- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

В Індонезії заборонили транслювати на радіо понад 40 «аморальних» пісень

Категорії: громадські медіа, Striking the wrong notes

У червні 2021 року 42 пісні були заборонені в денний час на радіо в Індонезії. Ілюстрація з Time's Youtube video [1].

[Усі посилання в публікації ведуть на сторінки англійською мовою, якщо не вказано інше].

Комісія з мовлення Індонезії (KPI), державне регулююче агентство, опублікувало лист у червні 2021 року, в якому повідомлялося місцевим радіостанціям, що вони не можуть транслювати 42 пісні англійською мовою [2] [інд], зокрема пісні Бруно Марса, Jay-Z та багатьох інших у денний час, хіба що з 22:00 години до 03:00 ранку. Вищезазначені пісні вважалися морально небезпечними, оскільки в них згадувалися сексуальність, алкоголь чи пороки.

Але це був не перший випадок, коли комісія накладала на радіостанції жорсткі обмеження щодо пісень. У 2019 році KPI застосувала ті самі правила щодо 84 пісень, зокрема до 17 західних поп-пісень таких зірок, як Ед Ширан та Аріана Гранде. Тоді заступник голови КПІ Рахмат Аріфін сказав Tempo.co [3]: «Заборонено не пісні, а тексти пісень, які містять порнографію, порнографічні асоціації та непристойність».

Тодішній голова КПІ Деде Фардіа пояснив заборону тим [4], що деякі тексти «об’єктивують жінок як сексуальні об’єкти».

Відповідаючи на публічну критику, KPI стверджувала [5] [інд], що пісні не були повністю заборонені, а обмежувалися їх неточні версії. Агентство в минулому стикалося з негативною реакцією громадськості за свої нечіткі правила, особливо після заборони матеріалів з лайливими словами й таких «жорстоких» мультфільмів, як Губка Боб Квадратні Штани [6].

Один громадянин Фадхіл Мульоно склав плейлист із заборонених пісень на Spotify, який можна знайти тут [7]. Деякі з так званих аморальних пісень включають Empire State of Mind [8] від Jay-Z, One Republic's Good Life [9] та Starships [10] у виконанні Нікі Мінаж.

В останні роки в Індонезії виник рух проти пороку, відомий на місцевому рівні як антимаксіат, ініційований [11] [інд] головним чином підтримуваними державою консервативними мусульманськими кампаніями. Цей рух виступав [12] за імплементацію законів і правил шаріату на національному та провінційному рівнях і змусив уряд заборонити музику, засоби масової інформації та веб-сайти [13] через їх безсумнівно образливий характер.