15-річна мама Мфатсо Гамуліра зі своїм сином Заятва в лікарні ім. королеви Єлизавети в Блантайрі, Малаві. Світлина DFID / Flickr, CC BY 2.0.
Примітка редактора: ця стаття Кондуані Магомбо є частиною проекту PROTECT, субсидованого урядом Великобританії. Вона була вперше опублікована ARTICLE 19 [анг] і пропонується на Global Voices в межах угоди про партнерство та обмін контентом.
Голосуючи на повторних президентських виборах у червні, 27-річна мати трьох дітей Джазіра Афія керувалася лише одним мотивом: надією, що обрана влада забезпечить надання послуг охорони здоров'я в її селищі.
Читайте також: Цифрові права як і раніше під загрозою в Малаві, незважаючи на історичну перемогу демократії [анг]
Афія живе в Канієнге, віддаленому селі на узбережжі річки в туристичному окрузі Мангочі [рос]. Найближча клініка розташована за 40 кілометрів, дістатися туди найпростіше на мото-таксі, яке обійдеться в 6000 малавійських квач (близько 8 доларів США).
Для фермерів на кшталт Афії, що живуть натуральним господарством, це колосальна сума. Мінімальна ставка в Малаві дорівнює 1346 MWK (1,80 доларів США) в день, отже, заради однієї поїздки на таксі потрібно працювати п'ять днів поспіль.
Жителі Канієнге не раз спостерігали, як хворі вмирали по дорозі в клініку, а вагітні змушені були народжувати в дорозі, іноді втрачаючи дитину. Афія виявилася серед тих, у кого почалися перейми і хто намагався вчасно дістатися до лікарні.
«Прочесавши все село в пошуках вільного мото-таксі, я повернулася ні з чим, — розповіла вона ARTICLE 19. — Близько третьої ночі я народила хлопчика вдома, заручившись допомогою жінок нашого району».
«Вранці мені все ж вдалося найняти водія мотоцикла, але після прибуття в лікарню з'ясувалося, що малюк захворів важкою пневмонією — ймовірно, через переохолодження в дорозі. Ось так я і втратила дитину», — пояснила Афія в розмові з ARTICLE 19.
Убогий доступ до медичних послуг — проблема більшості громадян Малаві, але селянам доводиться найважче. 84% жителів сіл відрізані від охорони здоров'я. Тим часом, головними заручниками обставин стали жінки і діти, які потребують допологового догляду, пологових будинків та ясел.
Стратегія розвитку сектора охорони здоров'я II (2017-2022) [анг] свідчить, що «56% дорослих жінок в Малаві досі вважають відстань до лікарень ключовим фактором, який ускладнює доступ до медицини. Система охорони здоров'я страждає від жахливого дефіциту кадрів, середня частка настільки важливих вакантних посад, як медсестри, лікарі і медтехніки — дорівнює 67%».
Настільки похмурі цифри дисонують як з малавійськими, так і зі світовими стандартами. Адже Конституція Малаві нібито «гарантує гідну охорону здоров'я, яка відповідає потребам суспільства і міжнародним канонам».
А ООН в тандемі з ВООЗ прагнуть забезпечити загальне охоплення послугами охорони здоров'я [рос] до 2030 року. На цьому тлі тема охорони здоров'я стала фундаментом виборчої кампанії напередодні нещодавніх виборів у Малаві.
Новий уряд на чолі з Tonse Alliance [коаліція опозиційних партій] було обрано завдяки низці обіцянок, зокрема, обіцянці забезпечити надання основних медичних послуг по всій країні.
У той час як Афія та її сусіди покірно чекають, поки влада виконає свої обіцянки, громадські організації не сидять склавши руки, а ратують за рішучі заходи.
«На Національному правозахисному форумі ми звертаємо увагу влади на проблеми, які пов'язані з правами людини, — розповідає Емма Калію, гендерна активістка і виконавча директорка Ресурсного центру з прав людини у Малаві (MHRRC). — Ми оголосили президенту свій маніфест про доступ жінок і дітей до життєво важливих медичних послуг».
Калія вимагає від влади термінового впровадження мобільних клінік, здатних добиратися у віддалені і важкодоступні місця, як от село Канієнга.
«Щоб знизити показники смертності і захворюваності, які до цього дня вкрай високі, потрібно ставити здоров'я дітей і матерів на чільне місце», — впевнена лобістка і поборниця якісної охорони здоров'я Дороті Нгома, яка до 2018 року завідувала Національною асоціацією акушерок і медсестер Малаві.
Нгома закликає політиків будувати більше центрів допологового догляду та пологових будинків, а також наймати більше медсестер, лікарів та іншого медперсоналу.
«Хотілося б нагадати чиновникам, що народ і громадянське суспільство Малаві пильно за ними спостерігають, і ми не поступимося своїми вимогами», — заявила вона в інтерв'ю ARTICLE 19.
Уряд запевняє, що продовжить працювати в цьому напрямку, ретельно зважуючи впроваджувані нововведення і грамотно оцінюючи можливості громадян, особливо тих, що живуть у сільській місцевості.
Доктор Чарльз Муансамбо з Міністерства охорони здоров'я Малаві розповів ARTICLE 19: «Ми розробили план, імперативом якого є будівництво клінік на сільській периферії, щоб розширити охоплення життєво важливими медпослугами, забезпечивши доступ до них для всіх малавійців. Але наші ресурси обмежені, і це дещо гальмує процес. Тому міністерство залучає локальних і міжнародних партнерів з надією форсувати події».
Тим часом, перевантаження медичних установ на тлі пандемії оголило ще одну слабку ланку: сплеск підліткових вагітностей і дитячих шлюбів. В одному тільки окрузі Мангочі з січня по червень цього року було зафіксовано майже 7400 підліткових вагітностей, що на 1000 більше у порівнянні з аналогічним інтервалом в 2019 році.
Нгома побоюється можливих ускладнень, оскільки багато хто захоче зробити аборт, який закони Малаві дозволяють лише в разі загрози життю матері.
«Ми повинні бути готові надавати постабортний догляд вагітним дівчатам і підтримувати батьків, дочки яких опинилися в подібній ситуації», — зазначила вона.
Переклад: Мар’яна Гринишин
