Бойкот реклами Сіньцзяну в кампусі Нью-Йоркського університету, Нью-Йорк, 7 жовтня 2020 року. Фото: Themomenthasarrived2020 (CC BY-SA 4.0)

Зимові Олімпійські ігри 2022 року в Пекіні стартували 4 лютого, в той час коли геноцид уйгурів [укр] досі вирує у Східному Туркестані («Сіньцзян» для Китаю). Це нагадує весілля, яке відбувається поруч із похованням. Одне з найпоширеніших і найдавніших правил етикету – не проводити весілля в той день, коли у твого сусіда – похорони. Чому це правило так легковажно порушується і кому це шкодить? Як досвідчений уйгурський журналіст, моє місце в цьому сценарії — на сцені поховання. Хоча моє серце сповнене болю, моє сумління спокійне, а перо — вільне. Дозвольте мені залишити кілька рядків для майбутніх поколінь, щоб вони запам'ятали.

Як це трапилось?

Чи не тому, що засоби масової інформації та правозахисні організації не змогли повністю викрити геноцид? Ні! Світ бачив 380 таборів [анг] на супутникових знімках, витік китайських секретних документів [анг] та різке зниження [анг] рівня народжуваності уйгурів за останні два роки. Світ почув скарги родичів уйгурів, які проживають майже у 40 країнах та свідчення понад 30 табірних свідків [анг]. Як заявив [анг] уйгурський лідер Рабіє Кадір, слідчим навіть не потрібно їхати до регіону, щоб встановити факт геноциду.

Геноцид уйгурів [укр] знаходиться в міжнародному порядку денному вже як мінімум три роки. Китай, звичайно, відкидає звинувачення, і багато країн, які економічно залежать від диктатури, підтримують Китай. Учню початкової школи легко дізнатися, хто чесний, а хто нещирий, просто поглянувши на список тих країн, які підтримують та критикують політику [анг] Китаю щодо уйгурів. Подивіться на реальність:

Це вісім країн, які визнали насильство проти уйгурів геноцидом: США, Канада, Велика Британія, Франція, Бельгія, Литва, Чехія та Нідерланди.

19 січня 2021 року держсекретар США Майк Помпео [укр] заявив [анг], що «Китайська Народна Республіка під керівництвом та контролем Комуністичної партії Китаю вчинила геноцид та злочини проти людяності щодо переважно мусульманських уйгурів…». 23 лютого парламент Канади визнав [анг], що ставлення Китаю до уйгурів є геноцидом. Законодавці також проголосували за ухвалення поправки, яка спонукає Канаду закликати Міжнародний олімпійський комітет перенести зимові Олімпійські ігри 2022 року з Пекіна, «якщо китайський уряд продовжить цей геноцид».

20 січня 2022 року парламент Франції ухвалив [анг] резолюцію, в якій йдеться про те, що Національні збори «офіційно визнають насильство, скоєне Китайською Народною Республікою [анг] щодо уйгурів та ідентифікують його, як злочини проти людяності та геноцид».

В інтерв'ю NBC News [анг] президент Росії Володимир Путін підтримав уйгурську політику Китаю:

Я зустрічався з деякими уйгурами і почув від них на власні вуха, що вони загалом вітають політику китайської влади в цій сфері.

Але він не згадав, ким вони були, чи представляли вони уйгурів чи режим. Путін додав:

Вони вірять, що Китай зробив багато для людей, які живуть у цій частині країни…».

Путін не приховував своєї прокитайської позиції, заявляючи, що «Москва розглядає Пекін не як загрозу, а як дружню націю».

Крім того, прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан заявив [анг], що ставлення Китаю до уйгурського питання повністю відрізняється від того, що повідомляється в західних ЗМІ:

Через нашу надзвичайну близькість і відносини з Китаєм, ми фактично приймаємо китайську версію.

Реалії свідчать про те, що проведення Олімпіади у Пекіні є наслідком пріоритетності грошей над мораллю, а влади над справедливістю у другому десятилітті ХХІ століття.

Що означає передати зимові Олімпійські ігри Китаю? Очевидно, це не що інше, як сказати Китаю: «Те, що ви робите, — це дурниці, і навіть, якщо ви зробите щось гірше, у світі немає сили зупинити вас».

Бойкот Бадюкао Олімпійських ігор у Пекіні 2022 року. Фото Стіва Юрветсона на Flickr (CC BY 2.0)

Відповідаючи на запитання про його месиджі до пригнобленого уйгурського населення Китаю, президент Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Томас Бах на своїй прес-конференції перед Олімпіадою сказав [анг]:

… щодо … уйгурського населення, позиція МОК має грунтуватись з огляду на політичний нейтралітет, тобто ми не коментуємо політичні питання.

Чи вважає Томас Бах вісім країн, які визнали геноцид уйгурів, «ворожими силами, які не бачать розвитку Китаю», як це вважають у Піднебесній?

Віце-президент МОК Джон Коутс нещодавно заявив [анг], що «МОК приділяє дуже велику увагу правам людини», але тиск на Пекін щодо Сіньцзяну [анг] не входить до «компетенції МОК».

Зрозуміло, що в кожній країні є певні політичні питання, і ніхто не чекає, що всі політичні питання буде вирішено до Олімпіади. Однак, коли політика спрямована на вчинення геноциду, світ має право чекати на відповідну позицію з цього питання — зупинити вбивць, а не вступати з ними у змову.

«Ми повинні поважати суверенітет країн, які приймають Олімпіаду», – сказав Коутс.

Геноцид – це не питання суверенітету; це злочин проти людей та акт проти влади природи та порядку у всесвіті. Жодна держава не має права вчиняти або спонукати інших до здійснення геноциду, і будь-який статут організації, який допускає ймовірність геноциду, свідчить про те, що така організація є співучасником геноциду.

Наприкінці конференції, яка відбулась напередодні Олімпіади, Бах спростував свою попередню заяву про те, що він не коментує політику у скандалі навколи зірки тенісу Пен Шуай. Коли Баха запитали, чому він за три місяці не сказав жодного слова про страшне звинувачення у сексуальному насильстві колишнього високопосадовця щодо Пен Шуай, він відповів [анг]:

«Звичайно, якщо вона хоче провести розслідування, ми підтримаємо її в цьому, але це має бути її рішення».

Справжній корінь проблеми полягає в тому, що Пен Шуай не може ухвалювати власні рішення у цьому питанні і не може вільно про це говорити.

Лідери МОК такі наївні, чи їм не вистачає бачення, щоб зрозуміти концепцію геноциду і як це не мати права голосу в однопартійному режимі?

Нещодавнє розслідування [анг] The Daily Beast засвідчило, що зв'язки деяких членів МОК з Пекіном виходять за межі спорту. Наприклад, віце-президент МОК Коутс є водночас керівником австралійського аукціонного будинку чистокровних коней William Inglis & Son Ltd. І ось на одному з аукціонів Inglis [анг] у 2019 році було продано коней на суму понад 3,5 мільйона австралійських доларів «засекреченому» [анг] китайському кінному клубу, що привернуло пильну увагу через його загадкове членство та структуру власності. У 2021 році на іншому аукціоні клубу було продано коня за 1,5 мільйона австралійських доларів (1,5 мільйона доларів США). Загалом на аукціонах Inglis у 2021 році  покупцям з Китаю було продано коней на суму 18 861 500 австралійських доларів (понад 13 мільйонів доларів США).

У розслідуванні також згадується участь у Кубку Інгліса коней із Сіньцзян-Уйгурського автономного району. Інгліс організував продаж кількох коней щонайменше одному великому власнику із Сіньцзяну. Провінція відіграє важливу роль у конярстві Китаю, оскільки китайські магнати відкривають [анг] там стайні, а також програми розведення та навчання коней.

Коутс – не єдиний з понад 100 членів МОК, який відкидає можливість організації чинити тиск на Пекін через порушення прав людини.

Президент МОК Бах розкритикували [анг] під час його передвиборчої кампанії на посаду голови МОК, і один з його суперників, швейцарський юрист, зазначив [анг] таке:

«[Бах] використовує своє становище у власних інтересах, щоб укладати контракти з компаніями, які він представляє».

Заява Баха про те, що «ми не втручаємося в політику», є не лише зрадою пригноблених народів, зокрема уйгурів, але й суперечить олімпійським принципам – сприяння побудові миру та кращого світу шляхом навчання молоді за допомогою спорту, яким займаються без будь-якої дискримінації і в олімпійському дусі.

Забудемо на хвилинку національний та міжнародний вплив Олімпійських ігор у Пекіні, а просто уявімо собі частину можливої сцени геноциду, яка базується на попередніх свідченнях про тортури [анг], затримання та жорстоке поводження.

На церемонії відкриття Олімпіади, китайські офіційні особи позували зі спортсменом уйгурського походження, який запалював смолоскип. У своїй колонці Тhe Jerusalem Post порівняла це [анг] з Олімпійськими іграми в нацистській Німеччині у 1936 році.

Так, повідомлень про масові вбивства у «Сіньцзяні» немає. Це може бути не завдяки добрій волі Сі Цзіньпіна [анг], та й поліцейсько-державний статус регіону не дозволяє про це повідомляти. Конвенція про геноцид 1948 року [анг] пропонує більш широке визначення геноциду, яке включає «психічну шкоду», запобігання народженню дітей або «насильницьку передачу дітей», якщо вони є частиною систематичного знищення певної групи — все це стосується ситуації в «Сіньцзяні».

У чому полягає унікальність зимових Олімпійських ігор 2022 року у Пекіні? Відповідь: це весілля, яке відбувається на тлі поховання. Згадуючи вісім моїх родичів та друзів, які зараз перебувають у жахливих таборах, я голосно стверджую, що це Олімпіада-геноцид! Кривава Олімпіада! Олімпіада співучасті в цьому злочині!