Банкнота номіналом 100 юанів — найпопулярніша купюра, яку використовують в материковому Китаї, з зображенням Мао в респіраторній масці. Фото Ойван Лам, використовується з дозволу.

Коли епідемія співпадає з купівельним бумом, який традиційно супроводжує Китайський Новий рік, економічне здоров'я країни [Китаю] також відчуває труднощі. Риторика китайського уряду наскрізь пронизана обіцянками економічного достатку для зростаючого середнього класу, і загроза фінансової нестабільності, подібну якій ми спостерігаємо зараз через спалах уханьського коронавірусу, схоже, матиме далекосяжні соціальні та політичні наслідки.

Зростання ВВП як «державна релігія»

Найбільш визначною подією за останні чотири десятиліття стала транформація Китаю з нерозвиненої країни до найбільшого локомотиву світової економіки [анг]. Китайський уряд та Комуністична партія Китаю (КПК) широко використовують це твердження, щоб утвердити лояльність та підтримку свого населення в 1,3 мільярдів людей. Китай почав свої економічні реформи у 1979 році і протягом десятиліття вихвалявся вражаючим зростанням ВВП [рос], яке часто вимірювалось двозначними числами. З того часу як Сі Цзіньпін став лідером Китаю у 2012, показник [зростання ВВП] коливається у межах 6-8 відсотків на рік [рос]. Варто зазначити, що інформація, яку надають китайські офіційні джерела, потребує ретельної перевірки на достовірність [анг], враховуючи політичну роль цих цифр, які китайська влада широко використовує в свої промовах і заявах як доказ «соціальної стабільності».

Основою влади КПК в країні є такий собі суспільнй договір, який можна охарактеризувати як «процвітання без свободи» [анг]. Іншими словами, поки 400-мільйонний [анг] середній клас Китаю зростає і насолоджується комфортним життям, партії не будуть закидати серйозних претензій щодо численних проявів корупції, маніпуляції судом, посилення цензури в медіа та соціальних мережах.

Це пояснює, чому ріст ВВП розглядається як національний індикатор виконання «суспільного договору» і чому будь-яке відхилення [показника зростання ВВП] викликає велику тривогу уряду і партії, але й серед громадян, які зазвичай реагують онлайн протестом і рідше вуличними демонстраціями; більш заможні громадяни у відповідь переводять кошти за кордон або вивозять з країни цілі сім'ї та компанії.

Уханьський коронавірус — справжнє лихо для туризму та кіноіндустрії

Світові ринки тривожно відреагували на новини про спалах коронавірусу з Уханя, і багато хто пророкує серйозні наслідки для світової торгівлі та інвестицій в Китаї [анг], але найбільше в цій ситуації постраждала китайська економіка. В деяких галузях вже помітне зниження темпів зростання.

Внутрішній та міжнародний туризм, який тривалий час вважався розкішшю, зараз активно розвивається у Китаї, оскільки для зростаючого середнього класу подорожі — це ознака соціального успіху. Період Китайського нового року є піком внутрішнього туризму, адже за традицією в цей період всі покоління родини збираються разом. На святкування 2020-го року очікувалось 3 мільярди подорожей [кит], але уряд обмежив пересування, що налякало багатьох громадян і змусило змінити свої плани щодо подорожей.

Як зазначає [анг] Тінг Лу, туристичний експерт з Nomura Asset Management [японська компанія, що займається управлінням інвестиціями], китайський внутрішній туризм вперше постраждав після SARS [вірус атипової пневмонії] у 2002-2003 роках:

“China’s real GDP growth dropped by 2 percentage points from 11.1% in the first quarter of 2003 to 9.1% in the second quarter, before recovering to 10% in the third quarter of that year. Growth was largely dragged by the tertiary sector, especially by two major subcomponents of GDP: (1) transport, storage, and post, and (2) hotel and catering services” 

Реальне зростання ВВП Китаю знизилося на 2 відсотки з 11,1% в першому кварталі 2003 року до 9,1% в другому кварталі, і згодом відновився на рівні 10% у третьому кварталі того ж року. Зростання уповільнилось в основному в сфері послуг, особливо в двох основних складових ВВП: (1) транспорт, склади і пошта, і (2) готельне обслуговування та харчування.

Кіноіндустрія Китаю, що за підрахунками є другою найбільшою у світі, також постраждала під час спалаху епідемії. Релізи головних блокбастерів року завжди розраховані на період довгих новорічних свят, що тривають від 10 днів до двох тижнів, коли люди мають час відвідувати кінотеатри. Цього року релізи найтоповіших фільмів відклали на невизначений термін [анг]. Окрім кіностудії, включно з Hengdian, яка вважається найбільшою у світі [анг], закрито більше ніж 70,000 кінотеатрів [рос], щоб попередити поширенню вірусу. Це також має політичні наслідки для китайської кіноіндустрії, що суворо контролюється партією, яка встановлює квоти на зарубіжні фільми, оскільки вони збирають значно більшу аудиторію, ніж вітчизняне китайське кіно.

Наступний твіт містить фото з офіційним оголошенням, що кіностудія Hengdian [китайський Голлівуд] буде закрита через спалах уханьського коронавірусу.

横店影视城暂停剧组拍摄与景区开放 https://t.co/0ngtn5hHDo pic.twitter.com/wpjbXtm5e9

— 电影好好看 (@MovieDaily2018) January 28, 2020

Вірогідно, внутрішня економіка постраждає найбільше. Ще зарано говорити про конкретні наслідки, але варто зазначити, що Китайський новий рік — це активний сезон покупок, зі спеціальними пропозиціями, відвідуванням різних закладів і подарунками. В той час як багато покупок здійснюється в інтернеті, доставка товарів була призупинена через ризик коронавірусу.

Ухань також є великим промисловим регіоном, як пояснює  [анг] Бенні Лю, співголова KPMG [аудиторська компанія] в Китаї:

“Wuhan serves as a critical industrial, research and education base, and integrated transport hub for the nation.  Wuhan’s GDP growth was 7.8 percent in 2019, 1.7 percentage points higher than the national average, local government data showed”.

Ухань є важливим промисловим, дослідницькою та освітнім центром, а також транспортним хабом для усієї країни. Згідно даним місцевих органів влади, рівень ВВП в Ухані у 2019 році склав 7,8 відсотків, що на 1,7 відсотка більше ніж середній показник в країні.

В Ухані справді знаходяться великі компанії та заводи, які входять до топ 500 у Китаї.

У цьому контексті слоганів та заяв центральної та місцевої влади може виявитися замало, щоб відновити віру [рос] в спроможність уряду та партії виконувати так званий «суспільний договір». Як сказав [анг] сам Сі Цзіньпін на найважливішому партійному заході — 19-му з'їзді КПК у 2017 році:

“What we now face is the contradiction between unbalanced and inadequate development and the people’s ever-growing needs for a better life.”

Сьогодні наша основна проблема — це протиріччя між незбалансованим і неналежним розвитком і постійно зростаючими потребами людей у кращому житті.

Перекладач: Демченко Іван