Вид на лісисті пагорби Ебо, січень 2021 року. Фотографія Еконде Даніеля, публікується з його дозволу.

Ліси Ебо в Камеруні — це біологічно різноманітна територія, де росте велика кількість рослин та живе багато видів приматів, які знаходяться під загрозою вимирання, зокрема єдина в світі популяція шимпанзе, відома завдяки своєму вмінню розбивати горіхи та діставати термітів, використовуючи допоміжні знаряддя.

У липні 2020 року камерунський уряд ухвалив рішення надати лісам Ебо, площею 141 706 гектарів, статус лісогосподарської ділянки та надав дозвіл на вирубку лісів в регіоні. Кілька тижнів потому, в серпні 2020 року, на велике полегшення захисників природи, які виступали проти цього проекту [pdf], уряд скасував рішення, опублікувавши постанову стосовно призупинення дії дозволу на вирубку лісу.

Багато місцевих мешканців також зраділи цій постанові.

«Якщо вони [уряд] вирішать вирубати ліси, не порадившись з нами, ми підемо в ліс та влаштуємо повстання [укр]» — сказав мені лідер громади Декат Мойзе Нгіле. «Ми повторимо те, що діється в Баменді» — додає він, посилаючись на місто в неспокійному північно-західному регіоні Камеруна.

«Тут поховані наші пращури!»

Я ходив разом із місцевим лідером Нгіле у ліси Ебо, що приблизно у шістьох годинах їзди від Дуали, економічної столиці Камеруна.

«Для вас цінність цієї території полягає в деревах, горилах та шимпанзе, а у нас там поховані наші пращури. Це війна привела нас в ці місця» — розповідає Нгіле про територію, де проживають сільські мешканці та де знаходиться його власний будинок. «Там наші священні місця, куди ми приходимо помолитись, коли трапляються труднощі».

Після прибуття з економічної столиці Камеруна, Дуали, лідер Декат Нгіле зустрів жінку, яка належить до одного з племен, що проживають у селі. Знімок зроблено Еконе Даніелем і публікується з його дозволу.

Я супроводжував Нгіле під час однієї з його численних подорожей лісами, де знаходиться також і його родове село, одна із 40 громад в регіоні.

Коли ми прибули до однієї громади, то зустріли там ії лідера Еммануеля Белема, який розкладав какао-боби перед своїм будинком на краю лісу Ебо. Після ухвалення рішення у липні 2020 року, про відкриття лісу для лісозаготівельних робіт, Белема почув по радіо, своєму єдиному зв'язку із зовнішнім світом.

Лідер громади Еммануель Белема розкладає какао-боби перед своїм будинком. Знімок зроблений Еконде Даніелем, використовується з його дозволу.

«Ми чекаємо на приїзд уряду. Перед тим, як вирубати ліс, вони мали б сказати, що вони нам дадуть. Якщо нам нічим допомогти, ми не знаємо, як реагуватимемо на них» — зазначив Белема.

Белема вважає, що саме еліта з його села, яка проживає зараз «у великих містах Дуала та Яунде» виступає ініціатором переговорів із урядом з питань вирубки лісу для промислових цілей. «Але ми — охоронці цих лісів» — каже він перед тим, як зробити паузу. «Нас це непокоїть. І ми не будемо раді, якщо це станеться».

Чи це видобуток золота чи лісозаготівля, компанії-концесіонери вже давно стикаються з протидією мешканців територій, де проводяться відповідні роботи. Частково це тому, що обіцянки сталого управління чи будівництва обладнання ніколи не дотримуються. Крім того, з'явились звинувачення в експропріації земель та забруднення середовища з боку французької бізнес-групи Bolloré в приморському регіоні Камеруна, а також постійні сутички між китайськими шахтарями та мешканцями багатого золотом східного регіону.

Так само, як для Нгіле, район, де мешкає Белема, не є його рідним селом. Вони оселились на цій території, де знайшла прихисток громада чисельністю близько 200 осіб, через партизанську війну близько 50 років тому.

Плем'я Нгіле було також і однією з жертв насильницького виселення в 1960-х роках, коли камерунський уряд боровся із повстанською силою політичної партії Союз народів Камеруну [рос] (UPC). Оскільки члени партії UPC, щоб виконувати свої блискавичні операції, ховались у лісах, уряд виселяв і мешканців регіону.

Унікальне біорізноманіття

Станом на січень 2021 року, більше 200 осіб проживають поряд із лісами Ебо. Фото Еконде Даніеля, використовується з його дозволу.

У лютому я мав телефонну розмову із доктором Еквуджем Абве, дослідником Об'єднання дикої природи зоологічного парку Сан-Дієго, стосовно лісів Ебо, який мені пояснив, що «Ебо вважається важливим лісовим масивом в біологічно багатій зоні Гвінейської затоки».

Абве працює в лісах з 2002 року. В 2005 році група із 14 дослідників, членом якої він був, відкрила значну популяцію шимпанзе Камеруна та Нігерії. Вважаєтья, що шимпанзе, «популяція яких у дикій природі налічує від 3 500 до 9 000 особин, загрожує найбільша небезпека».

Абве розповів мені, що ліси Ебо є домівкою для близько 1 000 приматів, тобто 1/9 від усієї світової популяції. Але найбільшою особливістю приматів лісів Ебо, зауважив дослідник, є те, що «лише ці шимпанзе розбивають горіхи та дістають термітів за допомогою інструментів».

«Інші популяції роблять або те, або інше, але ця група з Ебо робить усе водночас, через що ці ліси є насправді унікальною територією», — каже Абве, зазначаючи також, що з 2005 року було відкрито 28 нових видів «ендемічних для цих лісів» рослин.

Незважаючи на біорізноманіття цього району та на той факт, що ця зона виробляє 35 мільйонів тонн вуглецю, камерунський уряд зволікає із наданням території статусу національного парку, чого вимагають захисники довкілля з 2005 року.

«Це лише декілька причин, які ми надали уряду», говорить Абве. «Замість того, щоб вирубувати цю територію, ми повинні подумати про інші, довгострокові для місцевих громад, способи заробітку».

Проте, важливість виробництва деревини для економіки Камеруна та збільшення інвестицій в цьому секторі, де колись переважали європейці, а сьогодні домінують китайські компанії [pdf], не гарантують безпеку лісам Ебо.

У липні 2020 року, приблизно під час першого проголошення, міністр Камеруна з питань лісового господарства та дикої природи заявив, що країна вже зберегла удвічі більше ніж 12% лісових покровів, як того вимагала Організація об'єднаних націй і не всі дерева лісів Ебо будуть вирубані. 25 лютого я відвідав Міністерство лісового господарства та дикої природи Камеруна, щоб дізнатись, чи може так статись, що в майбутньому ці ліси віддадуть для промислових лісозаготівель. Однак, ніхто не був схильний робити офіційні заяви.

З моменту припинення дії проекту по вирубці лісів, жодних офіційних повідомлень з боку уряду не робилось. «Ці люди, яких я назвав би хижаками, все ще шукають можливість анулювати припинення проекту», — заявив Абве.

Допоки ліси Ебо не будуть визнані заповідною зоною, ця територія залишатиметься доступною ціллю для тих, хто намагатиметься скористатись її багатствами.

Боріс Карлофф Батата брав участь у написанні цієї статті.