- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

У Казахстані створюють фонд для підтримки економіки та боротьби з бідністю

Категорії: Центральна Азія і Кавказ, Казахстан, громадські медіа, економіка і бізнес, політика, протест, управління, Kazakhstan's illusory stability has cracked

Мирні протестувальники на площі Республіки в Алмати, 6 січня. Скріншот із YouTube-каналу [1] Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода.

У Казахстані завершилась [2] [рос] урядова антитерористична операція: як відомо, керівництво країни поклало провину на підготовлену іноземцями групу з 20 000 осіб за жорстокі сутички, внаслідок яких загинули понад 200 людей в Алмати, найбільшому місті та колишній столиці, та десятках інших міст.

Президент Касим-Жомарт Токаєв висунув звинувачення в некомпетентності та державній зраді своєму силовому апарату [3] [анг]. Він також назвав основну проблему, яка сприяла поширенню протестів по всій країні: це нерівність [4][анг].

Коли Токаєв оприлюднив новий план реформ під час одного зі своїх численних виступів у січні, він оголосив про створення «Казахстан Халкін [5]» [рос] (Казахстан для людей), громадського фонду, до якого найбільші компанії та бізнесмени мають робити внески — на добровільній основі — для підтримки соціальних служб. Фонд допоможе фінансувати проекти у сфері «охорони здоров'я, освіти, соціальної підтримки», йдеться у прес-релізі [6] [анг].

[Фонд] залучить допомогу міжнародних благодійних організацій, [а також] обов'язкові внески від лотерейних та букмекерських операторів. Звісно, наголошую, що ми очікуємо від великого бізнесу регулярних значних внесків у фонд [7] [анг].

Відокремлення фонду від державного бюджету та очікування [8] [рос] значних внесків від великого бізнесу покладає на приватний сектор відповідальність [9] [анг] за добровільну передачу частини свого прибутку в якості інструменту перерозподілу.

«Благодійний» аспект фонду відповідає принципу «зверху-вниз», який уряд зазвичай використовує до соціально-економічних питань.

Для порівняння: у липні 2019 року, через місяць після обрання Токаєва, аналогічне вирішення проблем суспільства за принципом «згори донизу» було запропоноване шляхом створення Національної ради суспільної довіри, задуманої як громадська платформа для обговорення рецептів розв'язання соціально-економічних проблем країни. Більшість спостерігачів стверджують, що рада не виконала [10] [анг] свого завдання [11] [анг].

Як і в раді, фонд має «окрему наглядову раду з повноваженнями», яка підтримуватиме його незалежність від уряду. Проте більшість членів правління були або залишаються близькими до керівництва країни.

Щоб краще зрозуміти доцільність та ефект від створення фонду, Global Voices звернулися до Мауріціо Тотаро [12] [анг], кандидата наук у Гентському університеті, який досліджує історію, місцевість та населення Мангістауського регіону Казахстану.

Global Voices: Чи відповідає створення фонду плану Токаєва щодо «деолігархізації»? І кому це вигідно?

Мауріціо Тотаро: Створення фонду – перший нерепресивний захід у відповідь на вуличні протести в країні. Це спроба реалізувати заклик Токаєва до деолігархізації країни. Однак, якщо проаналізувати весь виступ Токаєва, то виявиться, що це не перерозподільчий захід, а благодійна акція. Фонд — це метод для певних елітних груп, які отримали вигоду зі системи Назарбаєва, продемонструвати свій внесок у суспільство. Створений на добровільній основі фонд не зобов'язує компанії та приватних осіб робити внески.

GV: Тобто це, по суті, метод запропонувати пожертви в обмін на кращу репутацію?

МТ: Фонд також є методом протидії критиці щодо легітимності та законності багатства, яке ці групи накопичили. Такий благодійний внесок дозволить компаніям отримати певну моральну легітимність у системі. Таким чином, олігархи та великі компанії по суті легітимізують свою роль у «новому курсі країни», який, за словами Токаєва, уже розпочався.

GV: У своєму виступі Токаєв також запевнив людей, що цей фонд не суперечитиме принципам ринкової економіки. Чому було важливо акцентувати на цьому аспекті?

МТ: Токаєв також відверто підкреслив, що це не податок —  а, навпаки, можливо, ті, хто робить внески, отримують певні податкові пільги. І його акцент на принципі приватної власності також ставить бар'єр проти нещодавніх закликів робітників націоналізувати деякі видобувні підприємства. Цих два звичайних твердження є гарантією ділового клімату та іноземних інвестицій.

Підбиваючи підсумки свого аналізу, Тотаро сказав Global Voices, що фонд «виглядає як спроба затуманити голову, зовсім недостатній захід для подолання структурної нерівності, яка викликала протести у січні».