- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Що чекає громадян Чорногорії, які повернулись додому після участі у війнах за кордоном?

· Автор Milica Bogdanović Перекладач Ольга Ярошенко

Категорії: Близький Схід та Північна Африка, Центральна та Східна Європа, Росія, Сирія, Україна, Чорногорія, Film, війна і конфлікти, громадські медіа, міжнародні відносини, політика, релігія
[1]

Кадр з документальної стрічки «Нам немає дороги назад?» Центру демократичних перетворень (Center for Democratic Transition — CDT) з Чорногорії.

[Всі посилання ведуть на сторінки англійською мовою].

[Стаття була опублікована на Global Voices [2] 5 листопада 2017 року].

Авторка — Міліца Богданович, член Центру демократичних пперетворень (CDT), організації, яка зняла цей фільм.

Документальна стрічка «Нам немає дороги назад?» розповідає про громадян Балканського півострова, в тому числі і Чорногорії, що повернулись додому після участі у війнах, наприклад, в Україні або в Сирії, і стикнулись зі звинуваченнями на свою адресу.

Фільм, створений неурядовою організацією «Центр демократичних перетворень» [3](CDT), з'явився у мережі два тижні тому [1]. Наявність англійських субтитрів робить його доступним для багатьох людей. У цьому фільмі розповідається про бойовиків ІДІЛ, які повернулись додому в Чорногорію, і про роль державних інституцій у запобіганні поширенню радикальних ідей.

Населення Чірногорії складає 623 000 осіб. Відомо, що понад 20 громадян країни брали участь у конфліктах у Сирії, Україні та Іраку. Точне число тих, хто повернувся додому з зон бойових дій, офіційно не озвучувалось, однак дослідження показують, що деякі бійці повернулись. Європейський Союз у доповіді по Чорногорії 2016 року [4]зазначає:

Institutional awareness needs to be increased to monitor possible terrorist threats, including radicalised Montenegrin nationals returning from battlefields. There is evidence of approximately 20 nationals on the battlefield in Syria since the beginning of the conflict, of which five reportedly died. Preventive activities in this area need to be strengthened and anti-radicalisation measures implemented. A track record in the area of preventing terrorism financing needs to be developed.

Необхідно підвищувати обізнаність державних інституцій, щоб відслідковувати можливі терористичні загрози, включаючи загрози, які можуть іти від громадян Чорногорії, що повернулись із війни. З часу початку Сирійського конфлікту є свідчення про приблизно 20 громадян, що брали участь у боях; 5 із них, вважаються загиблими. В цьому контексті необхідно посилити заходи щодо запобігання радикалізації. Крім того, необхідно розвивати механізми відслідковування та недопущення фінансування тероризму.

Чорногорія, як і інші держави Балканського півострова [5], прийняла новий закон, що прирівнює «вступ або приєднання» до закордонних збройних сил, поліції, озброєних угрупувань або ополченців до кримінального злочину, що тягне за собою покарання у вигляді тюремного ув'язнення від 6 місяців до 10 років. При цьому лише дві особи було притягнуто до відповідальності за пропаганду радикальних поглядів, вербовку, підтримку і фінансування терористичної діяльності або участь у бойових діях у Сирії та Україні.

Документальний фільм розповідає про мотиви участі мусульман-сунітів і православних бійців, які заявляють про благородні прагнення захистити «пригноблених братів» у далеких країнах. Такі заяви суперечать позиції місцевих релігійних структур, які різко засуджують будь-які злочини, що вчиняються в ім'я релігії або якихось «патріотичних» переконань.

У фільмі представлені інтерв'ю з активістами громадянського суспільства, аналітиками і психологами, які розповідають про різні суб'єктивні уявлення та ідеї бійців, що вирушають на війну у відповідності з їх релігією. Вони також підкреслюють, що інші фатори, такі як сімейні проблеми, психічне здоров'я та економічна ситуація стають рушійною силою їх рішення долучитись до «героїчної», на їхню думку, справи. Ідентичність громадянина Чорногорії визначають почуття власної гідності, сміливості і лицарственість.Психологи також відзначають, що вступ до лав збройних сил приваблює людей, схильних до насильства, і які, можливо, раніше перенесли психологічну травму.

В офіційних документах повернення бойовиків розглядається як загроза національній безпеці і суспільству в цілому, але державні структури Чорногорії ще не створили програму дерадикалізації після відбуття строку за ґратами.

Спецслужби часто збирають дані про бойовиків, що повернулись додому, і слудкують за їх діяльністю, але інші державні інституції не мають програм підтримки та піклування про сім'ї бойовиків та їх дітей або програм дерадикалізації:

Тож яка роль суспільства у боротьбі проти збройного екстремізму? #ПолітикаЧГ

24 жовтня відбулась прем'єра фільму Центру демократичних перетворень на державному телеканалі Vijesti. 31 жовтня показ був організований у Подгориці (столиця Чорногорії), щоб ініціювати публічне обговорення та привернути увагу політикуму до проблеми.

Протягом заходу CDT буквально в прямому ефірі цитував висловлювання учасників заходу з хештегом #PolitikaCG [9] (політика Чорногорії), зокрема міністра внутрішніх справ Чорногорії Мевлудіна Нуходжича, а також інших учасників з різних громадських організацій, які розповідали про результати досліджень:

Мевлудін Нуходжич: Збройний екстремізм — це складне явище, і воно ставить перед нами виклик, що вимагає нас усіх об'єднати зусилля в боротьбі з ним. #politikaCG [6] [політикаЧГ]

Ельвіра Хаджибеґович-Бубаня, Forum MNE (Форум молодіжної та неформальної освіти) [13]: Молодь вважає, що застосування сили для захисту релігії цілком виправдане.

Анер Зукович, Atlantic Initiative [16] [боснійська неурядова організація]: Інтернет грає ключову роль у поширенні радикальних поглядів. І саме там вербують нових послідовників…

Хоча на найвищому рівні існує політична воля підвищити роль спільнот у боротьбі зі збройним екстремізмом, Чорногорія лише починає впроваджувати таку систему. Якщо не брати до уваги тюремне ув'язнення і подальше відслідковування, колишні бойовики та їх сім'ї в плані реінтеграції в чорногорському суспільстві залишені сам-на-сам.

Міністр внутрішніх справ Мевлудін Нуходжич оголосив про створення Національної платформи протидії збройному екстремізму, однак багато інституцій досі не знають про свою роль в ній. Громадянське суспільство повинне в першу чергу з розумінням ставитись до колишніх бійців закордонних конфліктів для запобігання поширення радикальних поглядів в інтернеті та ЗМІ, а також для того, щоб допомогти колишнім бійцям переглянути свої системи цінностей.