15-річна мама Мфатсо Гамуліра зі своїм сином Заятва в лікарні ім. королеви Єлизавети в Блантайрі, Малаві. Світлина DFID / Flickr, CC BY 2.0.

Примітка редактора: ця стаття Кондуані Магомбо є частиною проекту PROTECT, субсидованого урядом Великобританії. Вона була вперше опублікована ARTICLE 19 [анг] і пропонується на Global Voices в межах угоди про партнерство та обмін контентом.

Голосуючи на повторних президентських виборах у червні, 27-річна мати трьох дітей Джазіра Афія керувалася лише одним мотивом: надією, що обрана влада забезпечить надання послуг охорони здоров'я в її селищі.

Афія живе в Канієнге, віддаленому селі на узбережжі річки в туристичному окрузі Мангочі [рос]. Найближча клініка розташована за 40 кілометрів, дістатися туди найпростіше на мото-таксі, яке обійдеться в 6000 малавійських квач (близько 8 доларів США).

Для фермерів на кшталт Афії, що живуть натуральним господарством, це колосальна сума. Мінімальна ставка в Малаві дорівнює 1346 MWK (1,80 доларів США) в день, отже, заради однієї поїздки на таксі потрібно працювати п'ять днів поспіль.

Жителі Канієнге не раз спостерігали, як хворі вмирали по дорозі в клініку, а вагітні змушені були народжувати в дорозі, іноді втрачаючи дитину. Афія виявилася серед тих, у кого почалися перейми і хто намагався вчасно дістатися до лікарні.

«Прочесавши все село в пошуках вільного мото-таксі, я повернулася ні з чим, — розповіла вона ARTICLE 19. — Близько третьої ночі я народила хлопчика вдома, заручившись допомогою жінок нашого району».

«Вранці мені все ж вдалося найняти водія мотоцикла, але після прибуття в лікарню з'ясувалося, що малюк захворів важкою пневмонією — ймовірно, через переохолодження в дорозі. Ось так я і втратила дитину», — пояснила Афія в розмові з ARTICLE 19.

Убогий доступ до медичних послуг — проблема більшості громадян Малаві, але селянам доводиться найважче. 84% жителів сіл відрізані від охорони здоров'я. Тим часом, головними заручниками обставин стали жінки і діти, які потребують допологового догляду, пологових будинків та ясел.

Стратегія розвитку сектора охорони здоров'я II (2017-2022) [анг] свідчить, що «56% дорослих жінок в Малаві досі вважають відстань до лікарень ключовим фактором, який ускладнює доступ до медицини. Система охорони здоров'я страждає від жахливого дефіциту кадрів, середня частка настільки важливих вакантних посад, як медсестри, лікарі і медтехніки — дорівнює 67%».

Настільки похмурі цифри дисонують як з малавійськими, так і зі світовими стандартами. Адже Конституція Малаві нібито «гарантує гідну охорону здоров'я, яка відповідає потребам суспільства і міжнародним канонам».

А ООН в тандемі з ВООЗ прагнуть забезпечити загальне охоплення послугами охорони здоров'я [рос] до 2030 року. На цьому тлі тема охорони здоров'я стала фундаментом виборчої кампанії напередодні нещодавніх виборів у Малаві.

Новий уряд на чолі з Tonse Alliance [коаліція опозиційних партій] було обрано завдяки низці обіцянок, зокрема, обіцянці забезпечити надання основних медичних послуг по всій країні.

У той час як Афія та її сусіди покірно чекають, поки влада виконає свої обіцянки, громадські організації не сидять склавши руки, а ратують за рішучі заходи.

«На Національному правозахисному форумі ми звертаємо увагу влади на проблеми, які пов'язані з правами людини, — розповідає Емма Калію, гендерна активістка і виконавча директорка Ресурсного центру з прав людини у Малаві (MHRRC). — Ми оголосили президенту свій маніфест про доступ жінок і дітей до життєво важливих медичних послуг».

Калія вимагає від влади термінового впровадження мобільних клінік, здатних добиратися у віддалені і важкодоступні місця, як от село Канієнга.

«Щоб знизити показники смертності і захворюваності, які до цього дня вкрай високі, потрібно ставити здоров'я дітей і матерів на чільне місце», — впевнена лобістка і поборниця якісної охорони здоров'я Дороті Нгома, яка до 2018 року завідувала Національною асоціацією акушерок і медсестер Малаві.

Нгома закликає політиків будувати більше центрів допологового догляду та пологових будинків, а також наймати більше медсестер, лікарів та іншого медперсоналу.

«Хотілося б нагадати чиновникам, що народ і громадянське суспільство Малаві пильно за ними спостерігають, і ми не поступимося своїми вимогами», — заявила вона в інтерв'ю ARTICLE 19.

Уряд запевняє, що продовжить працювати в цьому напрямку, ретельно зважуючи впроваджувані нововведення і грамотно оцінюючи можливості громадян, особливо тих, що живуть у сільській місцевості.

Доктор Чарльз Муансамбо з Міністерства охорони здоров'я Малаві розповів ARTICLE 19: «Ми розробили план, імперативом якого є будівництво клінік на сільській периферії, щоб розширити охоплення життєво важливими медпослугами, забезпечивши доступ до них для всіх малавійців. Але наші ресурси обмежені, і це дещо гальмує процес. Тому міністерство залучає локальних і міжнародних партнерів з надією форсувати події».

Тим часом, перевантаження медичних установ на тлі пандемії оголило ще одну слабку ланку: сплеск підліткових вагітностей і дитячих шлюбів. В одному тільки окрузі Мангочі з січня по червень цього року було зафіксовано майже 7400 підліткових вагітностей, що на 1000 більше у порівнянні з аналогічним інтервалом в 2019 році.

Нгома побоюється можливих ускладнень, оскільки багато хто захоче зробити аборт, який закони Малаві дозволяють лише в разі загрози життю матері.

«Ми повинні бути готові надавати постабортний догляд вагітним дівчатам і підтримувати батьків, дочки яких опинилися в подібній ситуації», — зазначила вона.

Переклад: Мар’яна Гринишин