[1]Скріншот з Instagram-акаунта ACL.
Arte Callejero Latinoamérica (Стріт-арт Латинської Америки або ACL) — заснований в Аргентині проект, що використовує соціальні мережі для підтримки та документування стріт-арту по всій Латинській Америці.
Згідно з їхній сайтом [2] [ісп], проект зародився під час аргентинської економічної кризи [3] [рос] (1998-2002), коли безробіття сягнуло 20 відсотків, а по всій країні поширилися заворушення і мародерство. Криза призвела до відставки чотирьох президентів [4] [англ] з проміжком в десять днів у 2001 році і до оголошення урядом найбільшого дефолту по державного боргу в історії. Рівень бідності зріс з 26,7% у 1999 до 51,7% [5] у 2003 році [ісп].
Проект Arte Callejero почав звертати увагу на візуальні, художні відгуки на кризу на вулицях Буенос-Айреса і фіксувати їх на сайті. Згодом вони почали не тільки організовувати виставки, а й доклали зусиль на поширення проекту у соціальних мережах.
Засновник проекту Іван Андрада [6] — художник і культурний продюсер з Аргентини. Він розповів Global Voices через повідомлення в Instagram про те, що організував виставки стріт-арту в Чилі і Мексиці і що часто подорожує регіоном на підтримку ACL.
Цього року АСL святкує 15 років існування і в честь цього проводить фестиваль [7] стріт-арту в Буенос-Айресі з 24 квітня по 25 травня. У програмі фестивалю виставки, дебати і покази документального кіно з вуличними художниками і колективами з Латинської Америки.
Facebook-сторінка [8] [ісп] проекту, Youtube та Instagram-архів — це скарбниця стріт-арту з усього регіону у всіх його можливих проявах. Найбільш широко проект представлений в Instagram [1], де кількість підписників наближається до 15 тисяч. Також в своєму профілі вони поширюють фотографії графіті (міралів), якими діляться інші користувачі Instagram.
Плакат знизу, сфотографований в Буенос-Айресі і опублікований в якості репоста ACL, зображує чилійського поета Пабло Неруду. Підпис відображає недавню читацьку переоцінку мізогінічного, [9]навіть насильницького минулого [10] цього нобелівського лауреата [англ].
На зображенні: «Сьогодні ввечері я можу писати наймізогінніші рядки. Пабло Неруда за участі [реггі-виконавця] Дедді Янкі». Помічено в Бельграно, Буенос-Айрес.
Багато постів ACL висвітлюють візуальні роботи з потужним політичним посилом. Приклад — цей мурал в Сан-Паулу, Бразилія, зображає засновника Facebook Марка Цукерберга:
Мурал: «Революція не відбудеться через Facebook»
Підпис: «І не через Twitter».
Ще один мурал в Бразилії зображує президента країни Жаіра Болсонару:
Підпис: «Ні расизму, мізогінії, сексизму, гомофобії, ксенофобії… Ні фашизму. Ні терору. Хай живе демократія!»
Наступний пост розповідає про часи військової диктатури в Аргентині [15] (1976—1983), в ході якої близько 30 тисяч людей стали жертвами насильницьких зникнень, здійснених державою та особами, що співпрацювали з владою.
Мурал: «[19]76-[20]16, 40 років, більше ніколи» і «Те ж минуле, той же ворог, та ж можливість: звільнення»
Підпис: «Минуло 43 роки після державного перевороту, який поклав початок військової диктатури і небувалим систематичним репресіям в історії Аргентини. Ми не забули».
Банер зверху був створений аргентинським художнім колективом Agra [17] [ісп]. Вони зробили його доступним онлайн, щоб інші художні колективи в регіоні теж могли його роздрукувати. Той, що зверху, був роздрукований колумбійським колективом Dexpierte Colectivo і прикріплений до стіни в столиці країни, Боготі.
Ще один приклад поста ACL з Мехіко — це зображення, що нагадує перехожим про події 1968 року [18], коли поліція і пов'язані з нею особи вбили сотні протестуючих студентів [19] [ісп]: