Жінка дивиться на екран мобільного телефону. Ресурс фото: Pikist [1], сайт з безкоштовними світлинами.
[Всі посилання відсилають на веб-сторінки англійською мовою, якщо не зазначено інше.]
Будучи жінкою в Африці, використання інтернету може бути стресовим, та навіть небезпечним. Кіберпростір може видатися безкоштовним та вільним у доступі для всіх, проте насправді в інтернеті надалі ширяться утиск та різноманітні форми дискримінації.
Жінки та сексуальні меншини в Африці страждають від переслідування, відстеження, передачі їхніх даних без згоди та інших форм сексистського кібернасильства у великій кількості. Проте через нестачу інформацї у базі даних важко визначити реальний масштаб загрози жінкам в інтернеті.
Нещодавно вперше було проведене широкомасштабне наукове дослідження [2], яке відображає досвід африканських жінок з п'яти країн континенту у користуванні інтернетом.
Більше 3 000 жінок у віці від 18 до 65 років з Ефіопії, Кенії, Уганди, Синегалу та ПАР були опитані щодо «їхнього сприйняття цифрової безпеки, а також щодо реакції правоохоронних органів, які працюють у сфері технологічних платформ, на гендерне насильство в інтернеті з юридичної точки зору», — йдеться у прес-релізі.
Вичерпний звіт дослідження під назвою «Alternate Realities, Alternate Internets [3]» [pdf] («Альтернативна реальність, альтернативні мережі») має на меті створити фундамент для реалізації політики, що базується на фактичних даних, задля сприяння цифровій рівністі, — пояснила Німа Айєр, керівниця дослідницького проекту та засновниця «Полісі» (Pollicy), громадської технологічної організації.
Айєр каже: «Ми хочемо зрозуміти, як проявляється сексуальне кібернасильство у Африці, та як ІТ компанії, які часто знаходяться за межами Африки, реагують на це насильство».
Механізм гендерного насильства в інтернеті влаштований таким чином, що націлюється на людей у зв'язку з їхньою сексуальною чи гендерною ідентичністю або шляхом нав'язування небезпечних гендерних норм за допомогою таких способів поведінки, як: відстеження, стеження, погрози, сексуальні домагання, торгівля людьми, наклеп, піратство, висловлювання ненависті та експлуатація, а також інша домінуюча поведінка.
Pollicy — штабквартира, якої знаходиться у Кампалі, в Уганді — працювала над цим дослідженням у співробітництві з Мережею досліджень фемінізму в інтернеті (Feminist Internet Research Network — FIRN) під керівництвом Асоціації сприяння розвитку комунікації (Association for Progressive Communication). Дослідження проведене завдяки фінансуванню Центру досліджень міжнародного розвитку (International Development Research Centre).
На веб-сайті «Survival Guide to Being a Woman on the Internet [2]» («Керівництво з виживання жінки в інтернеті») є бот, який надає відвідувачам та відвідувачкам інтерактивний опис результатів дослідження.
У ході дослідження виявлено, що 28% опитаних жінок зіткнулися з переслідуванням в інтернеті. Близько 41% опитаних вважають, що першопричиною цих атак була їхня стать.
«Інтернет-загрози — це в основному організований тролінг. Я отримувала смертельні погрози», — каже кенійка. «Вони придумують кампанії чи хештеги, таким чином атакуючи мене цілий день. Ці образи стосуються мене як жінки, моєї анатомії, моєї родини».
У таких країнах, як Ефіопія, 90% респонденток, які зазнали насильства в інтернеті, не могли ідентифікувати винного, або ж ця особа була їм невідома.
Кібернасильство за гендерною ознакою дуже шкодить психічному здоров’ю: депресія, тривога і страх переслідують жінок вдома, у школі, на роботі та в інших соціальних просторах.
Інфографіка зі звіту дослідження «Alternate Realities, Alternate Internets», 2020.
«Закони не працюють на захист прав жінок»
Попри те, що 71% інцидентів, які стосуються залякувань в інтернеті, відюуваються у фейсбуці, результати опитування показали, що більш, ніж 95% жінок не знали про політику та закони щодо захисту жінок від гендерного насильства в інтернеті.
Близько 15% опитаних жінок видалили чи деактивували свій профіль, 12% припинили користуватися соціальними мережами після того, як пережили насильство в інтернеті.
Учасниця опитування з Ефіопії пояснює: «Через культуру та норми жінки вже не скаржаться навіть на домашнє насильство. Уявіть, що ви приходите скаржитися на гендерне насилля, а з вас насміхаються — прямо вам в очі — і кажуть прийти тоді, коли справді трапиться інцидент».
«Насильство над жінками в інтернеті часто знецінюється недостатністю санкційних норм, прийнятих державою, а також проблема погіршується через явище звинувачення жертви», — йдеться у звіті.
В документі також зазначається, що більшість країн Африки «не мають особливого закону чи стратегії проти ґендерного насильства в інтернеті. Не вистачає превентивних заходів для боротьби з ґендерним насильством в Інтернеті».
Читайте також: Проект «Матриця ідентичності» [4]: платформа регулювання інтернет-загроз свободі вираження поглядів в Африці
Інфографіка зі звіту дослідження «Alternate Realities, Alternate Internets», 2020. Опубліковано з дозволу Pollicy.
Співпрацюючи з Internews, Pollicy проаналізувала закони про гендерне насильство в інтернеті [5] [pdf] у п’яти країнах і виявила, що «справи про насильство за ґендерною ознакою в інтернеті рідко потрапляють до суду», що серйозно обмежує будь-який аналіз існуючих правових рамок.
Однак, як показує юридичний аналіз, усі п'ять країн ратифікували Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (МПГПП), «який прямо вимагає від держав забезпечити рівне користування як чоловіками, так і жінками прав, встановлених там».
Африканська хартія прав людини і народів, яку підписали ці п'ять країн, також проголошує рівні права незалежно від статі особи.
Усі п’ять країн також ратифікували Конвенцію про ліквідацію дискримінації щодо жінок (Convention on the Elimination of Discrimination Against Women — CEDAW). Але Ефіопія, Кенія та Уганда не ратифікували факультативний протокол CEDAW, який дозволяє комітетам CEDAW розглядати та заслуховувати скарги.
Назустріч кіберфеміністичному майбутньому
Інтернет сьогодні є переважно територією білошкірих і чоловіків, що продовжує нерівність та зміцнює патріархальні структури, які притісняють жінок і сексуальні меншини.
В той же час кіберфемінізм: «пропонує феміністичній думці простір для критики, уявлення та відтворення кардинально відкритого інтернету», — говориться в звіті.
Грунтуючись на думці чорношкірих феміністок та на теорії технологій, представленій звіт заохочує розглядати жінок, як головних «героїнь технологічного афро-майбутнього».
“Як створити феміністичний Інтернет?”. Фото опубліковано з дозволу Pollicy
Айер пояснює, що існує нагальна потреба адаптувати ресурси для цифрової безпеки до місцевих мов та локальних умов, а також стандартизувати ці концепції у шкільних програмах.
Інші рекомендації включають: навчання органів влади щодо подолання ситуацій ґендерного насильства та надання допомоги і підтримки жінкам, які вирішили подати скаргу.
Африканські країни також повинні належним чином впровадити захист даних, а також прийняти закони про конфіденційність.
«Роздумуючи над нашим афро-феміністичним майбутнім, нам потрібно думати про інтернет, в якому як його розробники, так і користувачі розуміють суперечливий досвід африканської жінки, наповнений різними формами дискримінації», — говорить Айер.
Переклала: Mariana Hrynyshyn