Українські біженці збираються на кордонах з Молдовою, Словаччиною та Польщею

Автобус за маршрутом Кишинів-Одеса, на подолання якого, зазвичай, потрібно 3 години. Фото Філіпа Нубеля, використане з дозволу

Коли Росія 24 лютого розпочала військове вторгнення на територію України, знищуючи військові об’єкти всередині або поблизу великих міст, чимала кількість українців застрибнули у свої автомобілі та почали виїжджати. Дехто намагався знайти притулок у сільській місцевості, яка вважається більш безпечною і туди багато людей уже відправили своїх дітей та старших родичів.

Інші, тим часом, розглядають можливість переїзду на Захід, щоб знайти тимчасовий притулок у сусідніх країнах [анг], переважно у Молдові, Словаччині та Польщі, де місцева влада швидко створює інфраструктуру для розміщення тисяч, а, можливо, десятків тисяч біженців.

Молдова є кінцевим пунктом призначення для людей, які втікають з південного міста Одеси з населенням понад мільйон людей [укр], де були атаковані військові об’єкти, внаслідок чого загинули [анг] багато людей. Дорога до Кишинева, столиці Молдови, зазвичай, забирає три години.

У цьому відео Радіо «Вільна Європа» показано, як люди перетинають кордон на автомобілі або просто переходять пішки.

Власне, Молдова має ідентичний український досвід розділеної країни, оскільки близько третини її території, що називається Придністров’ям [укр], контролюється сепаратистським урядом, який підтримується Москвою у військовому, політичному та економічному аспектах.

Іншим пунктом призначення є Словаччина, для тих, хто перебуває на заході України або переїжджає туди, оскільки сусідня Угорщина, яка також межує з Україною, відома своїм промосковським дискурсом і не завжди є дружньою до українців. Уряд Словаччини оголосив на сайті свого міністерства внутрішніх справ [сло], що:

Vstup bude umožnený všetkým osobám, ktoré utekajú pred vojnovým konfliktom. Vstup na územie Slovenskej republiky bude umožnený po individuálnom posúdení aj osobám, ktoré nebudú mať platný cestovný doklad (biometrický pas).

В'їзд [на територію Словаччини] буде дозволено всім людям, які рятуються від військового конфлікту. В’їзд на територію Словаччини стане можливим на основі індивідуальної оцінки, зокрема для людей, які не зможуть продемонструвати дійсний проїзний документ (біометричний паспорт).

Президент Словаччини Зузана Чапутова [анг] також засудила [сло] військовий напад Росії і відправила допомогу біженцям [анг]. Словаччина має майже 100-кілометровий кордон з Україною [укр] і налічує велику громаду українських трудових мігрантів [анг] та історичну українську меншість, як і Чехія.

Польща також є важливим пунктом призначення для біженців, враховуючи тривалі історичні відносини з Україною, наявність великої української меншини та історію трудової міграції, а також тому, що вона також пережила хвилю біженців з Білорусі, які прибували із Сирії та Іраку до Мінську.

Як пише провідна польська газета Gazeta Wyborcza [пол], кількість українських біженців, які прибувають переважно на автомобілях до різних пунктів пропуску на кордоні, збільшується щогодини. У статті розповідається історія одного біженця з України:

Aleks z żoną i dwójką kilkuletnich dzieci pochodzą z Charkowa, ale ostatnie dni spędzali we Lwowie. – O 5 rano zadzwonili znajomi, że jest wojna. Spakowaliśmy, co mieliśmy i ruszyliśmy w drogę. Jedziemy do Krakowa albo jeszcze dalej do Wiednia. Zobaczymy, co będzie dalej.

Алекс, його дружина та двоє малих дітей родом із Харкова [північ України, поблизу російського кордону], останні дні провели у Львові [українське місто на Заході]. «О п’ятій ранку нам зателефонували друзі і сказали, що почалась війна. Ми зібрали те, що мали, і поїхали в дорогу. Їдемо до Кракова [місто на півдні Польщі], а потім до Відня. Подивимося, що буде далі.

Кожен українець робить надзвичайно важкий вибір – залишитися чи виїхати, а також визначається з країною, зважаючи на умови проживання для своїх сімей, наявність паспортів та віз. Центральна Європа повинна бути готова до великих потоків біженців і потребуватиме потужної фінансової та оперативної підтримки з боку Європейського Союзу, щоб впоратись з такою великою хвилею міграції.


 

Щоб дізнатися більше, перегляньте наші тематичні статті про вторгнення Росії в Україну.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.