У Киргизстані протести після виборів спровокували нову революцію

Масові протести на майдані Ала-Тоо, Бішкек, Киргизстан. 5 жовтня 2020 р. Фото (с): Айгерім Тургунбаєва. Використовується з дозволу.

Масові протести проти фальсифікацій на виборах у Киргизстані призвели до повалення влади в країні.

4 жовтня ця середньоазіатська країна з населенням в 6,3 мільйонів осіб проголосувала на парламентських виборах. Киргизстан відомий своєю примхливою політикою; близько 16 партій боролись за 120 місць в однопалатному парламенті країни. Але виборців опозиційних партій чекало розчарування. Центральна виборча комісія (ЦВК) підрахувала 1 942 609 голосів і за попередніми результатами стало відомо, що лише чотири з цих 16 партій подолали поріг у 7%: Єдність (24,9%), Моя Батьківщина Киргизстан (24,27%), Киргизстан (8,89%) та Єдиний Киргизстан (7,19%). Підсумкова явка виборців склала 1 980 240 осіб чи 56,2% [рос] від загальної чисельності у списках виборців. Ручний підрахунок голосів, проведений 5 жовтня, продемонстрував майже аналогічний результат. Хоча поріг подолала ще п’ята партія «Мекенчіл» з результатом у 7,26%.

Решта партій набрали менше 7% голосів [рос].

Усі партії, які подолали поріг були провладними та пов’язані з впливовими постатями правлячої політичної еліти Киргизстану. Наприклад, «Єдність» пов’язана з президентом Сооронбаєм Жеенбековим і його брат є одним з її кандидатів. «Моя Батьківщина Киргизстан» [рос] пов’язана з колишнім заступником керівника митної служби країни Раїмбеком Матраїмовим, який є фігурантом міжнародного розслідування [рос] у справі виведення з країни майже 700 мільйонів доларів США.

Ці вибори також відбулись у десяту річницю переходу Киргизстану до напівпарламентської республіки. Еріка Марат, доцент Міжнародного коледжу з питань безпеки у Вашингтоні, округ Колумбія, зазначила, що, незважаючи на ці зміни, найвпливовіші політичні партії, зазвичай, домінували на виборах. Вона пояснила, що вони були міцно пов’язані зі своїми покровителями, внутрішньо роздроблені та не мали істотних ідеологічних відмінностей:

Таким чином, і у 2010, і у 2015 роках очікувано перемогли найвпливовіші політичні партії. Усі партії тісно пов’язані зі своїми лідерами: Атамбаєв (СДПК), Бабанов (Республіка), Текебаєв (Ата-Мекен) та ін. Жодна з них не мала чітких ідеологічних розбіжностей і усі вони були роздроблені всередині країни.

До цього часу стало відомо, що представницький парламент =/= більш демократичний законодавчий орган. Ухвалено багато законів, які обмежують громадянські та економічні свободи.

Атамбаєв, а згодом Жеенбеков отримали більший політичний контроль, дедалі частіше використовуючи відсутність внутрішньої згуртованості партій.

Прихильники опозиції відчули себе обманутими. Соціал-демократи були першою опозиційною партією, яка відмовилась визнати результати виборів, оголосивши про акції протесту в ніч на 4 жовтня. Після того партії «Республіка» та «Ата-Мекен» провели спільний брифінг [кир] й попросили своїх прихильників приєднатись до маніфестацій.

Звинувачення у фальсифікаціях виборів миттєво поширились у соціальних мережах. Багато з них були пов’язані із голосуванням за так званою Формою №2, яку голова ЦВК Нуржан Шайльдабекова назвала [рос] «прогресивною нормою для голосування виборців не за місцем реєстрації, а в будь-якому зручному для них місці». Шайльдабекова підкреслила, що напередодні голосування 4 жовтня було зареєстровано 481 950 таких заяв. З цього приводу адвокати забили на сполох й звернулись в ЦВК, Генеральну прокуратуру та правоохоронні органи з проханням розслідувати цю справу. «Кожен випадок масової реєстрації громадян за формою №2 та кожне повідомлення про підкуп виборців повинні бути предметом ретельного, об’єктивного та оперативного розслідування», – заявили [рос] юристи у відкритому листі.

Повідомлення про підвезення політичними партіями виборців з регіонів чи сіл та їх реєстрацію на виборчих дільницях у Бішкеку, почали з’являтись в Інтернеті ще на початку серпня. Один виборець повідомив журналістам 24.kg [рос], що йому пообіцяли 4 тисячі сомів (50 доларів США) за голос на користь партії «Моя Батьківщина Киргизстан». Він розповів, що йому сказали подати заяву за формою №2, щоб змінити виборчу адресу і заповнену форму доставили мікроавтобусом на виборчу дільницю, розташовану у школі.

У день виборів соцмережі рясніли скаргами виборців на хабарництво зі сторони партій «Єдність» [кир] та «Моя Батьківщина – Киргизстан» [кир]. Виборці стверджували, що їм пропонували від 1500 до 5000 сомів (19-63 доларів) за «правильне» голосування.

Для багатьох виборців фальсифікація результатів виборів могла стати останньою краплею. Останніми роками країну шокують безперервні корупційні скандали та політична нестабільність. Народне невдоволення зростало й нагромаджувалось. На тлі пандемії коронавірусу в Киргизстані, пік якої припав на липень 2020 року, популярність президента Жеенбекова різко впала, хоча навіть задовго до пандемії його політику та команду часто критикували. У країні був один із найвищих показників смертності від коронавірусу на душу населення у світі, а карантин коштував п’ятої частини бюджету. Громадянське суспільство звинуватило його уряд у бездіяльності, а дехто навіть закликав до імпічменту президента.

Все це означало, що заклики опозиції до змін знайшли свої відгуки.

5 жовтня прихильники 11 партій зібрались на майдані Ала-Тоо у центрі Бішкеку, щоб висловити своє невдоволення офіційними результатами. До 15:00 години їх було понад 4000 осіб. В той час як натовп збільшувався, лідери 11 партій підписали заяву [кир] в ЦВК з вимогою повторного голосування.

Протягом ночі, натовп невпинно збільшувався. Деякі протестувальники спробували перелізти через паркан Білого дому, офісу президента Киргизстану. Правоохоронні органи сприйняли цей як сигнал до застосування жорстких заходів. Таким чином, мирний мітинг перетворився у жорстке протистояння між громадянами та правоохоронцями, перетворивши центр Бішкеку у поле битви. Пролунали постріли й вигуки поранених про допомогу. Понад 70 поранених [кир] були шпиталізовані у різні лікарні країни, зокрема кандидати від опозиції [рос].

Незважаючи на те, що поліція застосувала гумові кулі та сльозогінний газ, протестувальники зрештою перемогли. До 3 години ночі вони захопили Білий дім [рос], парламент та інші адміністративні споруди.

Протестувальники в офісі Жеенбекова.

Фото: @Azattyk_Radiosu, репортери @BakytTorogeldi, Айбек Бийбосунов

Президент Жеенбеков покинув споруду за годину до її захоплення.

Окремі протестувальники також звільнили ув’язнених політиків – експрезидента Алмазбека Атамбаєва, експрем’єр-міністра Сапара Ісакова та колишнього депутата Садир Жапарова.

Згодом Жапаров замінив Кубатбека Баронова [рос] на посаді тимчасового прем’єр-міністра Киргизстану у складі координаційної ради. Спікера киргизького парламенту Дастана Джумабекова змінив Миктибек Абдилбаєв з опозиційної партії «Бір Бол». Міські голови Оша та Бішкека подали у відставку.

Жеенбеков поки що залишається при владі. В інтерв’ю ВВС [рос] 6 жовтня він підкреслив, що є законним президентом Киргизстану, але наполягав на мирних перемовинах. Жеенбеков різко розкритикував акції протесту, але нещодавно повідомив киргизьким ЗМІ [рос], що наказав правоохоронцям не стріляти у демонстрантів.

Ввечері 6 жовтня ЦВК офіційно повідомила про скасування результатів парламентських виборів [анг], «щоб уникнути напруженості».

В такому хаосі утворився вакуум влади [анг] і це не вперше в історії цієї країни. Тепер усі стежать за тим, хто опиниться на межі прірви.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.