Бачите всі ці мови? Ми перекладаємо історії Global Voices, щоб зробити громадські медіа світу доступними для всіх.

Дізнайтесь більше про Проект Lingua  »

Тепер у Росії фізичні особи можуть бути визнані «іноземними агентами»

Андрій Клімов показує копію нового законопроекту журналістам. Скріншот Першого каналу, 8 листопада, відео YouTube “В Росії до кінця року можуть прийняти закон про визнання іноземними агентами фізосіб.”

Наразі Держдума Росії ухвалила у третьому читанні новий законопроект, який розширює закон про «іноземних агентів».

Вперше про цей документ заговорили у 2012 році, тоді термін «іноземний агент» застосовувався до громадських організацій, які отримують фінансування з-за кордону. Зазвичай, в Росії це словосполучення асоціюється зі шпигунством. У листопаді 2017 ЗМІ отримали позначки «іноземних агентів», якщо фінансувалися іншими країнами. Це сталося після того, як канал RT, який фінансується державним коштом Росії, зареєстрували як «іноземного агента» у Сполучених Штатах Америки. Невдовзі представники російської влади назвали декілька організацій «іноземними агентами», серед них, зокрема, у жовтні 2019 опинився й Антикорупційний фонд опозиційного політика Олексія Навального.

Нещодавні поправки розширили тлумачення поняття «іноземного агента» стосовно фізичних осіб за визначенням Міністерства юстиції, яке вже веде онлайн-реєстр «іноземних агентів» серед медіа та громадських організацій. ЗМІ, які визнані «іноземними агентами», зобов'язані створити юридичну особу в Росії, якщо хочуть надалі працювати. Від фізосіб Мін'юст вимагає публічного проголошення статусу «іноземних агентів» та суворої фінансової звітності. Покарання за недотримання вимог жорсткі, зокрема, мова йде про вироки терміном до двох років та штрафи розміром до п'яти мільйонів рублів (близько 80 000 доларів). 18 листопада десять громадських організацій підписали відкритого листа, у якому новий закон називають серйозною загрозою свободи слова в Росії.

Але як російська влада розпізнає «іноземних агентів»?

Текст нових поправок, які нещодавно додали до федеральних законів про інформацію та комунікацію, не передбачає жодних конкретних критеріїв. Іноземні агенти, виходячи з тексту, це особи, які поширюють друковані, аудіовізуальні чи інші повідомлення та матеріали (у тому числі за допомогою Інтернету), що призначені для потенційно необмеженого кола людей, отримують гроші та (або) інше майно від іноземних держав, їхніх установ, міжнародних та іноземних організацій, іноземних громадян, фізичні особи без громадянства та їх агенти та (або) російські юридичні особи, які отримують гроші та (або) інше майно із вказаних джерел.

Чиновники наголосили, що через новий закон не варто турбуватися. 12 листопада Андрій Клімов, голова комісії із захисту державного суверенітету та прибічник закону про іноземних агентів, повідомив новинній агенції ТАСС, що нова версія закону відрізняється від попередньої лише в одній незначній деталі, та наголосив, що ніхто не стане іноземним агентом лише через фінасування з-за кордону. Аби отримати такий статус, людині довелося б довго працювати з організаціями, які вже визнані іноземними агентами, пояснив Клімов.

«На мою думку, це торкнетья лише 20-30 людей по всій Росії», — сказав він.

В коментарях офіційній урядовій газеті «Російська газета» у жовтні Клімов наголосив, що закон не торкнеться людей, які пишуть щось один одному у соціальних мережах. Необхідність запровадження закону Клімов пояснив посилаючись на випадок із Марією Бутіною, громадянкою Росії, яку депортували із США, звинувативши у роботі в якості іноземної агентки від Москви.

Але 13 листопада Леонід Левін, голова комітету з інформації та комунікацій Дердждуми, розповів ТАСС, що журналісти, які працюють у медіа, визнаних іноземними агентами, теж можуть набути аналогічного статусу, якщо їхня робота стосується висвітлення суспільно-політичної ситуації. Клімов також підтвердив у тій же статті, що політична активність може  бути одним із вирішальних факторів.

Багато блогерів та журналістів, зокрема ті, які працюють в незалежних або опозиційних ЗМІ, цікавляться, як новий закон стосуватиметься їх. Олександр Плющев, популярний блогер та ведучий ток-шоу на радіо «Ехо Москви», відреагував на закон у своєму Телеграм-каналі:

По поводу принятого сегодня в основном чтении закона о гражданах-иноагентах. Очень необычное чувство, что власти твоей родины разрабатывают и принимают целый закон против конкретного тебя. Ну, не только именно тебя, но ты в той самой, очень небольшой группе людей.

Всё мы попадаем под разные законы, но вот чтобы войти в специальный список своим именем и фамилией – это совсем другое. Вряд ли те, кто попал под персональные санкции, скажем, в связи с Magnitsky act или из-за Донбасса чувствуют в точности то же самое, все-таки там против тебя действует чужая страна, а тут – своя собственная.

Зато теперь, мы знаем каково с серебром, посмотрим, каково с кислотой.

— Александр Плющев, PLUSHEV/ПЛЮЩЕВ Telegram, 19 ноября 2019 року

З приводу прийнятого сьогодні в основному читанні закону про громадян-іноагентів. Дуже незвичне відчуття, що влада твоєї батьківщини розробляє та приймає цілий закон проти конкретного тебе. Ну, не лише проти тебе, але ти в тій самій невеликій групці людей.

Всі ми потрапляємо під різні закони, але щоб увійти до спеціального списку своїми прізвищем та іменем — це зовсім інше. Навряд чи ті, хто потрапив під персональні санкції, скажімо, у зв'язку з законом Магнітського (Magnitsky act) або через Донбас відчувають точнісінько те саме, все ж проти тебе там працюватиме інша держава, а тут — своя власна.

Зате ми тепер знаємо, як воно зі сріблом, подивимось, як буде із кислотою.

— Олександр Плющев, Телеграм, 19 листопада 2019 року

Міка Великовський, журналіст, який працює для незалежного видання «Новая газета», наголосив, що розмитість закону становить загрозу і для пересічних росіян:

Если посмотреть сам текст закона, обнаружится, что лайки и репосты СМИ-иноагентов – это да, но это не вся прелесть, это только один из путей к попаданию в список. Любой гражданин – распространитель информации для неограниченного круга лиц (то есть вообще все, у кого есть, например, соцсети), в случае получения чего бы то ни было от иностранцев (не только денег), может быть признан иноагентом. Т.е. два критерия: распространение информации и что-то от иностранцев (или от российского юрлица, каким-нибудь вещественным образом с ними контактирующего). Под это определение, строго говоря, почти всякий россиянин подпадает. Например, у вас есть профиль Вконтакте, а ваш работодатель импортирует памперсы – все, больше ничего не требуется.

— Мика Великовский, Facebook, 20 ноября 2019

Якщо ви переглянете текст закону, побачите, що лайки та репости ЗМІ-іноагентів — це так, але це не вся краса, це лише один зі способів потрапити у список. Будь-який громадянин, який поширює інформацію для необмеженого кола осіб (тобто взагалі всі, у кого є, наприклад, соцмережі), у разі отримання чогось від іноземців (не лише грошей), може бути визнаний іноагентом. Тобто два критерії: поширення інформації та щось від іноземців (або від російської фізособи, яка якимось чином з ними контактує). Під це визначення, власне, майже будь-який росіянин потрапляє. Наприклад, у вас є профіль Вконтакті, а ваш роботодавець імпортує памперси — все, більше нічого не потрібно.

— Міка Великовський, Facebook, 20 листопада 2019 року.

Дмитро Козелєв, блогер та шеф-редактор незалежного єкатеринбурзького сайту «Знак», поскаржився на, як він це сам назвав,«націоналізацію інтелектуалів», стверджуючи, що закон зменшить бажання росіян їздити за кордон або спілкуватися з іноземцями, таким чином, ізолюючи російських коментаторів та журналістів. Його наслідки охоплюватимуть значно більше, ніж 20 або 30 людей, попередив він:

Станет ли жизнь признанных иноагентами невыносимой? Вроде бы нет. Их обяжут маркировать публикации (что унизительно, конечно) и сдавать декларации о доходах. В этом смысле депутаты хотят, чтобы блогеры и журналисты действовали по тем же правилам, что чиновники и народные избранники. Но при этом забывают, что независимые журналисты и блогеры не наделены никакой властью, не получают зарплату от государства, и не очень понятно, на каком основании от них требуется та же степень прозрачности, что от парламентариев. Однако мы не знаем, какие меры дискриминации для «иноагентов» придумает власть в будущем. Обязанность отмечаться в Минюсте, запрет занимать государственные должности, запрет избираться? Да что угодно.

— Анонимный канал Дмитрия Колезева, Telegram, 14 ноября 2019

Чи стане життя тих, кого визнали іноагентами, нестерпним? Наче б ні. Їх зобов'яжуть маркувати публікації (що принизливо, звісно) та здавати декларацію про прибутки. У цьому сенсі депутати хочуть, щоб блогери та журналісти діяли за тими ж правилами, що й чиновники та народні обранці. Але при цьому забувають, що незалежні журналісти та блогери не наділені ніякою владою, не отримують зарплату від держави, і не дуже зрозуміло, чому від них вимагається той же ступінь прозорості, що й від парламентарів. Але ми не знаємо, які міри дискримінації для іноагентів вигадає влада у майбутньому. Обов'язок відмічатися в Мін'юсті, заборону обіймати державні посади, заборону бути обраним? Та що завгодно.

— Дмитро Козелєв, Телеграм, 14 листопада 2019 року

Ці закони з'явилися у доволі напружений час у російському суспільстві, після масових протестів у Москві та інституту «суверенного інтернету». Відповідно, є вказівки на те, що нові закони щодо свободи вираження поглядів починають дратувати багатьох росіян. Опитування, яке провів «Левада-Центр» у жовтні 2019 і опублікував 20 листопада, показує відсоток росіян, які вірять, що свобода слова є найважливішою серед усіх інших прав, виріс з 34 відсотків до 58 за останні два роки.

Серед бурхливих дискусій про закон в Інтернеті знову з'явився мем «але іноземний агент все одно ти». Це популярний жарт у світлі постійних викриттів європейського майна російських чиновників. Наприклад, Олексій Навальний своє нове розслідувальне відео щодо власності генпрокурора Дениса Попова у Чорногорії назвав «Секретне життя іноземного агента».

Іноземні агенти і резиденти борються з «іноземними агентами» і резидентами Рязані та Новосибірська. По суті, вони мають рацію, ми для них іноземці, які живуть на території, де вони влаштовують сафарі, ми іноземні агенти, які мешкають в Росії. Ось такий пердимонокль.

Neuromir TV, 21 листопада 2019 року.

Наразі РуНет перебуває в очікуванні побачити того, хто стане першим іноземним агентом, і що чекає на людину, яка отримає таку нещасливу відзнаку.

Переклала Ксенія Сітінська

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.