[1]Обов'язкова вакцинація: Фото [1]The Focal Project [2] на Flickr, CC BY-NC 2.0 [3].
[Усі посилання в публікації ведуть на сторінки англійською мовою].
В той час, коли варіант Omicron [4] вірусу COVID-19 [5], схоже, готовий спровокувати нову хвилю пандемії, кілька країн Карибського басейну зараз борються з різким зростанням кількості випадків зараження на варіант Дельта [6] з високим ступенем інфікування. У поєднанні з високим рівнем [7] нерішучості щодо вакцинації [8], відповідно низьким рівнем вакцинації, нестримною дезінформацією [9] в соціальних мережах та економічними труднощами [10], що посилюються повторними карантинними обмеженнями, протягом деякого часу регіональна сцена була підготовлена для заворушень, які розігруються через вимоги до вакцинації.
Ще в серпні, після того як уряд Сент-Вінсента та Гренадін запропонував внести поправки до Закону про охорону здоров'я, щоб зробити вакцинацію обов'язковою – принаймні для передових державних службовців – прем'єр-міністр Ральф Гонсалвес отримав травму голови [11], коли представник громадськості закидав його камінням по дорозі до парламенту. Через місяць, коли кількість вакцинованих громадян становила лише 12 відсотків, членів опозиції та недоброзичливців уряду було заарештовано [12] у зв'язку з цим інцидентом, що додало цій проблемі політичного забарвлення і виявило порушення свободи слова.
Наприкінці листопада протести проти обов'язкової вакцинації у французькому Карибському басейні стали запеклими і потрапили в заголовки міжнародних газет [13] після того, як Франція запропонувала обов'язкову вакцинацію [14] – крок, який не був успішним, враховуючи, що ці французькі заморські території демонструють вищий [15] рівень економічної нерівності [16], ніж материкова Франція.
На Мартиніці громадяни, які виступали проти обов'язкової вакцинації медичних працівників, забарикадували вулиці, спалюючи автомобільні шини; Надходили також повідомлення [17] про те, що демонстранти стріляли у поліцейських та журналістів. Тим часом у Гваделупі тисячі людей протестували проти цих заходів, що спонукало Францію скерувати сили безпеки [15], щоб спробувати придушити заворушення, хоча зараз тривають розмови [18] щодо взаємодії з місцевим населенням для надання їм більшої автономії.
На південному краю архіпелагу, щоденна кількість хворих у Тринідаді і Тобаго перевищує [19] (хоча і не зовсім досягає) позначки в 1000 осіб, але під час передвиборчої кампанії [20] та прийдешніх різдвяних свят, більш високий рівень заражень є лише питанням часу. 30 листопада, одразу після демонстрацій на Мартініці та Гваделупі, натовпи людей, які виступають проти «насильницьких ударів», зібралися в Королівському парку Саванна в Порт-оф-Спейн на знак протесту, який отримав назву «Виштовхни вівторок» [21].
За п'ять днів до цього, 25 листопада, прем'єр-міністр Кейт Роулі звернувся до країни [22] щодо COVID-19. Люди очікували, що він оголосить про жорсткіші обмеження – чого не сталося, – але дехто сприйняв [23] його розповідь про генезу пандемії, поточну місцеву ситуацію, зростання глобального рівня інфікування та згадки про те, що роблять інші країни, як завуальовану загрозу обмежень. Деякі країни, такі як Австрія [24], вже пішли шляхом обов'язкової вакцинації, тоді як інші, наприклад Німеччина [25], швидше за все вчинять аналогічно. У Нью-Йорку також запроваджено [26] обов'язкову вакцинацію для приватних роботодавців.
Країни Карибського басейну вже роблять кроки у цьому напрямку. У Трінідаді та Тобаго законодавчо закріплені «безпечні зони» [27], зокрема ресторани, бари та зали для виступів, із входом лише для вакцинованих людей. Гайана зробила те саме [28], вимагаючи COVID-сертифікати для входу в громадські будівлі, банки, супермаркети і школи, і більшість членів Карибської спільноти [29] (КАРІКОМ) запровадили суворі правила в'їзду на кордоні, як для своїх громадян, так і для іноземців. Нещодавно на Ямайці [30] і в Антигуа і Барбуда [31] були запроваджені системи [32], за допомогою яких лише вакциновані відвідувачі могли відвідувати спортивні заходи.
Тим часом, колишній прем'єр-міністр Тринідада та Тобаго Басдео Пандай нещодавно рекомендував розділити вакцинованих та невакцинованих громадян. Це стратегія, яка реалізується урядом Сент-Вінсенту та Гренадін з метою захисту свого населення та збільшення кількості вакцинацій, та усунення від роботи деяких категорій державних службовців, які залишаться невакцинованими після 3 грудня, «Дня розлучення». Це політика, проти якої продовжують протестувати [33] місцеві вчителі.
У деяких регіонах питання обов'язкової вакцинації – політична гаряча картоплина. Навіть з урахуванням низького рівня вакцинації на Ямайці та стрімкого зростання показників інфікування (за оцінками [34], лише 17 відсотків населення країни повністю вакциновані), лідер опозиції Марк Голдінг категорично проти обов'язкового щеплення. Навпаки, Ямайська асоціація адвокатів стверджує [35], що немає закону, який забороняє роботодавцям у державному чи приватному секторі наполягати на виконанні своїх наказів. Тим часом, прем'єр-міністр Барбадосу Міа Моттлі заявила, що не планує виконувати вимоги щодо вакцинації, оскільки впевнена, що барбадосці діятимуть правильно. За її оцінками [36], рівень вакцинації в країні становить близько 60 відсотків.
У звіті Зейді Нойфвіл в Stabroek News, яку вважають найвідомішою газетою Гайани, містяться посилання [34] на документ під назвою «Правові виміри обов’язкових/примусових вимог щодо вакцинації проти COVID-19», датований серпнем 2021 року, в якому Організація Східних Держав Карибського басейну (OECS) викладає свою позицію щодо можливого здійснення обов'язкової вакцинації:
Продемонструвавши […], що обов'язкова вакцинація є конституційно прийнятною з урахуванням свободи дій, наданої на користь імперативів охорони здоров'я, стверджується, що роботодавці могли виправдати таку вимогу в контексті пандемії […]
Але багато людей, які протестують проти таких заходів, наприклад, Інгрід Бессаріон, медсестра з Гваделупи, не обов'язково так вважають; для них це і свобода вибору, і питання прав людини. У відеоінтерв'ю [16] під час однієї з акцій протесту, яке розповсюджувалося у соціальних мережах, вона пояснила:
Я борюся зі своєю країною за свою країну. Справа не тільки в тому, що нас змушують робити щеплення, яких ми не хочемо […], ми виборюємо свої права.
З правами, однак, приходять і обов'язки, і уряди країн Карибського басейну, безсумнівно, розроблятимуть стратегію, як найкраще збалансувати ці два фактори у розпал глобальної пандемії, якій не видно кінця.