«Електричний велосипед всередині тунелю Грінвіча» від londoncyclist під ліцензією CC BY 2.0

Цю статтю вперше опубліковано [анг] на Investor.ge. Відредагована версія републікується тут з дозволу оригінального веб-сайту.

Після багатьох років будівництва Тбілісі тепер має багато велосипедних доріжок, але де велосипедисти? Досі залишається лише незначна кількість пасажирів, які пересуваються на велосипедах, а не постійний потік, на який сподівалися міські планувальники.

Одним із факторів, який незабаром може змінити це, є зростання доступності електричних велосипедів. Прихильники велосипедів відзначають, що численні пагорби Тбілісі можуть відлякувати потенційних велосипедистів. Е-велосипеди можуть змінити ситуацію на краще, допомагаючи у важких ситуаціях.

Джеффрі Кент, почесний консул Ірландської Республіки, є одним із перших користувачів електровелосипедів у Тбілісі. Він працює за межами міста, а коли перебуває у місті, то зазвичай залишає машину біля офісу та повертається додому на електровелосипеді: «Мені найбільше подобається не засмучуватися через затори», — каже він, додаючи, що проїзд на велосипеді повз довжелезні затори, приносить особливе задоволення. Джеффрі — один із кількох мільйонів користувачів електровелосипедів у всьому світі — не дивно, що, за оцінкою генерального директора Bosch eBike Systems, половина велосипедів, проданих в ЄС у 2025 році, матимуть електродвигун.

Бар'єри для електровелосипедів у Тбілісі

Отже, що гальмує поширення електричних велосипедів у Грузії? Деякі з факторів, що заважають їх широкому поширенню, можуть ось-ось зникнути. Протягом кількох років магазини велосипедів преміум-класу, такі як Bikes.ge [гру], пропонують якісні електричні велосипеди. Bikes.ge за останні два роки продали 25 електричних велосипедів. Локальна доступність має вирішальне значення, оскільки авіакомпанії не дозволяють використовувати електричні велосипеди як спортивний інвентар, оскільки їхні батареї є небезпечними для пожежі.

Хоча електричні велосипеди залишаються дорогими,  їх вартість варто розглядати в контексті того, що вони замінять автомобіль для більшості міських поїздок. Електричні велосипеди середнього рівня коштують 2 000–4 000 доларів США (6 150–123 00 ларі), але вони залишаються доступнішими, ніж автомобілі.

Компанія Volto Bikes [гру] із Тбілісі перетворює старі велосипеди на електричні як менш дорогу альтернативу. Вживані електричні велосипеди або бюджетні версії з обмеженим функціоналом доступні за ціною понад 1200 доларів США (3690 ларі).

Зважаючи на дорогу вартість електровелосипедів, захистити їх від крадіжки є основною проблемою: «Я можу вийти з дому на велосипеді, — коментує один велосипедист, — але не знаю, де його припаркувати, коли приїду за місцем призначення, а також його можуть вкрасти. Кілька стартапів уже розробили GPS-трекери, щоб зарадити цій проблемі. Користувачі можуть отримувати сповіщення, коли велосипед змінює своє місцезнаходження. Акумулятор електричного велосипеда може живити трекер протягом кількох тижнів та надсилати сигнали через мережі GSM/мобільного зв'язку. Компанія-трекер PowUnity стверджує, що уже допомогла знайти понад 160 украдених електровелосипедів. Цілком імовірно, що як тільки ці системи приживуться в Грузії, деякі викрадачі велосипедів будуть здивовані, як швидко власники будуть їх знаходити.

Проте системи відстеження не вирішують загальних труднощів із паркуванням електричного велосипеда. Через важкий акумулятор і двигун багато моделей середнього класу важать більше, ніж дозволена величина багажу у найщедріших авіакомпаніях. Додавши трохи покупок, і вага велосипеда стане серйозною проблемою для мешканців квартир на верхніх поверхах.

Виникне потреба у нових міських рішеннях. Завдяки відеокамерам, блокувальним станціям і, можливо, навіть електричній зарядці, власники електровелосипедів можуть стати активними користувачами підземних паркінгів. У Лондоні вперше з'явилися ангари для велосипедів, які замінили вуличні автостоянки та можуть вмістити шість велосипедів одночасно, а щорічна орендна плата компенсовується за рахунок муніципальних субсидій. Ангари замикаються і це забезпечує додатковий захист від негоди.

Велопідйомники є ще одним потенційним рішенням, оскільки велосипеди можна розміщувати під балконом.

Екологічність та безпека електровелосипеда

Екологічність є ключовою характеристикою електричних велосипедів. У деяких дослідженнях стверджується, що велосипед може мати у десять разів більший позитивний вплив на екологію, ніж повний перехід на електромобілі. Наприклад, для зарядки однієї Tesla потрібні ресурси, як для цілого парку велосипедів.

Велосипедисти у Тбілісі, Грузія, їдуть під час кампанії 350.org проти зміни клімату. 350.org Flickr використовується за допомогою (CC BY-NC-SA 2.0)

Проте, проблема з паркуванням засвідчує, що збільшення велосипедного руху в Тбілісі потребує значного розвитку інфраструктури. Дороги залишаються занадто складними, незважаючи на безліч нових велосипедних доріжок. Вахо, місцевий студент, каже, що він «думав перейти на велосипед, щоб уникнути жахливого тбіліського руху, особливо на великих багатолюдних вулицях. Але не може цього зробити, оскільки дороги надто небезпечні».

Відмова від перевищення швидкості та небезпечного кермування дозволить збільшити кількість вразливих велосипедистів. Декілька сотень або тисяч чоловіків із підвищеним рівнем тестостерону позбавляють інших людей можливості отримувати задоволення від користування велосипедами. Попереду ще довгий шлях (і кілька надзвичайно нерозважливих водіїв, яких потрібно усунути з дороги), перш ніж багатьом батькам буде зручно та безпечно підвозити своїх дітей на велосипеді до школи.

Грузії з міркувань безпеки варто також ухвалити норми, як в інших країнах: велосипеди зі швидкістю до 25 км/год повинні бути безкоштовними. А для велосипедів зі швидкістю до 45 км/год потрібна реєстрація, страховка та шолом.

Багатьом громадянам Грузії також не вистачає навиків керування велосипедом: «Я ніколи б не їздив на велосипеді, оскільки не вмію. Вони [батьки] мене ніколи не вчили», – розповідає Іва. Інший студент додає, що багато людей користуються велосипедами у селі, але вважають, що їх досвіду не вистачає для пересування вулицями міста.

Соціальна солідарність може призвести до динамічних змін. «Мені нема з ким кататися на велосипеді», – розповідає один із грузинських студентів. Таким чином, запросити друга на велосипед і показати йому безпечні велодоріжки може бути одним із найкращих способів для популяризації. Кавказька велосипедна мережа, група шанувальників велосипедного спорту регулярно організовує громадські поїздки, популярність яких зростає.

Щодо вибору безпечних шляхів, то електричні велосипеди можуть змінити правила гри. У Тбілісі багато доріг, деякі з них з вибоїнами, що робить їх абсолютно непридатними для тих, хто їздить в BMW з низькою посадкою. Дуглас Морріс та інші місцеві велосипедисти створили детальну мапу із зазначенням таких доріжок, яку можна переглянути ось тут [гру]. Ці мальовничі провулки справді можуть сприяти збільшенню потоку велосипедистів, але часто вимагають додаткових зусиль, щоб піднятись у гору.