Автопортрет Фріди Кало (1940), який переробила користувачка рунету Марія Морозова [рос], 25 квітня 2020 року. Скіншот з фейсбук-сторінки «Изоизоляция».

У 1868 році Федір Достоєвський написав, що «краса врятує світ». 150 років потому це ще потрібно з'ясувати; але єдине, що можна сказати з упевненістю — це відволікає нас від зовнішнього світу під час світової пандемії.

В час коли люди у світі повинні сидіти вдома, вони шукають креативних способів відігнати нудьгу та поганий настрій. Ось чому соцмережами почав стрімко ширитися один особливий фото-марафон — відтворювати відомі картини, використовуючи звичайні предмети хатнього вжитку.

Хірургічні маски й термометри, як символи пандемії COVID-19, стали основним реквізитом у цих відтвореннях. Чоловік у хірургічній масці, на якій маркером намальований відкритий рот, позує для домашньої версії картини Едварда Мунка «Крик». Рулони туалетного паперу (не менший символ цієї епохи) слугують перукою для чоловіка, який сидить за фортепіано, імітуючи відому картину Моцарта. І це лише декілька прикладів безмежного креативу, який росіяни демонструють у своїй групі «Изоизоляция» [рос] у фейсбуку. Без перебільшення ця сторінка вже набула масштабів національної одержимості.

#изоизоляция pic.twitter.com/3G7tzFTj9r

— Vogel (@Artwings31) April 21, 2020

Назва групи — це поєднання двох російських слів «изоляция» (ізоляція) та «изобразительное искусство» (образотворче мистецтво). На сьогодні вона налічує понад 500 тисяч учасників та понад 100 постів кожного дня. І незважаючи на те, що більшість учасників цієї безтурботної групи — росіяни, вона поєднує людей з цілого світу в цей нелегкий час нестабільності. Девіз групи «Изоизоляция» говорить сам за себе: «спільнота людей з обмеженим пересуванням та необмеженою фантазією». Засновниця цієї групи 38-річна Катерина Брудная-Челядінова встановила лише кілька правил: реквізит повинен бути з будь-чого, що є вдома, заборонено використовувати фотошоп, і більше жодних інтерпретацій «Чорного квадрата» Казимира Малевича — хіба якщо вони справді смішні [рос].

Наприклад, Брудная-Челядінова, яка працює на російського цифрового гіганта Mail.Ru, сама почала цей марафон, поширивши у фейсбуку фото свого чоловіка в образі Вінсента Ван Гога у солом'яному капелюсі. Коли вона попросила своїх друзів поділитися їхніми інтерпретаціями відомих картин, то багато з них долучилися до цього марафону. Щоб зібрати разом цю грандіозну кількість фото, вона 30 березня створила у фейсбуку спеціальну групу. Вже за день до групи приєдналось понад 2 500 учасників.

17 квітня в одному з інтерв'ю [рос] російському каналу новин РБК, Брудная-Челядінова підкреслила, що вона не сама курує та адмініструє цю групу, популярність якої за останній місяць стрімко зросла. «У нас є 11 модераторів, які весь час підтримують роботу групи від Америки до Нової Зеландії», — каже вона. «А це колосальні зусилля друзів з цілого світу».

Міжнародне членство свідчить про те, що «Изоизоляция» — це лише одне з численних втілень вірусо-мистецького марафону; з початку пандемії COVID-19 мистецькі галереї по всьому світу запустили подібні проекти на своїх сторінках у соцмережах.

Не дивно, що учасники «Изоизоляции» з особливим сентиментом ставляться до творів мистецтва Росії та колишнього Радянського Союзу. «Здається ми у цій групі дещо самоіронізуємо», — зізналася Брудная-Челядінова в інтерв'ю для RuNet Echo.

Безумовно, багато поширених картин страшенно креативні та самоіронічно відтворюють найцінніші російські полотна. Гора із черепів на картині Василя Верещагіна «Апофеоз війни» [рос] відтворена з розкиданих голівок від Lego. На іншій картинці можна побачити кішку, яка зображує Леніна із простягнутою рукою. Знамениті ведмеді Івана Шишкіна на картині «Ранок у сосновому лісі» [рос] зображені крекерами на тлі салату.

В групі також є багато вдалих інтерпретацій іноземних творів мистецтва. В «Тайній вечері» [анг] замість апостолів відтворено медсестер; на полотні Да Вінчі «Спаситель світу» [рос] Ісуса зображує дівчина, яка замість земної кулі тримає у руці банку з огірками. Деякі користувачі одягнули балетну спідницю, щоб відтворити відому серію картин з балеринами [рос] Едгара Дега. Інші натягнули шапку-вушанку, щоб зобразити відомий автопортет Ван Гога з відрізаним вухом [рос].

Обмеження, встановлені у цьому челенджі, змушують учасників бути винахідливими у використанні речей повсякденного вжитку, які вони мають вдома. Один користувач з Ізраїлю позував як Сальвадор Далі [рос], рясно загримований та з м'яким паперовим годинником. Одна жінка відтворила «Пандору» [рос] Данте Габріеля Росетті, тільки замість золотої скриньки був пакет для їжі з McDonald’s. Полотно Джексона Поллока [рос] відтворили з гілок кущів. 

Один з найпопулярніших дописів у групі [рос], учасниці Наталії Шевченко, зображує шедевр Генрі Матіса 1910 року «Танець», який авторка відтворила з креветок та грецьких горіхів на поліетиленовому пакеті. Її допис назбирав понад 39 тисяч вподобань.

Багато таких переосмислених творів мистецтва — це селфі від моделей-аматорів, які застрягли вдома через карантин. Для ще більшої кількості картин позують подружжя, партнери, домашні улюбленці, дідусі і бабусі, а також немовлята. Серед членів «Изоизоляции» є багато самотніх облич, які шукають товариства — і без сумніву, знаходять його тут. 

Отож, як і будь-яке божевілля у соцмережах, цей челендж ставить свої власні питання: відтворення відомих творів мистецтва — це лише прикол чи потреба у зближенні з мистецтвом та один із одним? Брудная-Челядінова вважає, що правдивим є другий варіант. «З одного боку, цей мистецький марафон і справді є грою», — каже вона, — «проте це також і альтернативний спосіб наблизитися і долучитися до вічного мистецтва та отримати задоволення від спілкування з людьми».

Переклала: Софія Мусій