Бачите всі ці мови? Ми перекладаємо історії Global Voices, щоб зробити громадські медіа світу доступними для всіх.

Дізнайтесь більше про Проект Lingua  »

Який Христос народжений серед нас сьогодні?

Rest on the Flight into Egypt by Luc-Olivier Merson, 1879, Museum of Fine Arts, Boston. IMAGE: Public Domain via Wikimedia Commons

«Відпочинок по дорозі в Єгипет», Люк-Олів'є Мерсон, 1879 рік, Музей витончених мистецтв, Бостон. Зображення суспільного надбання, Wikimedia Commons.

[Оригінал цієї статті був опублікований у грудні 2016 року].

Це мають бути дні слави: день народження Ісуса Христа — Бога любові, справедливості й миру. Але що за Христос народжується у нашому світі сьогодні?

Якби Ісус прийшов до нас сьогодні, ми б довго роздумували над шарфом, який покриває голову Марії; ми б закрили свої двері перед обличчям бідняка і його вагітної дружини. Ісуса не прийняли б у наших домах, і саме через нас він змушений був би народитися у печері.

Якби Ісус Христос прийшов до нас сьогодні, ми б довго розпитували про його професію. Всього-навсього столяр з Близького Сходу! Він — Ніхто, який до того ж не знає іноземної мови. І він хоче змінити світ? Яка наївність.

Якби Ісус прийшов до нас сьогодні, ми б звинуватили Трьох волхвів в упередженості, а пастухи були б заарештовані, перш ніж вони могли принести благу звістку. Можливо, ви б вийшли і постояли трохи на демонтрації на знак солідарності з ними, а може й ні.

Якби Ісус прийшов до нас сьогодні, рятуючись від Ірода, ми би повірили версії подій від Ірода, або ми б дискутували і писали статті, запитуючи: а що як Ірод мав рацію, бажаючи вбити немовля Христа? Що як Ісус і справді колись міг би стати загрозою? Або ми могли би просто говорити загальними фразами і знайомими словами на кшталт «там усе складно».

Але ми все одно святкуємо. Сьогодні наші різдвяні ялинки навіть більші, і ще більшими є наші статуї Діви Марії, перед якими ми молимось, плачемо і благаємо Її пробачити нас за те, що ми забули про Марію, яка згорнулася клубочком у якомусь таборі біженців лише у метрах від нас.

Ми святкуємо. Наші вулиці наповнені блискучими вогнями, щоб допомогти нам забути, що сьогоднішній Добрий Самарянин — це неприбуткова організація, натхненна написати історію успіху пораненого, якого він щойно врятував, щоб досягти успіху для збільшення кількості обдарованих добром. Однак у нас немає часу на усмішку.

Так, ми християни, але ми не хочемо Христа, який не схожий на нас. Ми хочема Христа стильного. Який не носить свій одяг у торбині та не розгулює у рваних сандалях. Той, що дуже добре розмовляє англійською і перш, ніж проповідувати про кохання, бажано, надасть докази, за допомогою яких зможе захистити себе від звинувачень у тероризмі.

Так, ми християни, але боїмося євреїв, мусульман, арабів, афганців і всіх, хто не є «нами». Бачте, любов вибіркова, заснована на класі і приналежності. Але Ісус Христос чомусь забув про це сказати і проповідував про любов до всіх.

Так, ми християни, але якби пророки подорожували світом, щоб проповідувати сьогодні, вони би потонули в морі або їх розстріляли б на кордоні, бо вони, звичайно ж, виглядали би підозрілими.

Який Христос народиться серед нас сьогодні, коли всі «брати», про яких він буде питати нас у Судний день, знаходяться в облозі, потрапляють у пастку і вбиваються у таборах?

Ми копимо свої таланти (гроші) в банку, щоб одного дня поїхати у відпустку і зробити багато знімків, які ми розмістимо в соціальних мережах, щоб показати друзям, любити яких у нас зазвичай немає часу, наскільки ми щасливі.

Який Христос народжується серед нас, коли ми хочемо «слідувати» за всім, крім зірки, що веде до ясел? Якщо різдвяна ялинка, яку ми щороку прикрашаємо у своїх домівках, є символом нового життя — на яке життя ми, скорботні, сподіваємось у своїй щоденній смерті?

Сьогодні я біженка, у якої немає місця, яке би я вважала достатньо домом, щоб відсвяткувати різдво або поставити ялинку і чекати подарунків. А через кілька днів моє рідне місто зникне назавжди.

Одного разу я контрабандою перевезла ялинку до Східного Алеппо. Це було символом захисту моєї ідентичності від ІДІЛ. Друг, який допоміг мені перевезти її, був мусульманин. Він сьогодні живе під бомбардуваннями. Всі вони були мусульманами — друзі, які допомогли мені тоді прикрасити ялинку. Сьогодні вони усі знаходяться в облозі і під страхом страти без суду і слідства.

У мене була різдвяна ялинка, яку я любила вважати символом Благовіщення в самому серці руйнувань. Сьогодні вона стала, як і все у Сирії, символом могили.

Болісно навіть пробувати сподіватися і писати новорічні обіцянки. Боляче, що найбільше з твоїх різдвяних побажань — це вимушене переміщення тих, хто, на твоє переконання, має справедливу мету. Ті, хто зараз в Алеппо борються за свободу і гідність, — це сіль землі. Якщо їх беруть в облогу, обсипають бомбами і вбивають, як земля знову стане солоною (Євангеліє від Матвія, 5:13)?

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.