Що чекає на Рунет у 2020 році?

Російська клавіатура. Фото Polyrus / Flickr, 2013. CC BY-ND 2.0

2019 рік був доленосним для Рунету. Російський уряд пішов далі в обмеженнях у кіберпросторі, а кульмінацією став широко обговорюваний Закон про суверенний Інтернет, який набув чинності в кінці листопада. Того місяця уряд також ухвалив закон про заборону продажу електронних девайсів без попередньо завантаженого (і затвердженого державою) російського програмного забезпечення; також було розширено юридичне визначення про «іноземних агентів», додавши до переліку будь-яку особу, що розповсюджує інформацію онлайн. У грудні уряд підвищив штрафи щодо компаній, які відмовляються тримати інформацію на російській території і надавати її правоохоронним органам на вимогу. І це лише за три останні місяці.

Ви могли би подумати, що все це — про свободу самовираження онлайн у Росії. Насправді існує багато підстав для хвилювань — не в останню чергу темп прийняття законів, які регулюють кіберпростір, що значно пришвидшився в останні роки. Тим не менш, деякі захисники і коментатори з питань цифрових прав у Росії підозрюють, що ці плани занадто амбітні для реалізації, і в деяких випадках, наприклад, спроба заборонити популярний месенджер Телеграм, ймовірно, навіть політично загострюють проблему.

Цю точку зору поділяє Олександр Ісавнін, науковий співробітник Товариства захисту інтернету — російської громадської організації, що намагається захистити Рунет від цензури та надмірних регулювань. Як висловився Ісавнін на панельній дискусії щодо цифрових прав у Росії, організованій 3 грудня Центром ліберальної сучасності, німецьким аналітичним центром: «[президент Володимир] Путін вивчив уроки під час перебування в Німеччині. Він знає політичні ризики зведення стіни: молодь знесе її».

Я зустрів Ісавніна в кулуарах на Форумі по управлінню Інтернетом 2019, який приймала німецька столиця 25-29 листопада 2019 року. Він поділився своїми поглядами про те, яка доля чекає російський інтернет у найближчому майбутньому:

Максим Едвардс (МЕ): Наскільки реалістичними є ті градіозні плани по від'єднанню Рунету від глобальної мережі? Чи зможе влада довести справу до кінця?

Александр Исавнин: Краткое резюме закона о суверенном интернете таково: государство дало себе право регулировать некоторые аспекты технического функционирования интернета – маршрутизация, IP-адреса, работа системы DNS, межоператорские связи, связь за границей. То есть, государство хочет знать про это всё и иметь возможность включать, выключать, согласовывать, контролировать, и т.д. Закон написан очень поверхностно, необходимо принять ещё кучу подзаконных актов, при этом не все из них разработаны… Но конкретные детали того, каким образом это будет реализовываться, будет расписывать Министерство связи России и Роскомнадзор. Подзаконные акты проще писать, проще реализовать. То, что подготовлено сейчас — не даёт конкретного понимания того, что будет происходить… Государство обеспечило себе возможность фактически регулировать сферу применения закона с помощью подзаконных актов, которые принимаются по более простой схеме и не настолько публично, как крупные законы. Подзаконные акты можно менять быстро.

В теории, государство в состоянии отключить интернет, объявив при необходимости чрезвычайное положение, вмешаться в маршрутизацию, и вот всё отключено. Или, допустим, зная всё про трансграничную инфраструктуру и международное взаимодействие, перерубят кабели. Но Россия довольно большая страна. И хотя у нее более миллиона работников спецслужб, к сожалению я не в состоянии увидеть миллион топоров, которыми могут перерубить кабели. Миллион кабелей – даже если бы это был миллион кабелей, но их, конечно, меньше.

Олександр Ісавнін (ОІ): Коротке резюме закону про суверенний інтернет таке: держава надала собі право регулювати деякі аспекти технічного функціонування інтернету — маршрутизацію, IP-адреси, роботу системи DNS [доменна система імен], міжоператорські зв'язки, зв'язок закордоном. Тобто, держава хоче знати про це все і мати можливість вмикати, вимикати, узгоджувати, контролювати, і т.д. Закон написаний дуже поверхово, необхідно прийняти ще купу підзаконних актів, при цьому не всі з них розроблені… Але конкретні деталі того, яким чином це буде реалізовуватись, буде розписувати Міністерство зв'язку Росії та Роскомнагляд [Роскомнадзор]. Підзаконні акти простіше писати, ніж реалізовувати. Те, що наразі існує, не дає конкретного розуміння того, що буде відбуватися… Держава забезпечила собі можливість фактично регулювати сферу застосування закону за допомогою підзаконних актів, які приймаються за більш простою схемою і не настільки публічно, як великі закони. Підзаконні акти можна швидко змінювати.

В теорії, держава в змозі відключити інтернет, оголосивши за необхідності надзвичайний стан, втрутитися в маршрутизацію — і ось усе відключено. Або, припустимо, знаючи все про транскордонну інфраструктуру і міжнародну взаємодію, перерубають кабелі. Але Росія доволі велика країна. І хоча у неї понад мільйон працівників спецслжб, на жаль я не бачу мільйон сокир, якими можуть перерубати кабелі. Мільйон кабелів — навіть якби це був мільйон кабелів, але їх, звичайно, менше.

МЕ: Яка політична логіка за цими змінами?

АИ: Проект интернета во всём мире, собственно говоря, стал настолько успешным, потому что до этого никакого государственного регулирования не существовало… Работали чисто рыночные механизмы. И тут они в это вмешиваются. Во-первых, рынок рушится, во-вторых, закон даёт возможность построить полностью монопольный рынок, только через Ростелеком, допустим. Они могут это сделать. Но будут ли? Это другой вопрос.

Мы считаем, что нет, несмотря на то, что у них в рукаве останется такая возможность. Зато она может быть использована для того, чтобы шантажировать как местные компании, так крупные западные платформы угрозой отключения. У нас блокировано уже многое. Довольно быстро, довольно просто — заблокировали ресурсы, чтобы показать, что они могут… Тем более, выборы, которые проходили в течении последнего года, показали, что политическая оппозиция мобилизует сторонников через интернет. И несмотря на то, что оппозиционные кандидаты не были допущены до городских выборов в Москве, тот же Навальный мобилизует публику через интернет таким образом, что любой альтернативный кандидат, если он существует, получит свои голоса… вот так началось сейчас, эта осень демонстрации.

Прошлая осень уже показала, что любое противодействие официальным властям через интернет приводит к тому, что кандидаты властей проваливаются. И чиновники будут, конечно же, бороться с этим. Понятно, что этот закон — большая пугалка. Во власти полных идиотов нет, поэтому вряд ли нас ждут массовые блокировки.

ОІ: Проєкт інтернету в усьому світі, власне, став настільки вдалим тому, що до цього ніякого державного регулювання не існувало… Працювали чисто ринкові механізми. І тут вони [влада] в це втручаються. По-перше, ринок руйнується, по-друге, закон дає можливість побудувати повністю монопольний ринок, тільки через Ростелеком, припустимо. Вони [влада] можуть це зробити. Але чи будуть? Це інше питання.

Ми вважаємо, що [влада не буде цього робити], не дивлячись на те, що у них при собі залишиться така можливість. Зате вона може бути використана для того, щоб шантажувати як місцеві компанії, так і великі західні платформи загрозою відключення. У нас заблоковано вже багато чого. Досить швидко, досить просто — заблокували ресурси, щоб показати, що вони можуть… Тим більше, вибори, які проходили протягом останнього року, показали, що політична опозиція мобілізує прихильників через інтернет. І незважаючи на те, що опозиційні кандидати не були допущені до міських виборів у Москві, той же Навальний мобілізує публіку через інтернет таким чином, що будь-який альтернативний кандидат, якщо він існує, отримає свої голоси … ось так почалося зараз, ця осінь демонстрації.

Минула осінь вже показала, що будь-яка протидія офіційній владі через інтернет призводить до того, що кандидати влади провалюються. І чиновники, звісно ж, будуть боротися з цим. Зрозуміло, що цей закон велике залякування. При владі повних ідіотів немає, тому навряд чи нас чекають масові блокування.

 МЕ: Як ви оцінюєте випадки блокування інтернету в Росії цього року? За моїми підрахунками їх було три. 

АИ: Есть два кейса, которые мы определили — это Москва и Ингушетия. Про Бурятию окончательной уверенности нет. В Москве, давление привело к тому, что в первом случае интернет не работал, во втором, даже если это была не блокировка, то работа была прекращена. В Ингушетии известен случай, когда Роскомнадзор подал в жалобу на мобильных операторов. Соответственно, пришел документ о том, что это был запрос от ФСБ. Закон о связи позволяет спецслужбам по борьбе с терроризмом такое сделать. На самом деле, этот пункт закона сформулирован совсем не так, как его применяют, формулировка такова: если тот, кто перед нами, является террористом, то его можно отключить.

ОІ: Є два кейси, які ми визначили це Москва та Інгушетія. Щодо Бурятії остаточної впевненості немає. У Москві, тиск призвів до того, що в першому випадку інтернет не працював, у другому, навіть якщо це було не блокування, то робота була припинена. В Інгушетії відомий випадок, коли Роскомнагляд подав скаргу на мобільних операторів. Відповідно, прийшов документ про те, що це був запит від ФСБ. Закон про зв'язок дозволяє спецслужбам боротьби з тероризмом таке зробити. Насправді, цей пункт закону сформульований зовсім не так, як його застосовують, формулювання таке: якщо той, хто перед нами, є терористом, то його можна від'єднати.

МЕ: Як «суверенний інтернет» може вплинути на великі медіа платформи?

АИ: Мы считаем, что не только не будет масштабных блокировок, но и не будет отключений больших платформ. То есть, никто не будет блокировать YouTube или Facebook. Но, конечно, благодаря этому закону (плюс закон об иностранных агентах и какие-нибудь ещё законы) появится возможность на законных основаниях требовать удаления конкретного контента от платформ. Очень прицельно. Чтобы Facebook и Google всегда могли сказать своим американским акционерам — «нет, мы просто соблюдаем местное законодательство». И удаления контента будут очень точечными. Не весь Навальный, но отдельные его посты, что-то другое, допустим, про нарушения авторских прав.

ОІ: Ми вважаємо, що не тільки не буде масштабних блокувань, але і не буде відключень великих платформ. Тобто, ніхто не буде блокувати YouTube або Facebook. Але, звичайно, завдяки цьому закону (плюс закон про іноземних агентів і ще якісь закони) з'явиться можливість на законних підставах вимагати видалення конкретного контенту з платформ. Дуже прицільно. Щоб Facebook і Google завжди могли сказати своїм американським акціонерам: «ні, ми просто дотримуємося місцевого законодавства». І видалення контенту буде дуже точковим. Не весь Навальний, але окремі його пости, щось інше, припустимо, про порушення авторських прав.

МЕ: Як я зрозумів, Закон про суверенний інтернет дозволяє країні обирати IXP [Internet Exchange Point — точка ообміну інтернеет-трафіком], яка б дозволяла комунікацію з глобальною мережею, під тіснішим контролем. Скільки їх, IXP, існує?

АИ: Их около 30. Семь — это, наверное, только московские. На самом деле, есть ряд коммерческих провайдеров, которые в том числе предоставляют такой функционал. То есть, вы можете использовать его как IXP в пределах своего города, или вы можете купить полный транзит. Они не называют себя IXP, но фактически такими являются. IXP — это бизнес модель оператора связей. Очень долго власти хотели поставить под контролю московские IXP. Как всегда появляются новые правила, согласны которым интернет IXP должны регистрироваться. Закон про это написали, но в нерабочем виде. Проблем в том, что операторы, российские операторы или владелей автономной может получаться только за регистированием интернет-ексчейнджа. Но крупные, или даже средные или, с использованием транзитных операторов, даже маленькие операторы могут включаться к западному интернет эксчейнджам.

Формально получается, что для того, чтобы российские операторы могут включиться к западному интернету экчейнджу, они должны регистироваться. И если западный IXP хочет сохранить своих российских клиентов, он вроде как должен зарегистрироваться в Роскомнадзоре, и соответственно он обязан выполнить требования ФСБ. Как бы получается такая Уловка-22. С одной стороны, надо регистрироваться, с другой стороны, нельзя регистрироваться.

Возможно, идея реальных авторов закона (о суверенном Рунете) была заставить всех московских IXP регистрироваться, отключить от западных, и следовательно заставить покупать больше каналов от Ростелекома. Вот такой экономический момент. 

ОІ: Їх близько 30-ти. Сім — це, напевно, лише московські. Насправді, є ряд комерційних провайдерів, які в тому числі надають такий функціонал. Тобто ви можете використовувати його як IXP в межах свого міста, або ви можете купити повний транзит. Вони не називають себе IXP, проте фактично такими є. IXP — це бізнес модель оператора зв'язку. Дуже довго влада хотіла взяти під контроль московські IXP. Як завжди, з'являються нові правила, згідно яких інтернет IXP повинні реєструватися. Закон про це написали, але в неробочому вигляді. Проблема в тому, що оператори, будь то російські оператори або власники своїх автономних IXP, можуть виходити тільки за реєстрацією інтернет-іксчейнджа. Але великі, або навіть середні або, з використанням транзитних операторів, навіть маленькі оператори можуть включатися до західних інтернет іксчейнджів.

Формально виходить, що для того, щоб російські оператори могли під'єднуватись до західного інтернету ікчейнджу, вони повинні реєструватись. І якщо західний IXP хоче зберегти своїх російських клієнтів, він ніби як повинен зареєструватися в Роскомнагляді, і відповідно він зобов'язаний виконати вимоги ФСБ. Як би виходить така Уловка-22. З одного боку, потрібно реєструватися, з іншого боку, не можна реєструватися.

Можливо, ідея реальних авторів закону (про суверенний Рунет) була змусити всіх московських IXP реєструватися, відключити від західних, і отже змусити купувати більше каналів від Ростелекома. Ось такий економічний момент.

МЕ: Це підводить мене до закону, ухваленого цього року, який, що цікаво, вимагав від іноземних компаній володіти не більше ніж 20% російських цифрових компаній. Як тільки це сталося, акції Яндекса сильно впали. Існують великі парелелі між аналогічними ухваленими законами, які викликають занепокоєння у великих іноземних власників [російських] телевізійних станцій та друкованими медіа. Ви бачите паралелі між легалізацією контролю над кіберпростором та легалізацією контролю над пресою у 2010?

АИ: Нет, я думаю, что мотивация была иной. Когда дело дошло до «национализации» независимых СМИ, правительство осознало разницу рынков. Власти хотели контролировать всё, поэтому законы были целенаправленно приняты, чтобы независимые СМИ можно было продать Ковальчуку, НТВ, Национальной Медиа Группе и так далее. Но есть понимание того, что если сделать то же самое с цифровыми компаниями, это определенно остановит инвестиции в Россию и изгонит все интеллектуальные компании с большим доходом и квалифицированными специалистами. Так что в этом случае министр экономики заявил, что правительство не может контролировать всё, иначе рынок полностью рухнет. Политическое намерение могло быть таким же, но правительство осознаёт разницу.

ОІ: Ні, я думаю, що мотивація була іншою. Коли справа дійшла до «націоналізації» незалежних ЗМІ, уряд усвідомив різницю ринків. Влада хотіла контролювати все, тому закони були прийняті цілеспрямовано, щоб незалежні ЗМІ можна було продати Ковальчуку, НТВ, Національній Медіа Групі і так далі. Але є розуміння того, що якщо зробити те ж саме з цифровими компаніями, це безперечно зупинить інвестиції в Росію і вижене всі інтелектуальні компанії з великим доходом і кваліфікованими фахівцями. Так що в цьому випадку міністр економіки заявив, що уряд не може контролювати все, інакше ринок повністю впаде. Політичний намір міг бути таким же, але уряд усвідомлює різницю.

МЕ: Було ухвалено дуже багато нових законів останніми місяцями, таких як заборона продажу електронних девайсів без попередньо завантаженого (і затвердженого державою) програмного забезпечення, більш ніж у два рази збільшилися податки для цифрових компаній, які відмовляються зберігати інформацію про своїх користувачів на російській території, і т.д. Здається, що це постійне намагання збільшити тиск, який і так зростає. Чи можемо ми очікувати подальших законопроєктів по цифрових правах у наступні роки?

АИ: «Суверенный интернет» и прочие законы может постичь судьба закона Яровой, который просто не работает. Но не заставляйте меня предсказывать глупости. А, как мы видим, самые глупые законы исполняются. Посмотрите последние сообщения о введении запрета на Telegram. Жаров [глава Роскомнадзора] может сказать, что Telegram ухудшился на 25%, 35%, 75%, но он всё ещё работает. Но власти добавляют законов, всё больше и больше.

ОІ: «Суверенний інтернет» та інші закони може спіткати доля закону Ярової [закон, що має антитерористичну спрямованість, фактично обмежив права людини в Росії], який просто не працює. Але не змушуйте мене пророкувати дурниці. А, як ми бачимо, найдурніші закони виконуються. Подивіться останні повідомлення про введення заборони на Telegram. Жаров [голова Роскомнагляду] може сказати, що Telegram погіршився на 25%, 35%, 75%, але він все ще працює. Але влада додає законів, все більше і більше.

МЕ: Журналіст Андрій Лошак нещодавно зазначив, що дурість і корупція будуть головною перепоною для повного контролю держави над кібепростором…

АИ: Да, безусловно! На форуме я говорил, что мы надеемся на коррупцию, потому что тогда деньги на эти инициативы будут украдены из бюджета, и власти ничего не будут реализовывать.

ОІ: Так, безумовно! На форумі я говорив, що ми сподіваємося на корупцію, тому що тоді гроші на ці ініціативи будуть вкрадені з бюджету, і влада нічого не буде реалізовувати.

Переклав Іван Демченко

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.