Бачите всі ці мови? Ми перекладаємо історії Global Voices, щоб зробити громадські медіа світу доступними для всіх.

Дізнайтесь більше про Проект Lingua  »

Фінансування економіки: коли привабливість фондової біржі може врятувати від безвиході в банківській сфері

Зображення використане з ілюстративною метою.

Оригінал статті вийшов французькою мовою 7 серпня 2014 року.

[Усі посилання ведуть на матеріали французькою мовою, якщо не зазначено інше.]

До фінансової кризи банки звинувачували у надмірній корисливості, а сьогодні, у час, коли Франція та Єврозона все ж таки потребують фінансування, — у надмірній обережності. Коротше кажучи, банки однозначно не мають підтримки у суспільстві. Особливо з боку міністра економіки Арно Монтебура [укр], який звинувачує їх у відсутності патріотизму. Водночас, якщо вони відмовляються надавати кредити, це скоріше тому, що вони обмежені нормами міжнародних Базельських угод [укр]. У будь-якому разі все гостріше відчувається необхідність знайти інші способи фінансування економіки. Останнім часом фінансові ринки стають привабливим рішенням в очах підприємців.

Фінансова система — це «як холестерин: вона може бути доброю або поганою». Коли треба оцінити банківську систему, міністр економіки Арно Монтебур не церемониться. Хоча це порівняння і є дотепним, воно все ж таки скидає на банки всю провину за те, що французька економіка зайшла в глухий кут. Ідея, яку він хотів донести банкам під час візиту в кінці квітня 2014 року на підприємство Clauger («Кложе»), яке спеціалізується на системах промислового охолодження, у місті Бриньє, що біля Ліона, була більш ніж ясною.

La mauvaise est spéculative, la bonne s’intéresse aux placements à long terme, fait du crédit à la PME du coin, soutient les chefs d’entreprises, permet aux entreprises de croître et d’embellir

«Погана [фінансова система] займається спекуляціями, а добра робить довгострокові вкладення, надає кредити малому і середньому місцевому бізнесу, підтримує підприємців, сприяє розвитку і процвітанню підприємств».

— заявив він перед тим, як офіційно закликав банки «долучитись до розвитку цього патріотично налаштованого підприємства».

Надто ненаситні чи надто обережні — банки діють, як їм заманеться?

Під час кризи 2007 року банки звинувачували в надмірній ненаситності через корисливу бізнес-модель з дуже прибутковими активами. Як результат, на відновлення власних капіталів банків, які не змогли взяти на себе ризики, коли стався обвал, були направлені бюджетні кошти. Сьогодні все з точністю до навпаки: їх звинувачують у надмірній обережності. «Банки уникають ризиків і не ризикують підтримувати підприємства. У результаті, у нас дуже високий рівень банкрутства малого та середнього бізнесу», — знову промовив міністр економіки під час години запитань до уряду 10 червня 2014 року.

Фактично міністр не помиляється. 3 січня 2014 року у статистичних даних Європейського центрального банку (ЄЦБ) було констатовано скорочення кредитів для приватного сектору до 2,3 % у річному відношенні. Це тривожні показники, які змушують економістів реагувати:

Ce qui est très inquiétant, c’est qu’il n’y a aucun signe de retournement de tendance dans le crédit des banques aux entreprises de la zone euro, ce qui augmente la pression exercée sur la BCE pour qu’elle agisse

Дуже тривожним є те, що немає жоднх ознак того, що тенденція кредитування банками підприємств Єврозони змінюється, а це посилює тиск на ЄЦБ і змушує його діяти.

— заявив Говард Арчер, головний економіст з питань Європи в організації «IHS Economics», що займається економічним прогнозуванням.

Рішення ЄЦБ скоріше за все призведуть до ще більшого скорочення кредитування 

Це тривало недовго. 5 червня Маріо Драґі [укр], президент Європейського центрального банку, оголосив про зниження кредитних ставок. Депозитна ставка, що відтоді є негативною (-0,10 %), має змусити комерційні банки, які зробили вкладення у ЄЦБ, надавати більше кредитів. На жаль, існують серйозні побоювання, що банки скоріше намагатимуться перекласти ці витрати на своїх клієнтів, зменшивши відсотки по внескам.

Або інший варіант — все знову ляже на кредити. Принаймні це те, що прогнозує Жіль Моек, співкерівник економічних досліджень у «Дойче банк» (Deutsche Bank):

Ce qui s’est vu au Danemark, c’est que les banques n’ont pas baissé les taux de dépôts, ce qui est techniquement compliqué, mais ont augmenté le coût du crédit. Elles ont ainsi récupéré par ce moyen les marges qu’elles avaient perdues sur le taux de dépôt.

У Данії спостерігалася ситуація, коли банки замість того, щоб знизити депозитні ставки, що є технічно складним, підвищили вартість кредиту. Таким чином, вони тим самим відновили маржу, яку втратили на депозитній ставці.

Що диктують банкам Базельські пруденційні норми?

Обмеження кредитування пояснюється іншими, суто регламентарними факторами. Якщо банки уникають ризиків, то це тому, що вони мають юридичні обмеження через, зокрема, нове регулювання діяльності банків («Базель I», «II» та «III»), яке докорінно змінило їхню бізнес-модель.

«Базель I», а потім і «II» зобов'язують банки підтримувати певний рівень власного капіталу, який має бути пропорційний прийнятим ризикам, зокрема кредитним ризикам (власний капітал має складати 8 % від задіяних активів). При будь-якому збільшенні власного капіталу, яке пов'язано з витратами, у банків немає іншого вибору, окрім як обмежити надання нових кредитів. «Базель III» ще більше посилює ці вимоги. Будь-яке порушення цих правил просто зробило би їх діяльність незаконною.

Cхоже на те, що все це зайшло у глухий кут. Тим часом підприємства, зокрема малий та середній бізнес, все ще потребують фінансування і, можливо, не дуже плекають ілюзії стосовно здогадного патріотичного жесту з боку банків.

Фінансові ринки — приваблива альтернатива

Фінансові ринки стають в такому разі найбільш очевидним альтернативним рішенням для фінансування, зокрема для малих і середніх підприємств, для яких «Євронекст» (Euronext) [укр] створили спеціалізовану філію під назвою «Ентернекст» (EnterNext). До того ж «Ентернекст» має нові плани для французького торгівельного майданчику і європейських ринків. Лістинг її цінних паперів після семи років у лоні NYSE Euronext («НЙФБ Євронекст» [укр]) має зробити з неї «центр фінансування реальної економіки в Європі» — сказав Домінік Черутті.

Схоже, що підприємці вже зрозуміли це, тому що вони почали повертатися у сторону ринків. Це виражається в тому, що разом зі значним скороченням банківського кредитування, що спостерігалося на початку року, котирування й укладання біржових угод піднялися на 8,7 %, як сказали в «Євронекст» 3 червня 2014. «”Євронекст” пояснює ріст котирувань на ринках головним чином поверненням туди підприємств з високою капіталізацією, а також зі значним ростом лістингу цінних паперів малих і середніх підприємств», — також повідомив «Євронекст» у комюніке.

Та частка фінансування малих і середніх підприємств, що надходить з біржі, залишається дуже незначною і складає 1 %. Але з огляду на зростаючу привабливість біржі й на постійні вимоги до банків цілком можливо, що вона збільшиться у найближчі місяці.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.