[1]Інтер'єр португальської синагоги в Амстердамі, Еммануель де Вітте. Публічний доступ через Wikimedia Commons.
[Всі посилання ведуть на сторінки англійською мовою].
Авторка: Карен Као
Коли я переїхала до Нідерландів, ми з моїм голландським чоловіком щойно одружилися. Я пообіцяла залишитись тут лише на один рік. Він же пообіцяв мені повернутися до США, якщо я до тих пір все ще буду ненавидіти Амстердам.
Мій чоловік зробив усе, що міг, щоб якомога краще підготувати мене до переїзду. Він дав мені прочитати кілька книжок — це був цілий список різної літератури, який містив усі значимі та трагічні моменти в історії Голландії: Золотий вік [2], період голландської колоніальної експансії в Ост-Індіях [3] (колонія в Батавії [4]), німецька окупація [5] під час Другої світової війни та сучасний Амстердам [6].
Міф про створення Голландії
Тоді я ще не знала, що саме з цих книг я дізнаюсь про, так званий, міф про створення Голландії, в якому йдеться, що Нижні землі [7] були засновані на фундаменті релігійної терпимості.
Коли зухвалі голландці отримали свою незалежність від католицької Іспанії в 1648 році, перша хвиля біженців прибула на ці землі з Іспанських Нідерландів [8], які шукали місце, де вони відкрито можуть сповідувати свою релігію — протестантизм. За цією хвилею послідували наступні. Євреї, вигнані з Португалії і протестантські гугеноти з Франції. Анна Франк [9], німецька єврейка, що втекла в Амстердам від нацистів [10], є національним символом толерантності Голландії.
За всі мої роки життя в Нідерландах я рідко чула, щоб голландці говорили про це минуле. Наприклад, про той факт, що ці біженці були необхідні для зміцнення економіки, що стрімко розвивалась. Або те, що переважна більшість тих євреїв загинула в концтаборах, [11] включаючи ту ж Анну Франк. Можливо, голландці просто забули свою історію і тішаться у променях своєї історичної толерантності.
Проте в наші дні ультраправа ксенофобська голландська Партія Свободи (Partij voor de Vrijheid, PVV) є другою за величиною політичною партією Нідерландів. Її лідеру, Ґеерту Вілдерсу [12], одноосібно вдалося змістити вправо політичний баланс у країні і посилити суспільні дебати. Зараз часто можна почути, як голландські політики обговорюють можливість закриття державних кордонів.
“allochtonen”
У голландців давно склалися непрості стосунки з їхніми громадами іммігрантів, так званими «allochtonen [13]» («аллохтони»). Голландське Центральне бюро статистики [14] (ЦБС) дає таке визначення слову «іммігрант»: це особа, яка має хоча б одного з батьків, народжених за кордоном. Згідно з цим визначенням, не має значення, чи народилася ця особа в Нідерландах чи ні. Дитина allochtoon також вважається allochtoon.
На вулицях же термін allochtoon набуває іншого значення. На практиці його використовують виключно для позначення людей турецького чи марокканського походження. Це стосується всіх поколінь, і навіть тих що живуть за кордоном. Це настільки зневажливий [15] термін, що я неодноразово просила мене так не називати [16]. У 2016 році [17] уряд Нідерландів офіційно відмовився від використання терміна allochtoon і його антоніма на позначення корінного населення, autochtoon («автохтон»). Але недивлячись на це, Центральне бюро статистики продовжує відділяти західних [18] іммігрантів (із США, Канади, ЄС, Індонезії, Океанії та Японії) від усіх інших. Перші — це нормально, другі — ні.
Тож навіть якби кордони закрили, ультраправі все одно були б не задоволені. Приблизно 800 000 мігрантів турецького і марокканського походження уже проживають у Нідерландах. Голландські політики-центристи і ультраправі вважають цю групу проблемною.
Форум за демократію
«Форум за демократію» (Forum voor Democratie, FvD) — нова політична партія, яка вийшла на голландську політичну арену під час національних виборів 2017 року. Її лідер, Тьєррі Боде [19], — той тип людей, який американці назвали б «хлопець із братства» [для українських реалій щось на кшталт «синка-мажора»]. У нього чудовий родовід, багаті батьки, шикарна освіта і він є яскравим представником середнього класу Нідерландів. Він один із нас. Деякі аналітики називають «Форум за демократію» «лайт-версією [ультраправої] PVV» — ксенофобія, прихована під тонким шаром соціальної ввічливості.
«Фішка» Боде — апелювати до націоналістичної гордості. Він нарікає, що голландці з усією своєю толерантністю втратили зв’язок із власною культурною спадщиною. Боде вважає, що настав час віднайти своє коріння, перш ніж сторонні люди повністю його знищать. Тому перестаньте приймати цих людей. Вони є для нас загрозою.
Вони — це турки і марокканці. Всі вони, як вважається, є мусульманами, незалежно — практикуючими чи ні. Ви їх бачите на вулицях. Жінки носять хустки або, ще гірше, бурки. Чоловіки з неохайною бородою (за хіпстерськими стандартами), які носять «супові плаття», як їх називають голландці.
Толерантність
Недавно за вечерею я слухала, як один наш товариш розпинався про всіх тих мусульман. Він вважає, що ми зробили вже достатньо для них. Як доказ голландської толерантності, він привів той факт, що тепер серед персоналу більшості продуктових магазинів можна зустріти жінок у хустках. Але, як говорить наш друг, цього вже досить. Треба заборонити бурку [20], бо ніколи не знаєш, хто чи що може під нею ховатися.
Голландці, безумовно, не унікальні у своїй хвилі нетерпимості. У Франції, Австрії та Угорщині є свої ксенофобські лідери. Не кажучи вже про США. Це не значить, що голландці гірші за американців. Я хочу сказати, що вони не кращі.
Ось таким чином руйнується той самий міф про республіку, засновану на релігійній терпимості. Минуло 29 років, як я уклала своєрідну угоду зі своїм чоловіком. Очевидно, мені тут подобається. Я стала громадянкою Нідерландів у 2013 році, тому що мене влаштовує ідея залишитись тут решту свого життя. А раз так, я хочу мати право голосу.
Проте, я також стала голландкою і в інших неочевидних речах. Тепер я сама нетерпима… Я не можу прийняти ісламофобію в ім’я збереження культури. Я також не бажаю і не можу купитись на цей міф про відкритих, толерантних голландців. Тепер я готова вийти з-за столу під час дружньої вечері або відмовитися від самої дружби [21], коли справа доходить ледь не до бійки. Це ті незручні факти про Нідерланди, з якими я більше не готова миритися.
Карен Као [22] — поетеса і авторка есе китайського походження, чиї батьки перебралися в США з Китаю у 1950х роках, вийшла заміж за голландця. Звикаючи до життя в Амстердамі, вона описала власне сприйняття цієї країни у цьому есе, що вперше було опубліковане [23] у березні 2018 року в Inkstone Press [24].