Розана Алексоська. Фото використано з її дозволу.

Це інтерв’ю, яке провела Ана Анастасовська, спочатку було опубліковано [анг] на Truthmeter.mk. Відредагована версія републікується тут, згідно з угодою про обмін контентом між Global Voices та Metamorphosis Foundation.

Неурядова організація MOST, що базується в Скоп’є, Північна Македонія, нещодавно опублікувала дослідження «Дезінформація та спотворення інформації у Північній Македонії» [анг], в якому проаналізували домінантні наративи у 2020 році у вибірці з 2658 статей з 211 порталів, сторінок і груп у Facebook. Служба перевірки фактів Truthmeter.mk поговорила з Розаною Алексоською, однією з авторок дослідження, про основні властивості поточних кампаній з дезінформації, які дискредитують демократію.

Truthmeter: Які є п’ять загальних або 5D методів дезінформації?

Розана Алексоська (РА): «П’ять методів дезінформації» — це концепція, яка спочатку включала чотири елементи: спростувати, спотворити, відволікти та збентежити. З додаванням п’ятого елемента – розділити, початкова концепція перетворилася на 5D дезінформації [анг].

Спростувати: якщо хтось не полюбляє критику, то замість фактів і аргументів він атакує образами. Жінки в політиці, маргіналізовані групи чи менші етнічні спільноти часто стають об’єктами таких образ.

Спотворити: перекручування фактів для отримання напівправди, що є більш небезпечним, ніж повністю сфабрикована брехня. Одним із прикладів є спотворення у звітах [анг] про Чорноморський інцидент у липні 2021 року [анг] за участю британського військового корабля HMS Defender та російського флоту. Понад 70% статей про подію в Північній Македонії містили лише російську версію цієї історії. Лише 19% використовували інформацію з британських джерел, які часто маніпулювали на користь російського наративу.

Відволікти: відволікання уваги громадськості від певних ключових подій або історичних досягнень, як-от потік дезінформації про шкідливість мережі 5G у Північній Македонії приблизно 27 березня 2020 року, в день, коли вона стала членом НАТО.

Збентежити: коли країна дотримується політики та вибирає курс, який підтримують більшість громадян, оскільки Північна Македонія обрала євроатлантичну інтеграцію, а згодом треті країни, які не поділяють цей курс, обурюються.

Розділити: використовується будь-яка можливість, щоб розділити громадян за політичними, партійними, етнічними та релігійними ознаками, а також між країнами.

Титульна сторінка дослідження MOST «Дезінформація та спотворення інформації у Північній Македонії», грудень 2021 р.

Використання цих методів супроводжується посиленням дезінформації через низку відомих та анонімних проросійських та антизахідних порталів, кожен із яких пов’язаний із добре розвиненою інфраструктурою соціальних мереж.

У дослідженні, опублікованому проектом Fighting Fake News Narratives (F2N2) [анг] у грудні 2021 року, проаналізовано інформацію про допомогу, яка надається у боротьбі з COVID-19 різними країнами та міжнародними організаціями. У дослідженні йдеться про те, що статті щодо допомоги з Китаю та Росії активно поширювалися через соціальні мережі, внаслідок чого у Facebook з'явилося набагато більше повідомлень про допомогу від цих країн, ніж від інших країн та організацій, які непропорційні їх реальному внеску.

Truthmeter: Згідно з Індексом медіаграмотності за 2021 рік [анг], який оцінює потенціал протидії фейковим новинам у 25 європейських країнах, Північна Македонія знаходиться внизу — ця позиція зберігається з 2017 року. Які основні джерела дезінформації у Північній Македонії та чому наша країна опинилась наприкінці списку?

RA: У нашому звіті вказано причини, внаслідок яких Північна Македонія знаходиться внизу. Одна з них — це [низька якість] освіти та, у підсумку, високий рівень недовіри до науки.

Крім медіаграмотності, варто згадати дослідження GLOBSEC [мак] про вразливість [анг] країн Центральної Європи та Західних Балкан до впливу Росії та Китаю, в якому македонське суспільство знаходиться всередині списку з індексом уразливості 40 зі 100. Фактори, що сприяють такій ситуації, включають фрагментацію суспільства, а також [експлуатацію] етнічних та релігійних відмінностей.

З погляду джерел дезінформації, наше дослідження виявило кілька груп проросійських та антизахідних порталів із розвиненою дезінформаційною інфраструктурою у Facebook.

Truthmeter: Чи є іноземний вплив у Північній Македонії та як він проявляється?

RA: Звичайно є. Ми помітили, що цей вплив поширюється на ключові періоди та події для країни, особливо коли йдеться про євроатлантичну інтеграцію. Повідомлялося, що на кожному ключовому етапі цього процесу дезінформаційні кампанії чи інформаційні операції відволікали увагу від цих історичних досягнень, нападали на Захід та дискредитували різних діячів, включаючи західні інститути.

Важливо відзначити, що цей згубний іноземний вплив походить з авторитарних та ліберальних країн і може бути охарактеризований як «жорстка сила» [укр]. Це означає, що ці авторитарні режими пригнічують свободу слова і порушують права людини у своїх країнах, а також зловживають відкритими демократичними суспільствами, просуваючи та нав'язуючи антилібералізм [рос] та авторитаризм [укр] за кордоном. Цей «жорсткий» авторитарний вплив у молодих та вразливих демократіях Західних Балкан проникає чи перфорує їхній інформаційний простір, намагаючись впливати на громадян за допомогою маніпулювання та спотворення інформації.

Цей процес відбувається через безліч агентів впливу та інформаційні операції, як іноземних, так і внутрішніх, які розташовуються на різних рівнях та відіграють різні ролі. Основна мета [анг] дезінформаційних наративів у Північній Македонії та на Балканах ще більше поляризувати і розділити.

Truthmeter: У дослідженні особлива увага приділяється пропаганді проти ЄС та НАТО у Північній Македонії. Як ви її позначили і яке вона має відображення у македонських ЗМІ?

RA: Як я вже казала, одним із методів дезінформації є відволікання уваги, що було особливо помітно в нашій країні під час ключових досягнень чи подій, пов'язаних з євроатлантичною інтеграцією, тому ми стали свідками двох дезінформаційних кампаній, спрямованих проти ЄС та НАТО відповідно.

Перша кампанія, іронічно була названа «Ковдра для вас» [анг], була частиною антиєвропейського наративу «ЄС не допомагає Північній Македонії/Балканам» і була спрямована на те, щоб применшити допомогу ЄС для Північної Македонії у боротьбі з COVID-19.

Це відбулось після заяви тодішнього посла ЄС Самуеля Жбогара про те, що Північна Македонія отримає допомогу через Механізм цивільного захисту ЄС [анг], який включав, серед іншого, 1000 ковдр. Безпосередній антиєвропейський наратив «Ковдра для тебе» проявився у формі кампанії з іронічним гаслом «ЄС для тебе». Це можна інтерпретувати як спробу приховати інформацію про те, що Північна Македонія отримала [анг] від ЄС 66 мільйонів євро на боротьбу з коронавірусом, факт, який навмисне ігнорують усі учасники кампанії.

Другу кампанію було проведено приблизно 27 березня 2020 року, у день вступу Північної Македонії до НАТО [анг]. Вона була спрямована на те, щоб відволікти увагу громадськості від цього історичного досягнення, яке є стратегічною метою країни з моменту здобуття незалежності та має стабільно високу підтримку громадян. На жаль, ця добре організована та скоординована кампанія [анг] викликала страх і паніку, заявивши, що НАТО нав'язує мережу 5G. Інший антинатівський наратив використав пандемію COVID-19, намагаючись дискредитувати військові навчання Defender Europe 20 [анг] (як подія, що спровокує стрімке поширення коронавірусу) через дезінформацію про те, що прибуття [анг] 70 000 американських військовослужбовців до Німеччини викликало паніку по всій Європі.

Ці два приклади показують, що теми [анг] для дезінформації, найчастіше є емоційними – те, на що люди реагують, наприклад, їх здоров'я або здоров'я дітей, безпека, питання ідентичності, міжетнічні відносини тощо.

Truthmeter: Наразі ситуація з Росією та Україною є головною новиною. Чи є прославлення Росії у Північній Македонії? Що розкривають наративи у публічному та медійному просторі?

RA: Більшість наративів, спрямованих проти Заходу, США, ЄС чи НАТО, включають пряме чи непряме просування або прославлення Росії. (Неправильно) використовується низка факторів, зокрема спадщина комунізму, слов'янське походження та релігія, а також відкритість демократичних суспільств… Ці дезінформаційні та пропагандистські операції часто ґрунтуються на зміцненні існуючих оман та упереджень.

Росія, розширюючи свою «сферу впливу» на регіон не може змиритися з тим, що майже всі балканські країни вже стали членами НАТО.

Росія застосовує ті самі стратегії, що й проти України. Там, крім гібридної війни [анг], розв'язаної після окупації Криму у 2014 році, Кремль просуває наративи про те, що суверенна держава має проводити свою зовнішню політику не відповідно до інтересів своїх громадян, а відповідно до інтересів Росії. Все це, від страждань громадян України, загибелі понад 14 000 людей [анг], до порушення територіальної цілісності та суверенітету України, суперечить основним принципам міжнародних відносин, які забезпечують мир та безпеку.

Прославлення [анг] Росії, зокрема, здійснюється через взаємопов'язані мережі іноземних та вітчизняних агентів впливу, які часто діють дуже витончено.

Одним із останніх прикладів є [принизлива] реакція на заяви міністра оборони Слов'янки Петровської від 24 січня [мак] про те, що Північна Македонія поважає та підтримує суверенітет й територіальну цілісність України [анг] та про те, що наші війська [мак] можуть бути розгорнуті на території України, оскільки ми є членами НАТО.

Дивно те, що певні структури в суспільстві досі поводяться так, ніби Північна Македонія не є членом НАТО, хоча з моменту її вступу до НАТО минуло майже два роки. НАТО — це перш за все союз, а це означає, що ми вступили в союз у сфері оборони та безпеки з іншими 29 державами-членами і, звичайно ж, ми повинні брати участь у будь-якій оборонній операції, яку НАТО проводить чи планує провести.