- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Новаторський фільм про російську епідемію ВІЛ/СНІД стає вірусним

· Автор Filip Noubel Перекладач Ольга Ярошенко

Категорії: Центральна та Східна Європа, Росія, Film, громадські медіа, здоров'я, ЗМІ та журналістика, ЛГБТ+, права людини, свобода слова, цифровий активізм, RuNet Echo

«Сто осіб у день», — говориться у документальному фильмі Юрія Дудя [1] про російську епідемію ВІЛ/СНІД. Це середнє число жертв, які померли від СНІДу у 2018 році. Кадр з фільму на ютубі.

Один із найпопулярніших російських відеоблогерів, Юрій Дудь [2], випустив документальний фільм про ситуацію з ВІЛ/СНІД в Росії. З моменту запуску стрічки 11 лютого відео [1] Дудя набрало понад 13 мільйонів переглядів.

Це робить документальний фільм Дудя одним із найбільш популярних відео на ютубі в Росії на сьогоднішній день. І більш підходящого часу для його виходу неможливо собі уявити.

В Росії епідемія ВІЛ. Наприкінці 2019 року Міністерство охорони здоров'я Росії оцінило кількість ВІЛ-позитивних росіян в 1 мільйон [3] [анг], а це означає, що синдром вражає близько одного відсотка дорослого населення Росії. Позаяк, російський уряд справляє мовчанку. Як пояснив соціолог Іскандер Ясаваєв у листопаді минулого року [4] незалежній «Новой газете»:

Из миллиона четырехсот тысяч случаев ВИЧ-инфекции, зарегистрированных в нашей стране с 1987 года, более половины — около 750 тысяч — зарегистрировано с 2012 года, когда начался третий путинский срок.

З мільйона чотирьохсот тисяч випадків ВІЛ-інфекції, зареєстрованих в Росії з 1987 року, більше половини — близько 750 тисяч — зареєстровано з 2012 року, коли почався третій Путінський термін.

На щастя, бурхливий розвиток влогосфери дає змогу говорити про те, про що інші мовчать. Багато підписників слідкує за роботою влогерів, таких як Дудь, оскільки вони пропонують рідкісну альтернативу в країні, де засоби масової інформації зазнають цензури і контролюються владою. Телебачення — основне [5] [рос] джерело інформації в Росії, а це значить, що більша частина альтернативних медіа, за винятком онлайн-телеканалу Дождь [6], — це газети і радіо. Тобто популярні ютуб-канали влогерів — єдині, хто реально складає незалежну конкуренцію державним телеканалам.

Дудь, колишній спортивний журналіст, є одним із провідних влогерів Росії, чия аудиторія на ютуб-каналі [7] налічує понад 6 мільйонів підписників. Він часто проводить інтерв'ю з російськомовними зірками, а також зняв кілька професійних документальних фільмів на складні і суперечливі теми в російському суспільстві.

Читайте також: Новий російський документальний фільм розповідає про жахи ГУЛАГу поколінню ютуберів [8]

Його уважний і вдумливий підхід до деяких по-справжньому каверзних тем зробив Дудя без перебільшення зіркою Рунету. Global Voices попросив Женю Снєжкіну, російську журналістку з Праги і ексепертку російської влогосфери, пояснити сьогоднішню популярність відеоблогів у Росії і, зокрема, успіх Юрія Дудя:

Быстрая обратная связь дала создателям контента возможность наиболее точно попадать в свою аудиторию. По мере наступления цензуры в России, все больше людей старались уйти из-под ее влияния и переходили на площадку, которая в силу ее устройства не дает российским властям цензурировать контент. Также как и несколько десятков миллионов пользователей предпочитают неподцензурное медиа. 

С самого начала своей карьеры на Youtube Дудь говорил о себе как о человеке, который задает неудобные вопросы и старается докопаться до реального положения дел. Без осуждения, но с пониманием. Фактически он переоткрыл жанр интервью, отменив “приличия” поведения героев. По мере развития канала количество вопросов росло, как и количество тем, о которых Дудь рисковал говорить. Рекордами прошлого года стали фильмы “Колыма” и “Беслан” (у обоих по 19 миллионов просмотров). Оба фильма вызвали ярость российских пропагандистов. Логично, что одной из тем для следующих фильмов должна была стать ситуация с ВИЧ в России, потому что положение дел тут трагическое.

Швидкий зворотній зв'язок дає творцям контенту можливість найбільш точно потрапляти в свою аудиторію. По мірі наступу цензури в Росії все більше людей намагаються вийти з-під її впливу і переходять на майданчики, які в силу своєї структури не дають російській владі цензурувати контент. Так само, як і декілька десятків мільйонів користувачів віддають перевагу нецензурованим медіа.

З самого початку своєї кар'єри на ютубі Дудь говорив про себе як про людину, яка ставить незручні питання і намагається докопатися до реального стану речей. Без осуду, але з розумінням. Фактично він перевідкрив жанр інтерв'ю, скасувавши «правильність» поведінки героїв. З розвитком каналу кількість питань виросло, як і кількість тем, про які Дудь ризикнув говорити. Рекордами минулого року стали фільми «Колима [8]» і «Беслан [9]» (у обох по 19 мільйонів переглядів). Обидва фільми розлютили пропагандистів. Логічно, що однією з тем для наступних фільмів повинна була стати ситуація з ВІЛ в Росії, оскільки становище тут трагічне.

Назва нового документального фільму Юрія Дудя — «ВІЛ в Росії — епідемія, про яку не говорять», і триває він близько двох годин. Стрічка починається зі статистики, яка говорить, що в середньому у 2018 році щоденно від ВІЛ/СНІДу помирало 100 осіб. Фільм включає історії ВІЛ-позитивних людей та їх партнерів. Ці історії торкаються найрізноманітніших тем: пари, в яких один партнер ВІЛ-позитивний, інший — ні; ВІЛ-позитивні діти; ВІЛ і вживання наркотиків; міфи про способи передачі ВІЛ; віл-активізм; необхідність сексуальної освіти в школах; мовчання влади. Стрічка побудована на реальних життєвих історіях, і як і інші відео Дудя, знята в розмовному стилі, який суттєво відрізняється від стилю офіційних ЗМІ в Росії.

Складно переоцінити вплив цього фільму на Росію — число глядачів зростає щодня. Але виміряти силу картини цифрами неможливо. Одна користувачка написала такий коментар в ютубі під відео:

Слідом за виходом документального фільму Дудя стався справжній бум на проходження тесту на ВІЛ інфекцію — цей факт говорить про відсутність ефективних урядових кампаній з попередження епідемії. В одній зі статей говориться [11] [рос], що з 11 лютого пошуковий запит на придбання тестів на ВІЛ в Росії виріс на 5500%.

Імовірно, такий успіх фільму також змусить владу звернути увагу на проблему. Російська Держдума [12] організувала перегляд фільму 14 лютого:

У нас в Джерждумі таки от трохи неочікуваний вибір для Дня Святого Валентина. Показують Юрія Дудя.

16 лютого Рахункова палата Росії [15] [рос], яка здійснює фінансовий контроль державного бюджету, оголосила [16] [рос], що буде відслідковувати ефективність заходів, націлених на підтримку ВІЛ-позитивних росіян. Глава Рахункової палати Олексій Кудрін похвалив фільм Дудя в твітері:

Юрій Дудь зняв потрібний фільм про епідемію ВІЛ в Росії. Уже інфіковано понад 1 млн [осіб]. У 2018 році від СНІДу померло 37 тисяч людей. В середньому по 100 осіб на день. Порівняйте з коронавірусом. #ВІЛ поки в нашій країні — значно реальніша загроза.

Снєжкіна, наша журналістка з Праги, не вірить, що влада одразу змінить підхід. Позаяк, вона з оптимізмом говорить про перспективи розширення суспільної свідомості про ВІЛ в Росії:

Условно говоря “власти” услышали слова Дудя и его героев – фильм был показан в Госдуме и Министерстве здравоохранения России. Я не думаю, что сам фильм приведет к каким-то радикальным результатам. А вот то, что гораздо больше людей открыли для себя, что доступное тестирование на ВИЧ и доступные лекарства, это может иметь гораздо более широкие последствия.

Умовно кажучи влада почула слова Дудя і його героїв — фільм був показаний в Держдумі і Міністерстві охорони здоров'я Росії. Я не думаю, що сам фільм призведе до якихось там радикальних результатів. А ось те, що значно більше людей відкрили для себе, що [є] доступне тестування на ВІЛ і доступні ліки, це може мати значно ширші наслідки.

Один із найбільш болісних моментів у фільмі Дудя — це його інтерв'ю з Катею, колишньою наркоманкою, яка померла за час зйомок. Протягом розмови Катя кілька разів повторила:

Мы не прокаженные. Я надеюсь, что пойдет поток информации.

Ми не прокажені. Я сподіваюсь, що піде потік інформації [про ВІЛ і ВІЛ-позитивних людей].