- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Тривожний наступ на свободу преси: Пакистан безпідставно блокує сайт новин Slate.com

Категорії: Південна Азія, Пакистан, громадські медіа, законодавство, ЗМІ та журналістика, міжнародні відносини, права людини, протест, свобода слова, управління, цензура, цифровий активізм, Advox
CENSORED website. Illustration by the author. [1]

Ілюстрація автора.

Влада Пакистану продовжує безпідставно блокувати slate.com, американський онлайн-журнал новин, який висвітлює сучасні події у суспільстві, політиці та культурі. Це вже вдруге Пакистан блокує сайт у 2019 та втретє з 2018 року.

Вперше сайт Slate заблокували [2] [анг] на пакистанських серверах у липні 2018 [3] [анг]. Причина досі невідома. За інформацією [4] [анг] Open Observatory of Network Interference (OONI) («Відкрита обсерваторія мережевих втручань»  — дослідницька група розробників, що проводить моніторинг цензури в мережі  — пер.), журнал знову заблокували у червні 2019 року після публікації новин про рух «Пуштун Тахафуз» [5] [анг], громадський рух на захист прав пуштунського населення Пакистану.

Зі свого боку організація NetBlocks (неурядова організація, яка створена у 2017 році для моніторингу свободи в Інтернеті) повідомляє, що про останню блокаду, яка триває з 2 листопада 2019 року, влада не зробила жодних повідомлень чи заяв.

На графіку від NetBlocks видно помітне падіння трафіку на slate.com в мережі PTCL (Пакистанська телекомунікаційна компанія — прим. перекл.) з 2 листопада 2019.

Згідно з інформацією, якою NetBlocks поділилася з автором статті, в той час як з початку листопада 2019 року slate.com систематично блокується у мережах місцевих інтернет-провайдерів (ISPs), різні провайдери здійснюють блокування по-різному. Наприклад, інтернет-провайдер Nayatel заблокував доступ до веб-сайту 4 листопада, в той час як інші провайдери зробили це ще 2 листопада. До того ж Slate час від часу блокують в мережі пакистанського оператора Zong (CMPak Limited). На час написання цієї статті сайт slate.com є доступним у мережі Zong.

Кеті Райфорд, директор відділу зв'язків з пресою у Slate, підтвердила автору статті, що з 1 листопада 2019 трафік на їхньому сайті у Пакистані знизився на 50%. Вона каже:

It is deeply concerning that Pakistan, a democratic country with a constitution guaranteeing freedom of speech and expression, would once again choose to block a media outlet dedicated to bringing information and truth to readers and listeners around the world. It is even more alarming [that] officials did so without informing us — and more importantly its citizens — about their reason for censoring our reporting. We ask Pakistani officials for full transparency in their decision-making process and to reverse this disturbing crackdown on press freedom.

Нас глибоко непокоїть той факт, що Пакистан, будучи демократичною країною, де конституція гарантує свободу слова та думки, вже вкотре блокує медіа-ресурс, покликаний доносити інформацію та правду до читачів та слухачів у всьому світі. Та найбільше тривожить те, що влада пішла на ці кроки не попередивши нас — та, що важливіше, своїх громадян — про причини цензурування наших репортажів. Ми просимо владу Пакистану про цілковиту прозорість у прийнятті рішень; а також закликаємо припинити цей тривожний наступ на свободу преси.

Slate неодноразово зазнавав безпідставного блокування у Пакистані на кшталт інших випадків інтернет-цензури у країні. Жодна з офіційних установ не повідомила веб-сайт чи його користувачів про це блокування. Відповідно до пункту 37 [6] [анг] Закону про попередження електронних злочинів від 2016 року (2016 Prevention of Electronic Crimes Act — PECA),  Пакистанське телекомунікаційне управління (Pakistan Telecommunication Authority — PTA)  уповноважене регулювати, блокувати та видаляти веб-сторінки. Незважаючи на це, повноваження Пакистанського телекомунікаційного управління блокувати веб-сторінки без попереднього повідомлення були оскаржені у Вищому суді Ісламабада, що визнав [7] [анг] незаконним блокування веб-сторінок регуляторними органами, якщо це не передбачено чіткими правилами в рамках вищезгаданого закону. Поки що Пакистанське телекомунікаційне управління таких правил не розробило і не оприлюднило.

Пакистанські інтернет-користувачі переживають посилення інтернет-цензури, яка є частиною масштабнішої спроби влади блокувати та придушити інакодумство в країні. Вже зафіксовано численні випадки [8] [анг] зухвалої інтернет-цензури, де блокували або цілі веб-сайти, або доступи до веб-сторінок та окремих розділів веб-сайту. Також зафіксовано випадки повної офіційної заборони висвітлювати певні події та рух «Пуштун Тахафуз», зокрема [9] [анг]. Телевізійні шоу, що критикували державну політику, вимикали в прямому ефірі [10] [анг], а членам опозиційної партії перешкоджали [11] [анг] давати інтерв'ю.

Ба більше, постійний наступ на свободу преси та думки лише посилив загрозливу обстановку навколо журналістики та свободи інформації у Пакистані. Такі документи, як-от Закон про попередження електронних злочинів, які легітимізують цензуру в рамках двозначно визначеної національної безпеки, порушують фундаментальне право людини на свободу слова та отримання інформації, гарантовані статтями 19 та 19-А Конституції Пакистану.

За даними щорічних доповідей «Свобода в мережі [12]» [12] (Freedom of the Net) [анг] та «Свобода преси» [13] (Freedom of the Press) [анг] організації «Фрідом Хаус [14]» (Freedom House), з кожним роком свобода слова в інтернеті та пресі продовжує йти на спад. У демократичній країні, як-от Пакистан, де представники влади на міжнародних платформах вихваляються свободою преси в країні, спроби придушити інакодумство та обмежити доступ до інформації шляхом безпідставної та неоголошеної цензури свідчить про лицемірне прийняття демократичних рішень в країні.

Свобода думки та доступ до інформації виступають основними цінностями будь-якого демократичного суспільства, і для того, щоб Пакистан справді поважав демократичні цінності, його владі треба прийняти те, що критика його державної політики та інституцій не є антидержавною риторикою, не становить загрози для національної безпеки, а також не є загрозою з боку інших держав. Загалом будь-яке придушення критики є ознакою авторитаризму, який суперечить всім основоположним принципам держави Пакистан.

Переклала Софія Мусій