Бачите всі ці мови? Ми перекладаємо історії Global Voices, щоб зробити громадські медіа світу доступними для всіх.

Дізнайтесь більше про Проект Lingua  »

Яке майбутнє молдовського «закону проти пропаганди»?

Чоловік у Гагаузії, автономному регіоні Молдови, дивиться звернення Володимира Путіна до Федерального зібрання Росії, 15 січня 2020 року. Фото (с): Ольга Чаюк. Використовується з дозволу.

Ця стаття з'явилась завдяки партнерству з Transitions, празькою видавничою та медіа-освітньою організацією.

Трохи більше двох років тому, 12 січня 2018 року, у Молдові набрав чинності «закон проти пропаганди». Цей закон, що обмежує трансляцію російських новинних каналів в країні, був ініціативою Демократичної партії Молдови (ДПМ), колишньої правлячої партії, яка представила себе як провідна проєвропейська політична сила Молдови. Закон був суперечливим з першого дня; хоча він був прийнятий парламентом у 2017 році, президент Ігор Додон двічі відмовлявся його підписувати. З цього приводу Додон був тимчасово відсторонений від своїх обов'язків Конституційним судом, який дозволив тоді спікеру парламенту Адріану Канду підписати закон.

Але потім прийшов 2019 рік. Того червня ДПМ витіснили з малоймовірної коаліції, що складалася з Партії соціалістів (ПСРМ) та альянсу проевропейських реформаторських партій «ACUM Platforma DA și PAS» (АКУМ-ДА). Ця коаліція розвалилась у листопаді, залишивши проросійську ПСРМ.

ПСРМ та Ігор Додон, неофіційний лідер партії, знову закликали скасувати закон, який партія описує як «дискримінаційний для громадян Молдови» у своєму списку пріоритетів на 2020 рік. Опозиція не поділяє їхню думку; ПДМ, з яким, як вважалося, ПСРМ розділяв вплив, незважаючи на протилежні геополітичні схильності, також не в захваті від скасуванням закону. Але навіть якщо вплив його поновлять, експерти вважають, що молдавські соціалісти все одно не зможуть скасувати «закон проти пропаганди»

Важливо, що текст закону насправді взагалі не згадує Росію. Натомість, він заявляє, що для захисту аудіовізуальної сфери та забезпечення інформаційної безпеки, єдиними фактичними, аналітичними, військовими чи політичними тематичними телевізійними програмами, які можуть транслюватися в Молдові, є програми, що виробляються в Європейському Союзі, Канаді, США та у всіх інших державах, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. Відомо, що Росія ще не ратифікувала цю конвенцію.

Після набуття чинності закону єдиними, хто відмовився виконувати нові правила, були жителі в Гагаузії (автономний регіон на півдні Молдови, який часто сприймається як проросійський — ред.). Вони стверджували, що вони працюють лише за ліцензіями, виданими в місті Комрат, у столиці регіону.

Соціалістичні законодавці часто наводять такі приклади як доказ того, що закон є неефективним. Адріан Лебединский, голова парламентської комісії, відповідальний за засоби масової інформації, заявив в інтерв'ю для Publika TV (ресурс належить колишньому голові ПДМ та медіа-магнату Владу Плахотнюку), що ПСРМ готовий скасувати «антипропагандистський закон». «Нехай люди думають самі. Вони досить розумні, щоб зрозуміти, яка інформація об'єктивна, а яка — ні», — сказав Лебединский 5 грудня. Під час засідання комісії 18 грудня він заявив, що мала частина молдовського населення все ще може приймати іноземне телебачення через супутник без будь-яких обмежень, часто використовуючи піратські декодери. Дійсно, в інтернеті досить просто знайти рекламу, яка пропонує встановити супутникові антени, що надають молдованам доступ до популярних російських телеканалів.

Прем'єр-міністр Молдови Йон Кіку, який був обраний в листопаді минулого року парламентарями ПСРМ та ДПМ, висловив подібні занепокоєння. «Я вважаю, що преса повинна бути вільною, і що споживачі повинні мати доступ до всієї інформації, крім тієї, що спотворює правду, поширює екстремізм або закликає до ненависті. Будь-які ЗМІ, які відповідають Кодексу етики, мають право на доступ до молдовського медіа-ринок», — сказав Кіку на прес-конференції 9 грудня. Крім того, під час інтерв'ю 27 листопада для НТВ Молдова спікер парламенту та лідерка ПСРМ Зінаїда Гречаний заявила, що рішення про відновлення прав на мовлення для російських телеканалів повинно бути прийнятим парламентською більшістю. «Ніхто не може диктувати, які програми мають дивитися люди. Але, на жаль, попередній уряд тримав телевізор в одних руках», — зауважила вона.

Однак далеко не зрозуміло, чи ПСРМ зможе знайти парламентський консенсус для скасування законопроекту. У ПСРМ є 36 депутатів у парламенті зі 101-го члена; ПДМ має 29 осіб. Блок АКУМ-ДA має 25 депутатів. Після краху їхньої коаліції минулого року підтримка кроку ПСРМ могла іти лише від ПДМ. «[Закон проти пропаганди] був ініціативою Демократичної партії, і я не бачу причин, щоб ми мали змінити наш підхід до цього питання з того, яким був раніше», — заявив 6 грудня голова Демократичної партії Павел Філіп на PublikaTV.

Колишній член парламенту від ПДМ Корнеліу Міхалаке, який зараз є членом Державної ради радіомовлення, також зауважив під час дискусії на PublikaTV, що шанси скасування закону мінімальні, оскільки це залежить від Демократичної партії, яка вивела його на перше місце. Сам Міхалаке проголосував за закон і вважає, що його потрібно дотримуватися, оскільки російська пропаганда «занадто агресивна» і що, хоча вона спрямована на внустрішню аудиторію Росії, вона «розпалює і наше суспільство». Андрій Андрієвський, журналіст і головний редактор Ava.md у Кишиневі, висловив побоювання того, що ПДМ стала набагато менш прозорою за останні місяці, і це означає, що важко передбачити, як вони можуть підійти до цього питання. Він вважає, що існує шанс 50/50 щодо скасування закону, враховуючи, що деякі депутати від ПДМ та семеро тих, що представляють партію Шор, можуть проголосувати «за».

«У нинішньому політичному контексті я сумніваюся, що соціалісти зможуть змінити закон», — сказав Global Voices Петру Маковей, виконавчий директор Асоціації незалежної преси (API). «До певної міри це питання гордості для ПДМ, який багато шумів щодо введення закону. Для ПДМ будь-який голос за скасування закону демонстрував би їхню політичну некомпетентність», — заявив Маковей.

Спостерігачі також досить довго сперечалися про передбачувану неефективність закону. Маковей вважає, що передбачувана невдача закону була пов'язана не з притаманною йому неефективністю, а через те, що він послідовно не застосовувався по всій країні, і тому, що проросійські телеканали навчилися обходити обмеження. «Вони [молдовські медіа] просто включають російські пропагандистські новини у свої власні, молдовські, прес-релізи під заголовком “зарубіжні новини”», — пояснив Маковей. Директор APN також наголосив, що певну роль у поширенні пропаганди відіграють також популярні фільми та розважальні програми. «Російська пропаганда використовує величезну кількість ресурсів для розширення свого впливу в нашій країні. [Інтернет-мережа новин] Sputnik Moldova є яскравим прикладом цього», — сказав Маковей.

Голова Державної ради з питань телебачення і радіо Драґо Віколь заявив GlobalVoices, що закон проти пропаганди повинен залишатися в силі. «Якщо положення закону будуть змінені, то, звичайно, ми будемо їх виконувати. Але моя думка, по суті, полягає в тому, що закон потрібно зберігати, виходячи з того, що ми не вітаємо зовнішню пропаганду, зокрема передачі військового чи політичного характеру. Я вважаю, що цей закон довів свою ефективність і його слід дотримуватися», — наголосив Віколь. Представник російської державної інформаційної мережі TASS у Молдові Валерій Демидецький підтримує скасування закону проти пропаганди. У грудні він заявив молдовському порталу новин eNews, що закон був абсолютно неефективним, враховуючи, що «в епоху Інтернету прийняття таких законів марне».

Незалежно від обмежень, російські новинні передачі все ще залишаються дуже популярними в Молдові.

Відповідно до опитування, проведеного телеканалом MR MLD, представником AGB Nielsen у Молдові, найбільш рейтинговим каналом в країні між 16 та 22 грудня був RTR Moldova, який проводить ретрансляцію контенту з російського каналу RTR. Громадський телеканал «Молдова-1» посідає друге місце, за ним — телеканал PRIME, який донедавна належав голові ПДМ, медіамагнату Володимиру Плахотнюку, який раніше транслював контент «Першого каналу» в Москві (після того, як ПДМ прийняла закон проти пропаганди, Державна Дума Росії закликала Перший канал розірвати контракт з PRIME). На четвертому місці стоїть НТВ Молдова, що належить політику ПСРМ Корнеліу Фуркуліта, який також є власником телеканалу «Ексклюзив ТВ» і, як відомо, є близьким до президента Додона. НТВ Молдова також ретранслює контент з однойменного російського каналу. П'ятим каналом є нещодавно заснований «Primul în Moldova» (Перший у Молдові), який ретранслює програми із російського «Першого каналу».

Також є дані про те, що в Молдові зростає вплив великих російських медіахолдингів. Хоча президент Додон офіційно не володіє жодними телевізійними каналами, є ознаки того, що вплив ПСРМ на медіа-пейзаж зростає. У грудні уряд Кіку нещодавно призначив Станіслава Вижгу, директора Акцент ТБ, представником країни в телерадіокомпанії «Мир» — мережі телерадіомовлення, яка працює в кількох пострадянських країнах.

Того ж місяця веб-сайт openmedia.io опублікував статтю, в якій вказується, що Ігор Чайка, син генерального прокурора Росії, нещодавно придбав 51% частки в компанії Media Invest Service. Ця компанія є власником «Примулу в Молдові» та «Акцент ТБ»; останній демонструє потужне передвиборче висвітлення ПСРМ. Решта 49% належить молдавському підприємцю Вадиму Цюбарі, якого розслідувальний веб-сайт RISE Moldova описав як «тіньового радника» президента Додона.

Згідно з молдавським Барометром Громадської Думки за грудень 2019 року, 49,3% молдаван називають телебачення своїм найважливішим джерелом інформації, а 33,8% назвали ним інтернет.

Але що саме приваблює молдавських глядачів на російських телеканалах?

GlobalVoices поспілкувався з кількома жителями столиці Кишинева, щоб дізнатися причину. 73-річний письменник Анатоль Лабунщі каже, що він дивиться російськомовні канали просто тому, що він розмовляє російською мовою. «В інтернеті є функція перекладу, яка дозволяє мені розуміти статті іноземними мовами. Але я не можу цього робити із телебаченням і радіо. Однак я не дивлюся лише російськомовні канали з Москви; в наші дні Україна навряд чи співпрацює з Кремлем, але все-таки є багато російськомовних програм… Я можу порівнювати думки і робити власні висновки, а не просто вірити тим, які мені дають ведучі по телебаченню», — пояснив Лабунщі.

Руслан, 44-річний релігієзнавеуь, який відмовився вказати своє прізвище, каже, що він щодня дивиться російські телеканали. «Просто вони більш доступні. [Серед російських телеканалів] є більше тих, що надають інформацію в режимі реального часу. Я дивлюся канали, які є у нас в Кишиневі, але з цим важкувато. Вони під тиском», — зауважив він. Антоніна, фермерка, що відвідує столицю Молдови, вважає, що громадяни повинні мати якомога більше вільного доступу до інформації. «Людина повинна мати можливість вибирати для себе. Але, на жаль, наші політики думають лише про власні інтереси і прив'язують нас до них. Це не політики, вони диктатори. Вони не дають суспільству вільно розвиватися. Ось чому вони заборонили їх. Але люди все ще дивляться [російські канали]», — зізнається Антоніна.

Можливо, буде важко дізнатись, чи заборона зробила російські ЗМІ більш привабливими як «заборонений плід», але в країні з низькою довірою до своїх правителів заборони цих правителів можуть згодом для них сильно вийти боком. Важливо, що опитування показують високу кореляцію між довірою до Ігоря Додона та підтримкою ПСРМ і готовністю респондентів дивитись телевізійні канали з Росії.

Петру Маковей вважає, що ЗМІ у Молдові протягом 30 років не стикалися з такою важкою ситуацією, як зараз, і скаржиться, що влада нічого не зробила для підтримки економічного розвитку ЗМІ. Найбільшою проблемою, наголошує він, є рішучість різних партійних лідерів підпорядкувати впливові засоби масової інформації для досягнення своїх власних політичних цілей. Він вважає малоймовірним, що заклики зберегти або зняти «закон проти пропаганди» є чимось іншим.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.