[1]Скріншот Хуррама Парвеза з інтерв'ю на YouTube від VideoVolunteers [1]. Добросовісне використання.
[Усі посилання в публікації ведуть на сторінки англійською мовою].
22 листопада 2021 року Хуррам Парвез, всесвітньо відомий кашмірський правозахисник та активіст громадянського суспільства, був заарештований [2] урядом Індії. Він обвинувачений відповідно до суперечливого Закону про запобігання незаконній діяльності [3] (UAPA) у «фінансуванні тероризму» та «змові», а його всесвітньо визнана праця [4] заплямована звинуваченнями в тероризмі. Його арешт викликав глобальне обурення [5], і Організація Об’єднаних Націй та інші правозахисні органи закликали до беззастережного звільнення [6] Хуррама Парвеза.
Арешт Хуррама варто тлумачити в рамках нової ворожості до громадянського суспільства в Кашмірі. Радник з національної безпеки Індії Аджит Довал нещодавно назвав [7] громадянське суспільство «новим кордоном війни» або «війною четвертого покоління». Оскільки Хуррам є одним із найпомітніших символів громадянського суспільства Кашміру, і ця заява передбачала його арешт лише через два тижні, він став репрезентативною загрозою [8] для всіх форм демократичного інакодумства [9].
Цього літа ми з Хуррамом провели відеодзвінок майже через два роки. Його радісний сміх запалив надію, коли ми спостерігали схід сонця над горами Колорадо. Для кашмірців пандемія COVID-19 посилила глибоке політичне переслідування [10], яке посилювалося з 5 серпня 2019 року, коли Індія юридично скасувала [11] автономію Кашміру, активізувавши політику колоніалізму поселенців [12]. Активізм, інакодумство чи опір індійському правлінню, які завжди вважалися кримінальними [13], зараз ще більш актуальні. Цензура ЗМІ – це закон, і журналісти звинувачуються відповідно до закону UAPA [14] лише за виконання своєї роботи.
Читайте спеціальний репортаж Global Voices: Кашмірська криза зсередини [15]
Хуррам невпинно виступав [16] проти надзвичайно авторитарної політики індійського уряду. У 2016 році йому було висунуто звинувачення [17] відповідно до суперечливого Закону про громадську безпеку. Хуррам був заарештований дорогою до Женеви, де мав взяти участь у 33-й сесії Ради з прав людини Організації Об'єднаних Націй. Хуррама звільнили через 176 днів після того, як Високий суд Кашміру визнав [18] його затримання незаконним.
Детальніше: Незаконне затримання борця за мир Хуррама Парвеза в Кашмірській долині може бути свідченням того, що він робить щось правильно [19]
Повернемось до 2021 року, коли ситуація в Кашмірі погіршилася.
Звертаючись до мене, Хуррам, завжди вірний своєму імені [20], залишався оптимістичним. Він говорив про дітей – двох своїх маленьких і наших друзів. Він особливо пишався дочкою свого друга-підлітка, яка захопилася читанням «важливих предметів», таких як філософія, література, фізика та антропологія. У характерній для Хуррама манері, замість того, щоб просто дозволити мені просто насолодитися цією новиною, він поставив мені завдання наставництва молодого підлітка і витратив наступні півгодини на планування цього. Він навіть зважив на перешкоди, пов'язані з частим відключенням інтернету в Кашмірі. Це невеликий приклад чутливості Хуррама до задоволення потреб, удосконалення та налагодження контактів і солідарності. Я сміявся із солодкої передбачуваності його звички обмірковувати кожну дрібницю. Саме пильна увага Хуррама до вимог, контексту та нюансів виявилася критично важливою у підвищенні фаховості правозахисної роботи в Кашмірі – проти всіх небезпек і як співчутливого творця команди, якщо можна так сказати.
Робота Хуррама не обмежується Кашміром. Він є головою Азіатської федерації проти недобровільних зникнень [21] (AFAD), що базується в Манілі. У 2006 році отримав премію Reebok Human Rights Award. Коаліція громадянського суспільства Джамму та Кашміру (JKCCS) та Асоціація батьків зниклих осіб [22] (APDP), обидві з яких очолює Хуррам, підготували та наставляли нове покоління кашмірських, індійських та західних дослідників та практиків з прав людини. Він підтримував солідарність із такими глобальними організаціями, як ООН, Human Rights Watch та Amnesty International. Під керівництвом Хуррама JKCCS стала інституцією, відомою своїми новаторськими дослідженнями та звітуванням про порушення прав людини. Відкриття немаркованих масових поховань [23] у Кашмірі, яке привернуло світову увагу до серйозності порушень прав людини, вчинених індійськими військами в Кашмірі, приписується JKCCS під проникливим наглядом Хуррама.
Робота Хуррама, що є збалансованим поєднанням активістів та зацікавлених дослідників, високо цінується в академічних колах. Він також є видатним вченим в Ініціативі з політичних конфліктів, ґендерних питань та прав людей [24] Каліфорнійського університету у Берклі.
На початку 2000-х, у токсичному середовищі, охопленому політикою та засудженням індійських клієнтів, Хуррам сміливо намагався створити культуру демократичного діалогу між різними зацікавленими сторонами Кашміру. Він також був одним із ініціаторів процесів щодо наведення мостів між відчуженими громадами кашмірських мусульман та пандитів. Хуррам жодного разу не відхилявся від обраного ним шляху, навіть коли у 2004 році він втратив ногу [25] та трьох найближчих колег внаслідок вибуху на міні, який нібито був організований державою [26]. Замість того, щоб здатися, Хуррам приєднався до Міжнародної кампанії із заборони наземних мін [27]. Незважаючи на те, що Індія не підписала договір про заборону мін, Хуррам успішно провів кампанію за припинення використання наземних мін угрупованнями бойовиків.
Протягом останніх двох десятиліть я спостерігав, як Хуррам зростає в особистому і професійному плані. Будучи підлітком у 1990 році, він вирішив стати захисником прав людини, коли його дідуся вбили під час різанини [28], скоєної індійською армією. Замість того, щоб взятися за зброю, як це зробили багато кашмірців, Хуррам побачив свій шлях у практиці прав людини. Його активність почалася ще студентом, коли він заснував консультаційний проект для молодих людей, які постраждали від негараздів. Хуррам ніколи не допускає зневіри. Під час розпалу пандемії в травні 2020 року його хворий батько помер. У жовтні Національне агентство розслідувань (NIA) Індії провело серію одночасних рейдів [29] на активістів громадянського суспільства, зокрема на Хуррама. NIA конфіскувало документи, інші записи та електронні пристрої, включаючи телефони з його офісу та будинку. Це був час, коли Кашмір ще не оговтався від наслідків задушливої військової облоги [13], яка відбулася після скасування статті 370 Конституції Індії в серпні 2019 року. Робота JKCCS була серйозно ускладнена, але Хуррам, вважаючи, що проблеми – частина його роботи, підтримував бойовий дух команди.
Коли сонце повністю зійшло над Колорадо, я згадав його слова наприкінці нашої розмови. Він сподівався, що наші діти «побачать красу, яку може запропонувати світ», а не «дедван» (палаючий вогонь), і що «ми повинні досягти більшого заради них». І це загалом кредо Хуррама. Він завжди краще справляється із політичним насильством. Я знаю, що молитви та наполегливість ніколи не покидають Хуррама. Навіть коли він перебуває [30] в Тихарі, індійській в'язниці суворого режиму, де перебувають багато кашмірських політичних в'язнів, його віра в справедливий світ залишиться сильною.
У деколонізованому світі, який дедалі частіше ставить питання про Кашмір, таких ікон, як Хуррам Парвез, не можна нахабно заплямувати і ув'язнити. Як «хранитель пам’яті», як називає себе Хуррам, жоден закон не може посадити його у в’язницю, а якщо і так, то це не може бути закон, а лише беззаконня. Протягом двох десятиліть Хуррам неухильно служив правам людини в усьому світі. Ті, хто домагається беззастережного звільнення Хуррама з незаконного ув'язнення індійським урядом, не повинні поступатися. Ми повинні перемогти, щоб гарантувати його свободу та захищати права найуразливіших верств населення.