- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Молоді кубинці захоплюють красу і життєву силу у фотографіях під час карантину COVID-19

Категорії: Куба, громадські медіа, ЗМІ та журналістика, культура і містецтво, COVID-19

 

«Повернення до моря наповнює мене вилою і спокоєм». (Фото Хосе Кохуро, використовується з дозволу).

[Всі посилання ведуть на сторінки іспанською мовою, якщо не зазначено інше.]

Ця стаття була опублікована Periodismo de Barrio [1], її відредагована версія пропонується на Global Voices.

Куба запровадила частковий карантин [2] у кінці березня і почала послаблювати обмеження 20 липня [3]. Але через нову хвилю захворювань у Гавані у серпні країна знову [4] [анг] відмовилась від міжнародного авіасполучення і закрила пляжі, ресторани і бари. Усього на острові поки зареєстрована 91 [5] [анг] смерть.

Під час першого карантину у середині червня відділ новин elTOQUE [6]  [анг] і Periodismo de Barrio запустили онлайн-семінар з фотографії «Після квітня» [7] з метою творчого документування життя на острові, коли обмеження в самому розпалі.

Майже цілий місяць молоді кубинці обмінювались навичками і знаннями по фотографії. Через соціальні мережі і групу в Telegram [8] вони сформували спільноту з приблизно 70 осіб, які викладали і вчились колективно, ділились досвідом, а також фотографіями.

Серед фотознімків, представлених на семінарі, були портрети, пейзажі і фасади будівель, які залишились у пам'яті учасників надовго.

Хоча семінар офіційно закінчився, група After April [8] все ще активна в Telegram. В межах проекту було зроблено близько 570 фотографій і 45 — представлені на конкурс. В галереї нижче ми опублікували 13 із 24 фотографій, що вийшли у фінал.

Підліток у масці, на якій слово «COVID» виглядає як назва бренду. (Фото Ренді Б., використовується з дозволу).

«Посеред кризи COVID-19 я зустрів цих ангелів. Через поганий стан статуї здається, що сльоза стікає по щоці». (Фото Раімель Фернандес, використовується з дозволу).

Повернення до моря наповнює мене силою і спокоєм. (Фото Хосе Кохуро, використовується з дозволу).

«Під час карантину я спробував сфотографувати колібрі. Коли мені це вдалося, я був вражений, як природа живе за власним ритмом, окремо від людини». (Фото Ренди Б., використовується з дозволу).

Вона навчилась вишивати ще в дитинстві, і досі зберігає це вміння. (Фото Роджера ТМ, використовується з дозволу).

«Фотографувати бабусю — справжнє задоволення для мене. Те, що вона була поруч усі ці місяці, стало для мене величесним подарунком». (Фото Хосе Корухо, використовується з дозволу).

«Я сумувала за поїздкам за місто, і природа вирішила сама відвідати мене». (Фото Габріели Моліна, використано з дозволу).

«Місяці карантину були важчими для тих, у кого за вікном не було гарних краєвидів. Чи, можливо, ми просто так думали». (Фото Амаріліс Маганья, використано з дозволу).

«Розмова. Завжди на початку і в кінці дня». (Фото Роджера ТМ, використано з дозволу).

«Бути замкненим вдома відчувається іноді як дивитися в бездонний колодязь». (Фото Габріели Моліна, використано з дозволу).

«В Японському саду ми завжди з одними й тими ж друзями насолоджувались прогулянками». (Фото Луїзма де Вале, використовується з дозволу).

«Це особисте фото, тому що це стопи моєї дівчини. Ми вдали, що йде доз (за допомогою шланга з водою): зображення символізує її, що йде, і мене завжди поряд, незважаючи ні на які труднощі». (Фото Ренди Б., використовується з дозволу).

«Барвистий захід, але без фарб». (Фото Роджера ТМ, використано з дозволу).