Ключі від «відкритих тюрем» Фінляндії — в руках ув'язнених

Jukka Tiihonen served the last few years of his sentence for murder at this open prison on Suomenlinna Island. Credit: Rae Ellen Bichell. Published with PRI's permission

Юкка Тііхонен провів останні кілька років свого терміну ув'язнення за вбивство у відкритій тюрмі Суоменлінна. Фото: Rae Ellen Bichell. Публікується з дозволу PRI.

Ця стаття і радіорепортаж Рей Еллен Бічелл [анг] для програми The World (світ) [анг] була спочатку опублікована на сайті Міжнародного суспільного радіо (PRI) [анг] 15 квітня 2015 року. GV публікує цей репортаж у межах співпраці з обміну контентом.

Щоб зустрітись із ув'язненими фінської тюрми, розташованої в муніципалітеті Карева, достатньо пройти по висадженій деревами дорожці і відкрити двері в оранжерею.

Подкаст PRI [анг]:

«У цьому місці можна просто відпочивати, — говорить Ханну Калліо, засуджений за контрабанду наркотиків. — У наc тут навіть лапочки є». [Тут використана гра слів. Англійське слово bunny, використане в оригіналі, може бути лагіндим зверненням до дівчини (лапочка), а може означати кролика].

70 ув'язнених цього виправного закладу щоденно працюють в оранжереї. Сьогодні вони висаджують у горщики розсаду, готуючись до великого весняного розпродажу. І в них справді дуже милі «лапочки» у вольєрі для кроликів. Крім кроликів вони тримають ще й овець.

У цій тюрмі немає жодного контрольно-пропускного пункту, жодних замків і ніякої уніформи — це відкрита тюрма. Всі ув'язнені в цьому виправному закладі самі клопоталися про те, щоб їх сюди помістили. Вони заробляють близько 8 доларів за годину, у них є мобільні телефони, вони самостійно купують в місті все, що їм необхідно, і отримують триденну відпустку на волю кожні два місяці. Вони самі оплачують своє утримання в тюрмі, так якби вони просто винаймали для себе це житло. Багато з них віддають перевагу навчанню в місцевому університеті замість роботи, бо на це виділяється спеціальна субсидія. Час від часу вони відпочивають в кемпінгах під охороною або вирушають на риболовлю.

В'язні добре розуміють, що втекти з цієї тюрми надзвичайно просто. «Якщо ви захочете, то ви завжди зможете звідси піти, — говорить Калліо. — Але якщо ви втечете, то потрапите у звичайну тюрму. То вже краще бути тут».

Each spring, hundreds of people come to the Kerava open prison to picnic, pat the animals and buy plants cultivated by inmates. Credit: Courtesy of Criminal Sanctions Agency, Finland

Кожної весни сютні людей приїжджають у відкриту тюрму Кареви на пікнік, для того, щоб погратися з тваринами або купити вирощені в'язнями рослини. Світлина люб'язно надана фінським Агенством кримінальних санкцій (Criminal Sanctions Agency).

Відкриті в'язниці почали поширюватись у Фінляндії з 1930-х років. Але тоді вони були більше схожі на трудові колонії. В наші дні в таких тюрмах відбувається завершальний етап виправної роботи з ув'язненими, там їх готують до повернення у звичайне життя.

«У нас нема такого, щоб решту життя колишні ув'язнені несли на собі якесь тавро зацураності й осуду з боку суспільства, — говорить голова хельсинського Інституту кримінології Тапіо Лаппі-Сеппяля. — І якщо ви в цьому сумніваєтесь, вам варто просто подивитись своїми очима і переконатись, що у наших в'язнів є всі можливості для повноцінної соціальної реабілітації».

Але так було не завжди. Кілька десятиліть тому Фінляндія займала одне з перших місць у Європі за кількістю ув'язнених [анг]. Усідомивши цю проблему, вчені з країн Північної Європи у 1960-х рр. провели наукове дослідження про те, чи допомагає взагалі покарання злочинців знизити рівень злочинності у суспільстві. Висновок був невтішним і однозначним: ні.

«Це було перше таке критичне дослідження, яке показало, що саме по собі позбавлення волі ніскільки не вирішує проблему злочинності», — говорить Лаппі-Сеппяля.

Протягом наступних трьох десятиліть Фінляндія поетапно реформувала свою пенітенціарну систему. До кінця цього періоду «декарцерації» [анг] [політики, направленої на зниження числа ув'язнених], Фінляндія увійшла до переліку країн з найменшим на континенті числом людей, які знаходяться в місцях позбавлення волі. Лаппі-Сеппяля звертає увагу на те, що при цьому ніскільки не зросла кількість скоєних правопорушень.

«Досвід Фінляндії вказує на те, що цілком можливо [на дві третини] скоротити застосування такої міри покарання як позбавлення волі, — говорить Лаппі-Сеппяля. — І у нас в країні така ліберальна пенітенціарна політика зовсім не вплинула негативно на загальний рівень злочинності».

Що спрацювало по-справжньому, так це послідовна реінтеграція правопорушників у нормальне життя — саме цю функцію і виконують відкриті тюрми. Близько третини всіх фінських в'язнів утримуються у відкритих тюрмах, і статистика Управління з кримінальних покарань Фінляндії (RiSe) свідчить, що в'язні відкритих тюрем значно рідше здійснюють посторні правопорушення — рецідивізм серед колишніх ув'язненх, що перебували у відкритих тюрмах, нижчий майже на 20%.

Крім того відкриті тюрми обходяться для державного бюджету значно дешевше. Голова фінського Укпраління з кримінальних покарань Еса Вестербака каже, що у зв'язку з відсутністю необхідності в складних системах безпеки і багаточисленному персоналі, — бо людей розміщують, по суті, в звичайних гуртожитках, — вартість утримання ув'язненого знижується майже на третину. Але це не головний аргумент на користь використання тюрем такого типу, пояснює Вестербака, «хоча, звичайно, якщо є можливість зменшити витрати, це вже добре».

Відкрита тюрма є навіть в одній з головних туристичних принад — фортеці Суоменлінна, історичній па'мятці, що розташована на островах неподалік Хельсінкі. Фортеця внесена у список світової спадщини ЮНЕСКО, і в літню пору її відвідують товпи туристів. І тим не менш, територія тюрми відділена від житлових будинків і музеїв лише невисоким жовтим парканом зі штахетника.

Inmates at the Suomenlinna open prison live in blue dormitory-style housing. A picket fence is all that separates the prison grounds from the rest of the island, a popular tourist destination. Credit: Courtesy of Criminal Sanctions Agency, Finland

Ув'язенні у відкритій тюрмі Суоменлінна живуть у спальних корпусах блакитного кольору. Територія тюрми відділена від решти острова, який регулярно відвідують туристи, лише невисоким парканом. Світлина люб'язно надана фінським Агенством кримінальних санкцій (Criminal Sanctions Agency).

«Вам і на думку не спаде, що ви гуляєте посеред тюрми, — говорить Лаппі-Сеппяля. — Ніхто не звертає на це уваги. І я не думаю, що навіть американські туристи бачуть в цьому якусь небезпеку».

Місцеві мешканці, здається, жодних заперечень не мають. Коли я розмовляла з жителями Керави і Суоменлінни, що проживають в безпосередній близькості від відкритих тюрем, і запитувала, чи не викликають у них занепокоєння такі сусіди, — то мені здалося, що це питання їх дуже здивувало. Деякі з них розповіли мені, що в'язні багато корисного роблять для цих населених пунктів, відновлюючи історичні пам'ятки і прибираючи громадську територію.

Дуже цікаво, яким чином ця система могла би працювати в інших країнах — особливо в США, де в місцях позбавлення волі знаходиться більше людей, ніж у будь-якій іншій країні світу. Професор історії Темпльского університету Хезер Томпсон, яка досліджує проблему надмірної інкарцерації [утримання в місцях позбавлення свободи] у Сполучених Штатах, говорить, що на це питання доволі складно відповісти, оскільки в США поки не проводяться ніякі серйозні дискусії з цього питання.

«Ми тільки зараз змогли усвідомити, що тримаємо в ув'язненні надто багато людей. Нам ще тільки належить обговорення того, якими мають бути умови утримання в ув'язненні, щоб вийшовши на волю, колишні в'язні відчували себе повноцінними людьми».

Коли я спілкувалась із Ханну Калліо, він якраз збирався їхати з тюрми, щоб провести останній місяць свого терміну ув'язнення у себе вдома, де він буде працювати на підприємстві з утилізації відходів і жити в сімейному колі разом з дружиною, доньками і домашнім улюбленцем — джек-рассел-тер'єром.

Інший ув'язнений — Юха, який не захотів називати своє прізвище, очікує народження свого первістка. Він був засуджений до довічного ув'язнення, але більшу частину таких вироків у Фінляндії замінюють на 10-15 річний термін ув'язнення. «Звісно, це надзвичайно важлива для мене подія, — каже Юха. — Але я не знаю, коли вийду на свободу. Очевидно, вихованням дитини, більшою мірою, буде займатися її мати».

Юха не знає, коли точно він зможе повернутись додому до своєї родини, але він твердо знає, що зрештою він отримає свободу. Для людини, яка потрапила в тюрму з довічним терміном ув'язнення, це вже немало.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.