- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Через ажіотаж щодо нової 100-доларової банкноти банківський сектор Тринідаду і Тобаго демонструє свою неповагу до вікової практики

Категорії: Кариби, Тринідад і Тобаго, громадські медіа, економіка і бізнес, етнічна та расова приналежність, ЗМІ та журналістика, історія, культура і містецтво
[1]

Нова полімерна банкнота номіналом 100 доларів Тринідаду і Тобаго — кадр зроблений з відеоролика Центрального банку на ютубі із деталізацією особливостей захисту купюри.

Центральний банк Тринідаду і Тобаго [2] недавно вивів з обігу [3] існуючу 100-доларову купюру країни, з 9 грудня 2019 року замінивши [4] її в якості законного платіжного засобу на нову полімерну банкноту номіналом 100 доларів [5] з розширеними функціями захисту.

Цей крок  [6]є частиною цілей, перелічених у Стратегічному плані Центрального банку 2016/17—2020/21, спрямованому на поліпшення довговічності банкнот; він ускладнює їх підробку та полегшує ідентифікацію купюри на дотик людям з вадами зору. Стара банкнота номіналом 100 доларів залишається законним засобом платежу до 31 грудня 2019 року, і з моменту оголошення про зміну люди поспішають до комерційних банків [7], щоб звільнитись від старих паперових 100-доларових купюр до того, як вони втратять свою цінність.

Одною з цілей даної ініціативи було виявити у фінансовій системі непрозоро отримані гроші; відповідно до найкращої міжнародної практики, вкладники повинні заявити джерело коштів, [8] перш ніж гроші можуть бути прийняті банком. Тим не менш, суспільство збурила заява Карен Дарбасі, президента Асоціації банкірів Тринідаду і Тобаго [9] (BATT) та головної виконавчої директорки державного банку First Citizens, яка сказала, [10] що якщо «су-су» зазначається як джерело коштів, банки їх не прийматимуть.

Родом із Західної Африки, система неформальних запозичень «су-су» [11] означає взаємне коло заощаджень групи людей, де учасники по черзі отримують позику, складену із усіх внесків членів групи. Тобто за допомогою цього методу кожен член групи вносить узгоджений грошовий внесок до загального фонду один раз протягом відведеного періоду часу, після закінчення якого загальна сума фонду виплачується одному члену групи. Ця стратегія повторюється, поки кожен член групи не отримає виплату.

Дарбасі пояснила, [12] що, хоча кожен банк може проводити свою політику щодо цього питання — деякі, наприклад, кажуть, що все залежить від суми, [13] — фінансові установи, як правило, «не прийматимуть гроші су-су як законне джерело коштів», хоча вони й розуміють, що це частина місцевої культури. «Ми не маємо змоги підтвердити походження цих коштів», — сказала вона. «Ми як банк […] несемо відповідальність за те, щоб зазначена інформація про джерело коштів виглядала так, що вона відповідає [фінансовій] історії поведінки клієнта та походить з реального джерела. З банківської точки зору, ми не можемо підтвердити су-су».

Користувачка фейсбук Тілла Вілла обурилася [14] як заявою Дарбасі, так і повідомленнями місцевих ЗМІ про це:

The media never fails with its lack of acknowledgement of anything African, so I'm not surprised at the description of sou-sou as ‘an informal, co-operative loan system…popular in Trinidad and Tobago and throughout the ­Caribbean.’
This empty and limited description dismisses the fact that this practice is a centuries old financial institution and can be found among West African populations and was brought to this part of the world through enslavement and has survived and thrived as a system of co-operative economics for African people for whom the banking system was not set up and systematically excluded until well into the 70s.

ЗМІ ніколи не переймаються своїм незнанням всього африканського, тому я не здивована опису су-су як «неформальної, спільної системи позик…, популярної в Тринідаді і Тобаго та на Карибському басейні».
Цей порожній і обмежений опис відкидає той факт, що ця практика є багатовіковою фінансовою інституцією, і її можна знайти серед населення західноафриканського регіону. Вона була завезена в цю частину світу через поневолення, і вижила, і процвітала як система кооперативної економіки для африканців, для яких банківська система не була створена і яких вона систематично виключала [з обслуговування аж] до 70-х років [ХХ століття].

Вона також пролила трохи світла на походження [14] практики:

Esusu is linguistically associated with Ibo, Yoruba, Twi and the system is culturally embedded across West Africa. It ties to the Southern African philosophy of Ubuntu — I am because You Are.
Actually this is just one example of ways that people who are not served or deliberately excluded by colonial and neocolonial capitalist institutions have been able to thrive legally.
It's not just about the money. It's about collective responsibility, a community being accountable for everyone's mobility.
Without sou-sou my mother would not have been able to buy a house at age 30, nor indeed my great grandmother who was born just after Emancipation and was able to buy a house at the turn of the 20th century in Grenada.

Есусу лінгвістично асоціюється з мовами ігбо [15], йоруба [16], чві [17], а сама система культурно вбудована по всій Західній Африці. Вона пов'язана з південноафриканською філософією убунту [18] — я є тому, що є ти.
Насправді це лише один приклад того, яким чином люди, які не обслуговуються або навмисно виключаються колоніальними та неоколоніальними капіталістичними установами, змогли процвітати на законних підставах.
Справа не лише у грошах. Йдеться про колективну відповідальність, громада відповідальна за мобільність кожного.
Без су-су моя мати не змогла б придбати будинок у 30 років, як і моя прабабуся, яка народилася одразу після проголошення звільнення рабів [19] та змогла придбати будинок на рубежі 20 століття в Гренаді.

Тілла Вілла підкреслила, [14] що під час поїздки в Гану вона бачила «місцеві кооперативні банки, які пропонують банківську систему су-су»:

There is now an esusu app and countless ways that sousou has embraced digital banking. But in Trinidad, it's informal, illegitimate and not valuable because it's something that working class black people do. With countless examples around the world of banks being bailed out by tax payers, with corporate entities making you all but wine for a $500 cheque to support poverty alleviation, what moral authority does any bank have to say what is legitimate and what is not?

Зараз існує додаток Esusu [20] і незліченна кількість способів, через які сусу перейшла в цифровий банкінг. Але в Тринідаді це неформально, нелегітимно і нецінно, бо це те, що роблять чорношкірі робітничі класи. Із незліченною кількістю прикладів по всьому світу, коли банки рятуються завдяки платникам податків, а корпоративні організації примушують вас, окрім вина, дати чек на 500 доларів, щоб підтримати боротьбу з бідністю, — який моральний авторитет після всього цього може мати будь-який банк, щоб говорити, що законно, а що ні?

Інші користувачі соціальних мереж погодилися. Джонатан Бхаган згадав одного вчителя старшої школи, що залучав його клас у «су-су» як практичний урок місцевої культури. Джонатан сказав [21]:

The outright refusal of banks to accept Sou Sou as a source of funds stinks of elitism. A sensible policy approach would be to put a cap on ‘Sou Sou’ funds […]

Our banking system should seek to cherish and preserve our culture rather than condemn it.

Відверта відмова банків сприймати су-су як джерело коштів тхне елітарністю. Розумним підходом було б установити обмеження на кошти су-су. […]

Наша банківська система повинна прагнути плекати і зберігати нашу культуру, а не засуджувати її.

Ліза-Марі Гріффіт повторила [22] такі настрої:

This country is a damn plantation. Policies which do not take context into consideration. Who is the government serving?

Ця країна — проклята плантація. Політика, яка не враховує контекст. Кому служить цей уряд?

Джерель Форбс додає [23]:

A few months ago someone said how come black ppl doh have their own banks (we had [just] seen the Muslim credit union) I said we do, it’s called a sou sou.

Things that effing irking me is how black people's history always start[s] at slavery. If u speak anything before that or try to apply the tools and methods our ancestors lived on…you are demonized for it.

Кілька місяців тому хтось сказав, невже чорні люди мають свої банки (ми [лише] бачили мусульманську кредитну спілку)? Я сказала, так, у нас є своя банківська система, вона називається су-су.

Що дратує мене, так це те, як історія чорних людей завжди починається з рабства. Якщо ти говориш щось… або намагаєшся застосувати інструменти та методи, якими користувались наші предки … тебе демонезують за це.

Асоціація банкірів Тринідаду і Тобаго (BATT [9]) нічого більше не сказала з цього приводу.