[1]Сцена з фільму «До побачення, 20-е століття» (1998). Промо-фото з IMDB, Добросовісне використання.
Як рік, що передує 2020-му, 2019-ий став популярним серед творців наукової фантастики. Упродовж цього року, сотні статей (як ця [2] або ця [3]), нагадали нам, що такі фільми, що вже стали класикою фантастики, як «Той, хто біжить по лезу» (1982) [4], «Людина, що біжить» (1987) [5] і «Акіра» (1988) [6], показували антиутопічну версію 2019 року, — і оцінили точність прогнозів (літаючі автомобілі, людські клони, третя світова війна).
Проте, в небагатьох з цих статей, згадується маловідомий фільм під назвою «Прощавай, 20-е століття!» [7]. Це стрічка 1998 року, яку Македонія висунула на здобуття премії «Оскар», але вона не була номінована в категорії «найкращий фільм іноземною мовою».
Фільм складається із трьох взаємопов'язаних історій [8], які відбуваються у 1919, 1999 і 2019 роках. Фільм починається саме з 2019-го — зі сценами спустошеного краєвиду, як у «Скаженому Максі [9]», і попереджувального знаку з написом «Заборонена зона для іноземців», а титри на початку фільму повідомляють: «Македонія, Балкани, 2019 рік… Вижили тільки тварини!». Далі слідуємо за головним героєм Кузманом, безсмертною людиною, яка блукає, шукаючи спосіб закінчити своє життя.
Історія Кузмана підкріплюється жахливими наслідками посилених націоналістичних настроїв — проблема, яка і досі є актуальною в цьому регіоні через 20 років після закінчення Югославських війн [10] — з відтінками істерії кінця століття [11] та біблейських мотивів.
Фільм отримав неоднозначні відгуки у Сполучених Штатах і нетривалий час демонструвався у кінотеатрах, за межами Північної Македонії. В той же час кілька американських критиків назвали фільм «дивним» [12] через величезну кількість насильницьких та інтимних сцен (наприклад, у фільмі є момент, коли головний герой займається сексом зі своєю сестрою у ванні, повній яблук). Структура фільму із трьох історій була визнана надто «заплутаною та фрагментарною» [13] з величезною кількістю нечітких контекстуальних посилань, не зрозумілих для немакедонського глядача. Інші критики визнали, що все це могло бути відображенням атмосфери відчаю, руйнування та божевілля, яка охопила регіон у той час. Ще один критик зазначив [14], що фільм виглядає, наче його знімали кілька 13-річних переростків, які одержимі інцестом, кулями та бризками крові.
Фільм повністю можна подитивись на ютубі у форматі HD з англійськими субтитрами.