Бучані радіють тому, що він дістався Нової Зеландії.
Курдський біженець з Ірану, Беруз Бучані шукав притулку в Австралії у 2013 році і був відправлений у в'язницю, яка знаходиться в Папуа Новій Гвінеї. Там він перебував більш як шість років, спочатку на острові Манус, а потім в Порт-Морсбі, за домовленістю двох країн.
Читайте більше: Смерть та побиття — жахаюча реальність в австралійському центрі утримання біженців на острові Манус
Бучані отримав візу на місяць перебування в Новій Зеландії в якості гостя на фестивалі письменників і можливо, буде просити притулку там. Незважаючи на те, що він був прийнятий в рамках «спірної» із Сполученими Штатами угоди про переселення, Бучані занепокоєний тим, що прогрес повільний і заявив, що не має повної довіри процесу.
Допис, залишений Бучані у твітері про його приїзд у Нову Зеландію набрав більш як 16 тисяч лайків за ніч:
I just arrived in New Zealand. So exciting to get freedom after more than six years. I have been invited by Word Festival in Christchurch and will participate in an event here. Thank you to all the friends who made this happen.
— Behrouz Boochani (@BehrouzBoochani) November 14, 2019
Щойно прибув у Нову Зеландію. Надзвичайно хвилююче знову бути на свободі після більш як шести років ув'язнення. Мене запросили на Фестиваль Слова в Крайстчерчі. Братиму участь в даному заході. Дякую всім друзям, хто зробив це можливим.
В основному коментарі до твіту були такими:
New Zealand will take care of you. I'm ashamed that Australia not only didn't take care of you, but kept you in detention offshore, against our human rights obligations. And for 6 years. And that they're still doing it to others.
I hope you find some peace now ?.
— ?Gayle Pescud, Writer (@Gayle_Pescud) November 14, 2019
Нова Зеландія оберігатиме вас. Мені соромно, що Австралія не допомогла вам, а навпаки відправила у в'язницю, порушуючи наші зобов'язаняя у сфері прав людини. На 6 років. І вони все ще роблять те ж саме з іншими.
Сподіваюся тепер ви знайдете спокій ?.
Behrouz this is the best news I’ve heard for weeks.
I’m so hopeful that you will find peace and happiness in #NewZealand.
Hopefully your friends still in PNG will also be rescued soon.
You all deserve a safe future, away from the torture you’ve all endured.
Good luck ??— Duchess Frida (@DuchessFrida) November 14, 2019
Беруз, це найкращі новини, які я чув протягом останніх тижнів. Я дуже сподіваюся, що ви знайдете спокій і щастя в #NewZealand [Новій Зеландії].
Надіємося, що ваші друзі, які все ще знаходяться в Папуа Новій Гвінеї будуть незабаром визволені.
Ви всі заслуговуєте на безпечне майбутнє, подалі від пережитих вами знущань.
Щасти вам ??
So pleased. Profound sorrow & shame for the way our Country has treated you – & thank you for your courage & dignity. Very much look forward to following your forward contribution. Now – we must work for others on #Manus #Nauru #auspol
— ?? Denise Shrivell (@deniseshrivell) November 14, 2019
Я дуже щаслива. Надзвичайно гірко та соромно від того, як наша Країна повелася з вами. Дякую вам за сміливість та гідність. З нетерпінням очікую подальшого внеску. Тепер ми маємо працювати заради інших, хто залишився на #Manus [острові Манус] #Nauru [Науру] #auspol [від Aussie politics — австралійська політика]
До 2019 року більшість біженців, які залишалися на острові, як було сказано до 200 людей, були переведені в столицю Папуа Нової Гвінеї, Порт-Морсбі. Тоді як 46 людей, які не були визнані біженцями, перебувають у в'язниці Бомана. Їхня доля очевидно знаходиться в руках уряду Папуа Нової Гвінеї.
Хоча точне число визначити важко, приблизно 500 біженців, багато з яких знаходилися там з 2013 року, залишаються на території незалежної Республіки Науру, як частини політики Австралії щодо шукачів притулку.
В інтерв'ю Global Voices Фреду Петросяну в серпні 2019 року Бучані розповів деякі наслідки безстрокового затримання:
Time is the most important thing to describe this system. People who are sent to prison know how long their sentence is, but we did not, and we do not know when can we leave this place. This creates real mental torture.
Час — це найважливіше, якщо описувати цю систему. Люди, які знаходяться у в'язниці, знають наскільки довгим є термін їхнього ув'язнення, проте ми не знаємо. Так само нам не відомо, коли ми залишимо це місце. Це справжні моральні тортури.
Читайте більше: Від інсталяцій Сіднейського бієнале до кінопоказів, Ай Вейвей звертає увагу на допомогу біженцям у всьому світі
Уряд Австралії неодноразово відхиляв пропозиції Нової Зеландії перевести певне число біженців з Мануса і Науру, зазначаючи, що це створить чорний хід для суден з біженцями; таким шукачам притулку [що прибули в країну на човнах], заборонено оселятися в Австралії.
Переклала Левчук Анастасія