Колаж фейкової світлини, яка викривлено демонструє етнічних албанських біженців з Косово, та оригінал від Reuters у 1999 році.
[Усі посилання у публікації ведуть на сторінки англійською мовою, якщо не вказано інше].
Цю історію Дрена Гергурі раніше опублікували Hive-Mind [1] та Європейська обсерваторія журналістики (EJO) [2]. Відредагована версія републікується Global Voices з дозволу автора.
Маніпуляції із фотоілюстраціями для надання їм хибного контексту або передачі хибної інформації зараз є звичайною практикою. Ця тенденція, яка отримала назву «дипфейки [3]», підтримується доступом до дорогого обладнання та механізмів штучного інтелекту, здатних створювати переконливі підробки високої роздільної здатності. Це стало прокляттям для технологічної та медіаіндустрії, яким дедалі важче визначити, чи є контент справжнім або підробленим.
Але останнім часом занепокоєння з приводу цих практик посилилися, адже зменшення кількості графічних процесорів початкового рівня полегшило доступ до інструментів для глибоких фейків. Це призвело до появи іншої версії фальсифікацій під назвою «cheapfakes» – маніпуляції, яка передбачає прискорення або уповільнення реального відео чи зміну тла та інших деталей реального зображення. Ці посередні твори відрізняються від технічно витончених дипфейків – сфабрикованого контенту, в якому стверджується про слова і вчинки людини, яких, вона, насправді, не говорила і не демонструвала.
Мотиви цієї нової тенденції дешевих підробок варіюються від невинної розваги до потенційно шкідливої політичної пропаганди. І це стає дедалі популярнішим, тому що для цього потрібне лише базове програмне забезпечення для комп'ютера чи мобільного телефону. Вистачає невеликої маніпуляції, аби змінити графічне послання.
Тривожним прикладом дешевої підробки є редагування фотографії Reuters [4], опублікованої в 1999 році під час війни в Косово. На фото зображена етнічна албанка Шеріфе Лута [5], яка разом із 2000 інших біженців намагалася в’їхати до Північної Македонії на прикордонному переході Блаце.
Колаж зміненого зображення, опублікованого російськими державними установами у 2021 році, порівняно з оригіналом, опублікованим Reuters у 1999 році.
Через 20 років та сама фотографія знову з'явилася в інтернеті. Однак цього разу її підробили для використання в якості інструменту пропаганди. Відредаговане зображення покликане переконати глядача в тому, що та сама жінка є сербською жертвою бомбардування НАТО. Посольство Росії у ПАР розмістило це підроблене зображення [6] на своїй сторінці у Twitter.
Today is 22nd anniversary of the day when NATO brought death & destruction to #Yugoslavia [7] by attacking a sovereign state in total disregard for intl law. NATO’s 78 days long “humanitarian intervention” took lives of 2000 innocent people, turned thousands more into refugees pic.twitter.com/VCX43bRmDU [8]
— Russia in RSA 🇷🇺 (@EmbassyofRussia) March 24, 2021 [9]
Сьогодні виповнюється 22 роки з того дня, коли НАТО принесло смерть і знищення #Югославії [7], напавши на суверенну державу, нехтуючи міжнародним законодавством. 78-денна «гуманітарна інтервенція» НАТО забрала життя 2000 невинних людей, а тисячі людей перетворила на біженців pic.twitter.com/VCX43bRmDU [8]
— Росія в ПАР 🇷🇺 (@EmbassyofRussia) 24 березня 2021 року [9]
Ідея такої пропаганди, як видається, полягає в тому, щоб підтримати версію Сербії та Росії про неправомірне втручання НАТО у 1999 році в Косово [10] [укр]. Дешева підробка нібито зображує людину, яка пережила бомбардування НАТО. Насправді, йдеться знову про албанську біженку Шеріфе Лута, яку сербські сили змусили покинути свій будинок.
Розвінчання пропаганди
Пропаганда процвітає на базі неосвіченості та дезінформації. Російські дипломати дуже свідомо використали цю ілюстрацію в тій частині світу, де люди мало знають про Косово.
Хоча за допомогою оброблених фотографій можна багатьох людей обманути, їх легко розпізнати. Наприклад, ви можете використовувати підказки та порівняння з опції пошуку зображення в Google, щоб визначити, чи було підроблено зображення. Інші ресурси для перевірки зображень включають TinEye [11], який повідомляє вам, коли фотографію спочатку опублікували в Інтернеті, і fotoforensics.com [12], безкоштовний інструмент, який визначає, чи було зображення відредаговано і які частини були змінені.
Це не вперше, коли фотографію Шеріфе Лути використовували для пропаганди. Те саме фото з’явилося в ефірі російського державного інформаційного агентства в серпні 2014 року [13] [рос].
Скріншот трансляції російського державного інформаційного агентства у 2014 році про Україну з використанням підробленого зображення Шеріфе Лута.
Тоді росіяни представили свою тему як сербську жертву бомбардувань НАТО. Вони видалили інших біженців і додали на задній план розбомблену будівлю.
Чому ми всі повинні перевіряти свої джерела
Ми ще не знаємо, яким чином впливають дешеві підробки на громадську думку. Але ми знаємо, що Росія роками поширює дезінформацію по всьому світу про війну в Косово.
Маніпуляції з фотографіями можуть створювати наративи, які ґрунтуються на неправді, що, у свою чергу, може впливати на думку людей. Ось чому важливо підвищувати поінформованість про поширене використання дешевих підроблених зображень і визнавати, що деякі уряди використовують цю практику як інструмент пропаганди.
Один з найважливіших уроків для наступного покоління – це правильно перевіряти джерела і ретельно оцінювати усю візуальну інформацію, щоб відсіяти небезпечну підробку, яка вводить в оману.