[1]Ілюстрація від Internet Freedom Foundation [1]. CC-BY [2]
[Усі посилання у публікації ведуть на сторінки англійською мовою, якщо не вказано інше].
У кількох країнах Південної Азії свобода преси та інтернету зіткнулись з викликами у 2021 році. Відповідно до Всесвітнього індексу свободи преси 2021 року [3], Бангладеш опустився на одну позицію і опинився на 152 місці в річному рейтингу зі 180 країн, тоді як Пакистан, Індія та Шрі-Ланка залишилися на 145, 142 і 127 позиціях відповідно. Однак такі країни, як Бутан, Непал і Мальдіви, піднялися в рейтингу.
У той час як суперечливий [4] Закон про цифрову безпеку (2018 р.) у Бангладеш та Правила інформаційних технологій 2021 р. [5] індійського Закону про ІТ (2000 р.) продовжують залишатися актуальними в обох країнах, нещодавно запропонований орган регулювання ЗМІ [6] у Пакистані та проект закону про захист даних [7] у Бангладеш не отримали належної уваги, хоча також викликали занепокоєння.
У цій ретроспективі ми обговоримо питання інтернету та свободи преси, свободи слова, цензури, безпеки журналістів та цифрових прав у цьому регіоні – деякі з них ми висвітлювали протягом року. Пандемія COVID-19 погрішила ситуацію, оскільки через затримки у судових процесах та відключення інтернету страждали бізнес та освіта.
[8]Кількість відключень інтернету в Індії за рік. Скріншот з веб-сайту internetshutdowns.in [8] від Software Freedom Law Center. CC BY-NC-SA 4.0 [2].
Відключення інтернету, блокування мобільних застосунків та користувачів
В Індії відключення Інтернету використовували з безлічі причин [9] – від запобігання прогнозованим терористичним загрозам і як «запобіжний захід» у відповідь на громадські протести до запобігання можливому шахрайству на іспитах. Веб-сайт internetshutdowns.in [8], проект Юридичного центру свободи програмного забезпечення [10] з Нью-Делі, повідомляє, що у 2021 році в країні було зафіксовано 44 випадки відключення Інтернету. Згідно з дослідженнями [11], у 2020 році Інтернет був вимкнений у різних частинах Індії на 8927 годин, що коштувало країні понад 2,8 мільярда доларів.
У березні 2021 року Facebook і месенджер Facebook були обмежені [12] на три дні, а послуги мобільного зв’язку 3G і 4G були недоступні [13] в деяких місцях Бангладеш у відповідь на насильницькі протести проти прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді.
У 2021 році Пакистан кілька разів блокував і розблокував китайський додаток TikTok, скаржачись, що там завантажують та поширюють аморальний контент. Четверта така заборона була запроваджена [14] у липні 2021 року, яка була скасована [15] у листопаді 2021 року. TikTok заборонили в Індії у червні 2020 року і у 2021 році ситуація не змінилась [16].
Читайте також: Пакистан заборонив TikTok вдруге (Березень 2021) [17]
На прохання індійського уряду 1 лютого 2021 року Twitter тимчасово заблокував [18] понад 250 акаунтів у цій соцмережі з Індії, деякі з яких активно підтримували поточні протести фермерів. Після протестів у соцмережах, Twitter відновив [19] доступ до цих акаунтів через шість годин, дійшовши висновку, що контент «заслуговував на висвітлення», але зіткнувся з негативною реакцією влади.
Читайте також: Протести індійських фермерів: Twitter блокує, а згодом відновлює доступ до відомих акаунтів за наказом уряду [20]
У звіті Freedom on the Net 2021 стосовно Шрі-Ланки [21] йдеться про те, що в цьому році державна компанія Sri Lanka Telecom (SLT) запровадила пакети даних в Інтернеті, які, зокрема, блокували віртуальні приватні мережі (VPN) та додаток для обміну повідомленнями Telegram.
Згідно зі звітом Freedom on the Net 2021 щодо Пакистану [22], послуги передачі мобільних даних були призупинені [23] в Ісламабаді та Равалпінді з міркувань безпеки під час параду до Дня Пакистану 25 березня 2021 року. Послуги інтернету [24] та соціальних медіа [25] були призупинені в деяких частинах Лахора у квітні 2021 року під час зіткнень між поліцією та опозиційною партією Техрік-е-Лабайк Пакистан (TLP).
Арешт, погроза та смерть під вартою
У лютому 2021 року смерть [26] бангладешського письменника Муштака Ахмеда [27] у в’язниці викликала нові протести [28] проти драконівського Закону про цифрову безпеку [4] (DSA). Ахмед був заарештований у травні 2020 року, а згодом йому висунули звинувачення [29] у «псуванні іміджу нації» та «породженні ворожості, ненависті та злиднів», що є правопорушеннями згідно з DSA.
Читайте також: У Бангладеш спалахують протести після того, як письменник, заарештований за Законом про цифрову безпеку, помер у в’язниці [30]
[31]Діша Раві на акції протесту. Скріншот з YouTube-Відео від Mojo Story [31].
Також у лютому 2021 року в Делі була заарештована [32] Діша Раві, студентка та засновниця індійського відділення кліматичного руху Fridays For Future [33] [укр], через її начебто причетність до «набору інструментів для протесту». Ймовірний набір інструментів був вірусним онлайн-документом, у якому були перелічені ресурси для активістів і симпатиків, які бажають підтримати багатомісячні протести фермерів в Індії [34] [укр].
Читайте також: Арешт індійської кліматичної активістки Діші Раві через «набір інструментів» протесту викликає негативну реакцію [35]
Журналіст зі Шрі-Ланки Тарінду Джаявардхана стикався з неодноразовими залякуваннями в Інтернеті та офлайн після того, як повідомив про те, що президентська слідча комісія розслідує вибухи у Великодню неділю 2019 року [36] [укр] на заснованому ним інтернет-порталі новин MediaLK [37].
Читайте також: Хто намагається заглушити безстрашний голос шрі-ланкійського журналіста Тарінду Джаявардхани? [38]
Використання нових та чинних законів для затягування петлі
Цього року Індія запровадила нові правила [39] щодо соціальних мереж, веб-сайтів новин та потокових платформ, які набули чинності в травні. Ці правила [40] містять деякі суперечливі вимоги. Наприклад, ті платформи, які пропонують обмін повідомленнями з наскрізним шифруванням, повинні мати можливість ідентифікувати автора частини контенту, якщо цього вимагає ухвала суду або компетентний орган.
Читайте також: Як нові правила Інтернету в Індії змінять соціальні медіа, онлайн-новини та потокове відео [39]
Порушуючи ці правила, такі посередники, як платформи соціальних медіа Twitter і Facebook, можуть втратити [39] імунітет (як це передбачено [41] в розділі 79 Закону про інформаційні технології 2000 року) і бути притягненими до відповідальності за контент, опублікований користувачами цих платформ.
Читайте також: Соціальні мережі можуть нести відповідальність за контент, створений користувачами в Індії [39]
Читайте також: Twitter проти Індії: битва BJP та Конгресу за «фальшивий інструментарій» щодо COVID-19 [42]
В інтерв'ю досвідчений журналіст Анурадха Бхасін, виконавчий редактор щоденної газети Kashmir Times, описав, як неправильно використовується нова медіаполітика [43], сформульована у Кашмірі для протидії поширенню дезінформації чи фейкових новин.
Читайте також: Свобода преси в Джамму і Кашмірі: інтерв'ю з журналістом Анурадхою Бхасіном [44]
Стеження за журналістами, бізнесменами, активістами та політиками
У липні цього року спільними зусиллями 17 медіа-організацій було проведено спільне розслідування під назвою Pegasus Project [45] [рос], яке виявило, що понад 1000 номерів телефонів правозахисників, активістів, журналістів, політиків, державних службовців та бізнесменів з Індії були мішенню для ймовірно фінансованого державою злому та незаконного стеження. До списку об’єктів Pegasus, що оприлюднили інформацію, увійшли Рахул Ганді [46], член індійського парламенту та колишній президент опозиційної партії Індійський національний конгрес [47] [укр] (INC), колишній комісар з виборів Ашок Лаваса [48], два нещодавно приведені до присяги міністри [49] Ашвіні Вайшнау та Прахлад Сінгх Патель, та багато інших.
Читайте також: Викриття шпигунського ПЗ Pegasus вказує на те, що влада Індії стежить за журналістами, активістами та політиками [50]
Згідно зі звітом Freedom on the Net 2021 [51], спільне розслідування Al-Jazeera [52] та ізраїльської газети Haaretz [53] в березні 2021 року засвідчило, що уряд Бангладеш закупив програмне забезпечення та обладнання для злому телефонів ізраїльської компанії Cellebrite. Технологія може розблокувати та вилучати дані з мобільних телефонів, зокрема зашифровані дані, і, як стверджується, владу у Бангладеш також навчили нею користуватись.
[54]Журналісти в Лондоні протестують проти запропонованого Управління розвитку медіа Пакистану (PMDA). Скріншот з YouTube від Murtaza Ali Shah [54]. Добросовісне використання.
Майбутні закони
У середині 2021 року уряд Пакистану запропонував [55] створити новий регулюючий орган для ЗМІ під назвою Пакистанське управління з розвитку медіа (PMDA). Активісти вважають, що це дозволить владі посилити контроль за журналістами та обмежити незалежність ЗМІ. PMDA надасть уряду Пакистану повноваження створювати спеціальні трибунали для накладення штрафів за порушення та публікацію так званих фейкових новин.
Аналітики в Бангладеш зазначають [56], що проект закону про захист даних містить лазівки [57], зокрема компенсації державним установам. Лазівки можуть дозволити уряду використовувати його для утиску прав громадян і критиків уряду, на кшталт використання суперечливого Закону про цифрову безпеку (DSA) 2018 року.
Читайте також: Майбутній закон у Бангладеш про захист даних може утискати, а не захищати права громадян [7]
Ось і все з цьогорічного висвітлення. Бажаю всім веселих свят та щасливого Нового року!