Страх закону про національну безпеку змушує жителів Гонконгу змінювати свої інтернет-звички

Зображення зі Stand News. Використано з дозволу.

Наступна історія була спершу опублікована [кит] в The Stand News китайською мовою. Стаття була перекладена на англійську Global Voices і буде опублікована тут чотирьма окремими частинами з дозволу The Stand News.

Прийнятий Пекіном закон про національну безпеку перетворив Гонконг [анг] на місто страху.

З моменту прийняття закону в липні людей заарештовували лише за присутність біля місця, де проходив протест. Вибори законодавчої ради були відкладені до наступного року. Поліція провела обшуки в офісі продемократичної газети Apple Daily і заарештувала її засновника Джимі Лая [рос] за звинуваченнями у змові з іноземними силами. Вчителів покарали за продемократичні висловлювання у соціальних мережах.

Між 29 серпня та 1 вересня The Stand News запитала своїх читачів через серію онлайн опитувань [кит], як закон про національну безпеку вплинув на їхні життя. Результати дослідження, у якому взяли участь 2587 людей, опубліковані в цій статті, так само як і інтерв'ю з протестувальниками, журналістами, держслужбовцями, вчителями та іншими. Ми хотіли дізнатися, яким чином вони справляються зі своїми страхами у часи нового драконівського закону.

Відповідно до опитувань, кількість респондентів, які стверджують, що відчувають «дуже сильний» (рівень 9) і «надзвичайно сильний» (рівень 10) страх підскочила з 23.4 від 21 травня, коли Пекін проголосив закон про національну безпеку, до 38.4 від 30 червня, коли були оприлюднені деталі закону. Цифри підскочили 29 липня, коли четверо студентів-активістів були заарештовані за підбурювання до розколу.

Респонденти розповіли, що причинами їхнього страху є мовленнєва криміналізація (96 відсотків), придушення вільної преси (93 відсотки), придушення протестів та арешти через протести (84 відсотки), екстрадиція до Китаю для судового розгляду (77 відсотків), наклеп від знайомого за «політичні проступки» (76 відсотків) та поліцейське спостереження (71 відсоток).

Причини страху щодо закону про національну безпеку відповідно до онлайн опитування, проведеного The Stand News. Зображення взяте у Stand News, використовується з дозволу.

Щодо емоцій, викликаних законом про національну безпеку, респонденти назвали: злість (88 відсотків), переживання (75 відсотків), безпомічність (73 відсотки), ненависть (70 відсотків), відчай (57 відсотків), тривогу (51 відсоток), сум (50 відсотків), страх (43 відсотки), щастя (1 відсоток) і відчуття полегшення (1 відсоток).

В опитуванні також запитувалося, чи почали читачі застосовувати які-небудь безпечніші засоби спілкування — 69 відсотків сказали «так». Запобіжні заходи включають використання VPN (37 відсотків), перевірка зв’язків у соціальних мережах (28 відсотків), використання зашифрованих засобів обміну повідомленнями, таких як Signal (28 відсотків), видалення історій чатів (23 відсотки), приховування або видалення постів у соціальних мережах (20 відсотків), використання функції секретного чату (12 відсотків), зміна імені користувача у соціальних мережах (12 відсотків), створення нових аккаунтів у соціальних мережах (8 відсотків), використання анонімної мобільної сім-картки (8 відсотків) та використання окремого телефону для безпечнішої комунікації (6 відсотків).

Підставні телефони

Протягом антикитайських демонстрацій проти екстрадиції, що тривали між 2019 і 2020 роками, «Ребекка» (видумане ім'я) надавала купони на їжу та емоційну підтримку більш ніж 50 молодим протестувальникам, яких вона називала «своїми дітьми».

Коли деталі закону про національну безпеку вперше були оприлюднені 30 червня, вона усвідомила, що у неї могли виникнути проблеми через її минулі вчинки — надання матеріальної або грошової підтримки тим, хто вчинив злочини, вказані у законі, тягнуло за собою від 5 до 10 років ув'язнення.

Ребекка все одно з'явилася в районі Козуей-Бей наступного дня, прийшовши знову на протест проти закону про національну безпеку. Проте замість чорного вбрання, цього разу вона вдягнула плаття.

Як і інші тисячі протестувальників, Ребекка намагається впоратися зі своїм страхом через маленькі запобіжні заходи. Для того, щоб запобігти потенційній небезпеці її сім’ї та друзям, вона обмежила своє спілкування з ними. Ще перед тим, як закон про національну безпеку був введений в дію, вона кожного дня видаляла сумнівні повідомлення зі свого телефону.

Проте 30 червня вона придбала підставний телефон з попередньо оплаченою сім-карткою. Вона зареєструвала Apple ID айфону на анонімну інтернет-адресу. Пізніше вона роздала інші айфони з подібними налаштуваннями десяткам протестувальників, які вирішили доєднатися до її ініціативи.

Також 30 червня вона перенесла усі важливі комунікації на підставний телефон і послала повідомлення протестувальникам, нагадуючи їм про те, що необхідно регулярно видаляти повідомлення, деактивувати функції розблокування ідентифікатора обличчя та відбитків пальців, увімкнути двофакторну автентифікацію у всіх програмах та увімкнути функцію автоматичного видалення після 10 невдалих спроб введення пароля, окрім усіх інших засобів захисту.

На додаток до безпеки комунікацій, Ребекка також підготувала план відступу на випадок, якщо її заарештують — вона довірила другу її ідентифікаційний номер та номер телефону адвоката для підготовки застави. Вона також запакувала усі предмети пов'язані з протестом у коробку і попросила свого друга прибратися в будинку на випадок, якщо її заарештують.

У день протесту вона та її чоловік обідали в Козуеї і мали з собою чек у разі, якщо їх заарештують і вони будуть повинні пояснити, чому вони перебували у зоні протесту.

Після того як вона прийшла додому, то почула новини, що декілька з її «дітей» були заарештовані в Times Square. Оскільки перевіряти мобільні телефони протестувальників та їхні аккаунти в соціальних мережах було нормою для поліції, Ребекка одразу вийшла з декількох груп в Telegram, у яких вона була учасницею разом із заарештованими. Гонконгські активісти часто видаляють групи в соціальних мережах після арештів, для того щоб уникнути загрози для існування їхньої системи комунікацій.

Низка адміністраторів у Telegram були заарештовані за «підбурювання до незаконних зібрань» з моменту вибуху антикитайського протесту проти екстрадиції в 2019 році.

Врешті-решт, її «діти» отримали допомогу лише через 30 годин, оскільки вони відмовились розблокувати свої телефони в поліції.

Зараз Ребекка живе подвійним життям — і в соціальних мережах, і в реальному житті вона рідко коментує політику та протести. Скрізь, де є камера спостереження, вона займається лише аполітичною діяльністю, такою як онлайн-ігри. Але наодинці вона продовжує доглядати своїх «дітей».

Переклала Тетяна Куць

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.