Червона площа у Москві спорожніла під час пандемії COVID-19. 17 квітня 2020. Фото (с): Марк Беннеттс. Використовується з дозволу.

Ознайомтесь із спеціальним висвітленням Global Voices [укр] глобального впливу пандемії COVID-19.

Росія знову опинилася в центрі міжнародного скандалу «фейкових новин». З початку лютого деякі ЗМІ звинувачують Москву у розв'язуванні дезінформаційної кампанії, пов'язаної з коронавірусом [анг]. Цю заяву повторили у внутрішньому документі, розробленому [анг] зовнішньополітичним відомством ЄС 18 березня.

Серед цих заголовків дуже легко не помітити, що російський уряд також веде власну війну проти дезінформації, і його визначення «фейкових новин«» дуже впадає в очі глядачеві.

На момент написання статті, згідно із картою Університету Джона Гопкінса [анг], в Росії налічується понад 68 000 підтверджених випадків коронавірусу. В країні запроваджені суворі карантинні заходи. Але протягом декількох тижнів Росія залишалась осторонь та фіксувала значно менший рівень смертності [анг], аніж інші великі країни, і незвично низький рівень зараження, незважаючи на порівняно велике тестування. Із цими даними було багато спекуляцій [рос], значна частина яких приділялася ефективності російського тестового обладнання. Ще 21 березня країна повідомляла лише про 306 підтверджених випадків, тоді як лікарні почали заповнюватися надзвичайно важкими випадками пневмонії [анг]. «У мене відчуття, що вони нам брешуть», — заявила Анастасія Васильєва, голова медичного союзу країни.

З посиленням пандемії в Росії деякі громадяни почали сумніватися [анг] в офіційних цифрах. Схоже, саме ця тенденція змусила президента Володимира Путіна 4 березня заявити [рос], що повідомлення про тисячі випадків коронавірусу у Росії були «фейками», які, швидше за все, надходили «з-за кордону», щоб посіяти паніку серед населення.

Суперечки щодо ймовірної кількості випадків з'явилися в центрі першої гучної серії «фейкових новин» під час російської епідемії. 20 березня незалежна радіостанція «Ехо Москви» видалила зі свого веб-сайту стенограму та запис [рос] розмови з політологом Валерієм Солов'єм. Вимога надійшла від Роскомнадзору, російського державного наглядача за мас-медіа, який 18 березня погрожував [рос] позбавити ліцензії російські новинні ресурси або заблокувати їхні веб-сайти, якщо вони опублікують «брехню» про коронавірус. Роскомнадзор пояснив [рос], що радіо «Ехо Москви» повинно було «видалити недостовірну суспільно значущу інформацію, яка спричинила масовий підрив громадського порядку», проте не уточнив, про який саме контент ідеться. Російську владу найбільше роздратувало оціночне висловлювання Солов'я, що коронавірус уже забрав 1600 життів у Росії, та порівняв поведінку Кремля в кризовий період із поведінкою Радянського Союзу під час Чорнобильської ядерної катастрофи 1986 року.

В той самий час інтернет-видання в Магадані також постраждало від Роскомнадзору. 20 березня «Говорит Магадан» загрожував великий штраф через публікацію, в якій стверджується, що в місті на Далекому Сході Росії помер чоловік із підозрою на коронавірусну інфекцію. Хоча зараження чоловіка так і не було підтверджено, видання захистило свій репортаж; як заявив [рос] редактор державному виданню «РИА Новости»: «або пацієнт не був у лікарні, або його не підозрювали у коронавірусі, або він не помер. Усі ці речі траплялися».

Коли регіональний випуск відомої національної газети «Коммерсант» повідомив, що для жертв коронавірусу підготовлено 1000 могил на одному кладовищі в місті Уфа, 12 квітня його редактори отримали такий самий дзвінок — Роскомнадзор вимагав [рос] видалення статті. І коли журналістка «Новой газеты» Олена Мілашина написала критичну статтю про поводження чеченської влади із кризою, 16 квітня Генеральна прокуратура вимагала [рос] її усунення через неточності. Пізніше Мілашиній публічно погрожував [рос] лідер Чечні Рамзан Кадиров.

Не лише публікації постраждали від цієї тенденції. Кілька людей протягом останніх тижнів звинувачувалися в обміні «недостовірною соціально значущою інформацією», або в перекладі з російської формальної мови: у «фейкових новинах».

Закон проти фейкових новин

Закон проти публікації «недостовірної суспільно значущої інформації, розповсюдженої під виглядом правдивих повідомлень» набув чинності в Росії у березні 2019 року. Закон набув чинності поряд із суперечливою забороною «ображати» владу.

Закон 2019 року зробив неправдиві новини адміністративним правопорушенням, що карається штрафами. Прокуратура нечасто та непослідовно користувалася ним до березня 2020 року, коли кількість судових процесів за цим законом різко зросла.

1 квітня 2020 року Путін збільшив ставку, підписавши новий закон, який робить обмін фейковими новинами кримінальним злочином. Він супроводжувався іншим законом, який робить порушення карантинних заходів кримінальним правопорушенням, якщо це спричиняє смерть. Кримінальна відповідальність за обмін «фейковими новинами» тепер може означати штраф до 2 мільйонів рублів і тюремні вироки до п'яти років. Якщо поширення «недостовірної інформації» заважає роботі основних служб, винуватець може бути оштрафований на 400 000 рублів.

За словами Станіслава Селезньова, юриста міжнародної громадської організації Agora International, одним із найважливіших моментів закону [рос] є те, що влада повинна довести, що винуватці знали про помилковість інформації перед її розповсюдженням. Це дозволяє владі покарати лише одну людину, а не весь ланцюжок людей, які ділилися нібито «фейковими новинами» — надаючи їй все більшого значення з кожним поширенням.

Селезньов та його колеги побоюються, що закон матиме запаморочливий вплив на свободу слова. За майже три тижні з моменту набуття ним чинності RuNet Echo визначив щонайменше шість випадків кримінальних справ за поширення «неправдивих новин».

Перша кримінальна справа була порушена проти жительки Санкт-Петербурга Анни Шушпанової [рос], через пост, який вона опублікувала 2 квітня у групі «Сестрорецк Ассет» у соціальній мережі ВКонтакте, де стверджувала, що у пацієнтки місцевої клініки було виявлено легкі симптоми коронавірусу, проте пізніше її відправили додому громадським транспортом. Павло Ясман, адвокат Шушпанової, сказав Meduza, що справа складна. Особливо враховуючи те, що неможливо довести, що Шушпанова «свідомо ділиться» неправдивою інформацією, оскільки вона вважала своє джерело цілком достовірним. Шушпанова також сказала Meduza, що справа пов'язана з її активною життєвою позицією.

Хай там як, адміністративні справи щодо «фейкових новин» продовжують порушувати — правоохоронні органи, здається, віддають їм перевагу, і порушили щонайменше 12, оскільки адміністративні заходи щодо правопорушення були посилені 1 квітня. Ці справи також значною мірою стосуються користувачів соціальних мереж, які ставлять під сумнів офіційні повідомлення про пандемію.

Наприклад, 9 квітня поліція Санкт-Петербурга порушила адміністративну справу проти Володимира Воронцова, адміністратора групи в популярній соціальній мережі Вконтакте під назвою «Поліцейський омбудсмен». Порушенням Воронцова був запис від 2 квітня, в якому Воронцов стверджував, що 70 відсотків людей в інституті ФСБ в Петербурзі були заражені коронавірусом. За інформацією РБК, Воронцов заявив [рос], що вперше виявив звинувачення проти нього в телевізійній мережі RT і що Вконтакте вже видалила пост до того моменту, як він почав шукати його. Зовсім недавно у Сургуті 21 квітня молодого чоловіка звинуватили в адміністративному правопорушенні [рос] за поширення неправдивої інформації. Він стверджував у своїх постах у соціальних мережах, що місцеві органи влади не мають права заарештовувати неінфікованих людей за недотримання норм режиму самоізоляції.

Варто підкреслити, що ці справи були порушені проти користувачів соціальних мереж, яким висувають більш небезпечні звинувачення: 15 квітня був заарештований [рос] 38-річний чоловік з Владикавказу через те, що він поширив в Інтернеті відеоролик із закликом до громадян вийти із самоізоляції, оскільки це не створюватиме загрози для їх здоров'я.

Зрозуміло, що російська влада не може застосовувати новий закон проти кожного користувача соціальних мереж із суперечливою думкою про коронавірус. Вони, можливо, не мають наміру цього робити; 15 квітня опозиційний веб-сайт MBK-Media повідомив про документ [рос], в якому, нібито, Адміністрація президента виступає за «демонстративне» застосування закону про неправдиві новини щодо «кількох блогерів» та ЗМІ.

Таким чином, зростаюча кількість справ як адміністративних, так і кримінальних, пов'язаних із «фейковими новинами» про коронавірус, роздратувала деяких користувачів рунету через те, що вони вважають цей закон вибірковим заходом. Коли відеоблогер Олександр Торн записав сатиричне відео, яке висміює теорії змови про COVID-19, він зіткнувся з кримінальним переслідуванням згідно з новим законом:

Друзья, на меня завели УГОЛОВНОЕ ДЕЛО за вчерашний юмористический ролик, в котором я ВЫСМЕИВАЮ теорию заговора о происхождении коронавируса из Российской лаборатории. Причина: фейк о происхождении вируса. @sledcom_rf Вы в адеквате?))) *спрятался за диван*

— AlexanderThorn (@AlexanderThorn_) April 7, 2020

Друзі, на мене завели КРИМІНАЛЬНУ СПРАВУ через учорашній гумористичний відеоролик, в якому я ВИСМІЮЮ теорію змови про походження коронавірусу із Російської лабораторії. Причина: фейк про походження вірусу. Ви в адекваті?))) *сховався за диван*

Яскравим контрастом можна назвати призначення доктора Олександра Мяснікова [анг] головою державного коронавірусного інформаційного центру. Мясніков, який регулярно з'являється на телебаченнні як гість прокремлівського ведучого Володимира Соловйова, у лютому та березні висловив кілька заяв про те, що пандемія не добереться до Росії, що вона «сезонна» і що вона спаде до середини квітня. Пізніше він відмовився від своїх слів, заявляючи, що рекомендував чекати стадного імунітету.

Доктор Александр «Русских COVID не берет» Мясников будет представителем штаба по коронавирусу. Скажите, а у вас весь штаб там такой или вы на публику самого здравомыслящего все-таки подобрали? https://t.co/RmviXk1Gk9

— Plushev (@plushev) April 15, 2020

Доктор Олександр «COVID росіян не бере» Мясников буде представником штабу з питань коронавірусу. Скажіть, а у вас весь штаб там такий чи ви все ж таки для спілкування з публікою підібрали того, хто має найбільш здоровий глузд?

Серед обов'язків Мяснікова буде ведення боротьби проти «фейкових новин» про коронавірус.

Залишайся у безпеці, зберігай спокій

Росія не відрізняється у пропагуванні покарання для тих, хто поширює дезінформацію, яка може завдати шкоди здоров'ю населення. Зважаючи, що кількість нових адміністративних та кримінальних справ згідно з новим законом збільшується, захисники цифрових прав попереджають, що закон застосовується особливо часто проти тих, хто відкрито ставить під сумнів офіційну статистику випадків коронавірусу та смертності.

Наразі всім, хто думає поділитися своїми поглядами на пандемію в рунеті, було б добре врахувати цю пораду від Саркіса Дарбіняна, одного із засновників Роскомсвободи, російської громадської організації, яка захищає свободу інформації в інтернеті. У коментарі телеканалу «Дождь» [рос] 11 квітня він запропонував таке:

• Не публиковать информацию, которая отличается от официальных данных оперативного штаба или государственных органов. Даже со ссылкой на слова знакомых;
• Не шутить про коронавирус — у полиции и прокуратуры нет никакого чувства юмора, и за любую шутку, которая не соответствует официальной информации властей, могут привлечь к ответственности;
• Если вы все-таки решили пошутить или выразить свое мнение о коронавирусе, отличное от официального, стоит поставить дисклеймер/хештег с указанием на это. Это объясняется тем, что в таком случае следствию придется анализировать не только контент, но и комментарий самого пользователя о том, что к его сообщению не надо относиться серьезно.

• Не публікувати інформацію, яка відрізняється від офіційних даних оперативного штабу або державних органів. Навіть із посиланням на слова знайомих;
• Не жартувати про коронавірус — у поліції та прокуратури немає жодного почуття гумору, і через будь-який жарт, що не відповідає офіційній інформації влади, вас можуть притягнути до відповідальності;
• Якщо ви все ж таки вирішили пожартувати або висловити свою думку про коронавірус, яка відрізняється від офіційної, варто поставити дисклеймер/хештег із вказанням на це. Це пояснюється тим, що в такому випадку слідству доведеться аналізувати не тільки контент, але й коментар самого користувача про те, що до його повідомлення не варто ставитись серйозно.