[1]Басейн ріки Меконг. Фото з сайту проекту The People's Stories [Історії народу]. Використовується з дозволу.
У 2014 році кілька громад корінних жителів у долині річки Меконг почали записувати [1] свої історії та легенди за допомогою групи дослідників, які вивчають, як ці оповіді можуть допомогти виявити руйнівний вплив масштабних проектів у регіоні.
Меконг — одна з найбільших річкових систем Азії, яка протікає через шість країн: Китай, М'янма, Таїланд, Лаос, Камбоджа та В'єтнам. ЇЇ води багаті різноманітними формами життя і є важливим джерелом засобів для існування мільйонів фермерів та рибалок.
В останні роки кілька масштабних проектів, таких як будівництво ГЕС [2], витісили корінних жителів з цих земель. Більш того, такі проекти загрожують екосистемі басейну річки. Незважаючи на протести, будівництво дамб продовжується, особливо в Лаосі і Таїланді.
У 2014 році у партнерстві з групою Mekong Watch [«Варта Меконгу»], яка заснована в Японії і виступає за сталий розвиток в регіоні, кілька племінних старійшин в долині Меконг почали записувати старовинні історії та легенди свого народу, пов'язані з природою. Mekong Watch вважає, [3] що ці історії «грають важливу роль у захисті природи, попереджаючи надмірну експлуатацію природних ресурсів».
Mekong Watch запевняє, що захищати треба не лише природні ресурси, а й «нематеріальну спадщину», [4]яка поширюється членами громади. Тошіюкі Дой, представник Mekong Watch, додає:
People’s stories should be regarded, recognized, and respected as Mekong’s commons, especially these days when they are losing their place in local communities to more modern media, and are not passed on to next generations.
Необхідно цінувати, визнавати і поважати оповіді громад Меконга. Це особливо важливо в наші дні, коли люди втрачають свою культурну ідентичність через вплив ЗМІ, і історії не передаються молодому поколінню.
[5]Райони в басейні Меконгу, де дослідники проводили польові роботи: 1. Кхму в північному і центральному Лаосі; 2. Сіпхандон на півдні Лаосу; 3. Акха в північному Таїланді; 4. Тхай Со та Ісан у північно-східному Таїланді; 5. Банонг на північному сході Камбоджі. Ілюстрація використовується з дозволу.
В Камбоджі, Лаосі і Таїланді група змогла зібрати 102 історії. Вони були записані, транскрибовані та перекладені національними мовами Таїланду, Лаосу і Камбоджі ще до того, як була створена англійська версія. Mekong Watch опублікувала ці розповіді у вигляді брошур у друкованому та цифровому форматах та використовувала [3] їх під час семінарів з навколишнього середовища, які вони проводили у громадах.
Since late 2016, we have used people’s stories to provide environmental education to children in rural Laos and Thailand. We have hosted workshops in schools and local communities to guide children, and sometimes adults, to collect stories from elderly people, learn from the stories, and turn them into reading materials.
З кінця 2016 року ми використовуємо ці народні оповідки в екологічній освіті дітей у сільських регіонах Лаосу і Таїланду. Ми проводили семінари в школах та місцевих громадах, щоб заохотити дітей, а іноді й дорослих, збирати такі історії від старожилів, вчитися з цих оповідань та перетворювати їх на матеріал для читання.
Прикладом такої історії є оповідь про «Сову та оленя [6]», відома в народі Кхму в центральному і північному Лаосі. Це історія про сову, яка втратила здатність бачити вдень, після того, як обманула оленя.
Під час семінару дітям задають питання [7]: «Які види тварин є в цій історії?», «Чи можна побачити цих тварин у вашому селі?» та «Якщо у вашому селі зараз менше цих тварин, ніж було раніше, то як ви думаєте, чому це сталося?»
Після цього учасникам пропонується провести зв'язок між даною історією та погіршенням екологічної ситуації у їхніх громадах.
У провінції Тямпасак [8]на півдні Лаосу, щоб показати, як будівництво дамби порушує [9] сезонну міграцію риби в річці Меконг та загрожує риболовлі, використовують легенду про нині зникаючий [10] вид ірівадійського дельфіна [11] та міфічну пташку Сіда.
Ще одна історія з південного Лаосу повчальна щодо значення [5] управління ресурсами та ощадливого використання:
[12]Історія «Про голову носорога» була записана 16 листопада 2014 року на берегах річки Сонгкрам на північному сході Таїланду. Розказав її 68-річний Ман Кімпрасерт. Світлина зроблена Mekong Watch, використовується з дозволу.
Once, a soldier stepped into a spirit forest. He discovered a lot of tobacco leaves there and collected them. However, when trying to leave the forest, he could not find an exit. It was because he took more tobacco leaves than he could possibly consume for himself. No matter how hard he searched, he could not find a way out of the forest. Realizing what might have been the problem, he finally decided to return the tobacco leaves to the forest. The moment he dropped them on the ground, he was able to see an exit in front of him.
Одного разу солдат увійшов у священий ліс. Він виявив там багато тютюнового листя і зірвав усі до одного листочки. Однак, намагаючись повернутись із лісу, він не зміг знайти виходу. Таке з ним трапилось тому, що він взяв більше тютюнових листя, ніж міг би сам спожити. Як би він не шукав, він не міг знайти вихід із хащів. Зрозумівши, в чому причина, він нарешті вирішив повернути тютюнове листя лісові. Щойно він кинув листя на землю, він побачив перед собою вихід.
На півночі Таїланду історія народу Акха про походження гойдалки [13] вчить самопожертві через героїчний вчинок брата і сестри, які привели світ у порядок.
На північному сході Таїланду народна оповідка про Та Сорн, [14] яку передав Тонгсін Танаканя, вчить дружбі та єдності серед сусідів у сільській громаді. Інша історія розповідає, як полювання на носорога призвело до утворення соляного промислу [12] в цій частині країни.
У Буноні, розташованому на північному сході Камбоджі, є історії про ритуали, за допомогою яких можна «виправити [15]» нещасливий шлюб, а також обряди засівання та збирання врожаю, [16] про які розповіла Кхеук Кеусініам. Існує також легенда про слона [17], переказана Чхотом Пічем, яка розказує, як колись жителі села отруїли річку, і за це боги їх покарали, перетворивши їх на слонів. Це пояснює, чому слони раніше добре жити з людьми, але через кілька поколінь вони забули своє походження і пішли жити в ліс.
[15]Хєа Фьоун з села Лаока, округ Сенмонором, провінція Мондулькірі в Камбоджі демонструє сільський ритуал, який допомагає виправити «невдалий» шлюб. Фото Mekong Watch, використовується з дозволу.
Для Mekong Watch і місцевих громад, які опинились у загрозливому становищі, збереження цих історій є невід'ємною частиною кампанії, мета якої — не дати великим проектам [18] переселити тисячі людей з цих місць:
These stories can help form their identity as a community member and identify with the environment. By means of stories, the communities search for ways to accommodate and/or resist changes that are taking place in the Mekong river basin.
Ці історії можуть допомогти сформувати свою ідентичність як членів громади та ототожнюватись із навколишнім середовищем, жити в гармонії з природою. За допомогою оповідей громади шукають способи пристосування до змін, що відбуваються в басейні річки Меконг, та/або способи протистояти їм.