Курдський біженець з Ірану Беруз Бучані нарешті звільнений з австралійського ув'язнення на острові Манус

Behrouz Boochani

Беруз Бучані — Вікіпедія. Фото Hoda Afshar (CC BY-SA 4.0)

Журналіст і титулований письменник Беруз Бучані, відомий тим, що задокументував умови, в яких перебувають іммігранти в Австралії в центрах утримання, нарешті був звільнений. Прибічники Бучані радіють тому, що він дістався Нової Зеландії.

Курдський біженець з Ірану, Беруз Бучані шукав притулку в Австралії у 2013 році і був відправлений у в'язницю, яка знаходиться в Папуа Новій Гвінеї. Там він перебував більш як шість років, спочатку на острові Манус, а потім в Порт-Морсбі, за домовленістю двох країн.

Бучані отримав візу на місяць перебування в Новій Зеландії в якості гостя на фестивалі письменників і можливо, буде просити притулку там. Незважаючи на те, що він був прийнятий в рамках «спірної» із Сполученими Штатами угоди про переселення, Бучані занепокоєний тим, що прогрес повільний і заявив, що не має повної довіри процесу.

Допис, залишений Бучані у твітері про його приїзд у Нову Зеландію набрав більш як 16 тисяч лайків за ніч:

Щойно прибув у Нову Зеландію. Надзвичайно хвилююче знову бути на свободі після більш як шести років ув'язнення. Мене запросили на Фестиваль Слова в Крайстчерчі. Братиму участь в даному заході. Дякую всім друзям, хто зробив це можливим.

В основному коментарі до твіту були такими:

До 2019 року більшість біженців, які залишалися на острові, як було сказано до 200 людей, були переведені в столицю Папуа Нової Гвінеї, Порт-Морсбі. Тоді як 46 людей, які не були визнані біженцями, перебувають у в'язниці Бомана. Їхня доля очевидно знаходиться в руках уряду Папуа Нової Гвінеї.

Хоча точне число визначити важко, приблизно 500 біженців, багато з яких знаходилися там з 2013 року, залишаються на території незалежної Республіки Науру, як частини політики Австралії щодо шукачів притулку.

В інтерв'ю Global Voices Фреду Петросяну в серпні 2019 року Бучані розповів деякі наслідки безстрокового затримання:

Time is the most important thing to describe this system. People who are sent to prison know how long their sentence is, but we did not, and we do not know when can we leave this place. This creates real mental torture.

Час — це найважливіше, якщо описувати цю систему. Люди, які знаходяться у в'язниці, знають наскільки довгим є термін їхнього ув'язнення, проте ми не знаємо. Так само нам не відомо, коли ми залишимо це місце. Це справжні моральні тортури.

Уряд Австралії неодноразово відхиляв пропозиції Нової Зеландії перевести певне число біженців з Мануса і Науру, зазначаючи, що це створить чорний хід для суден з біженцями; таким шукачам притулку [що прибули в країну на човнах], заборонено оселятися в Австралії.

Переклала Левчук Анастасія

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.