- Global Voices по-українськи - https://uk.globalvoices.org -

Грузини мітингують на підтримку України, а місцева влада зволікає з реакцією на російське вторгнення

· Автор OC Media Перекладач Володимир Тиравський

Категорії: Центральна Азія і Кавказ, Центральна та Східна Європа, Грузія, Росія, Україна, війна і конфлікти, громадські медіа, історія, міжнародні відносини, політика, протест, управління, Russia invades Ukraine

Грузія на підтримку України. Фото надано Маріам Нікурадзе, OC Media. Використовується з дозволу

Цю статтю вперше опубліковано [1] [анг] на OC Media. Відредагована версія републікується тут згідно з угодою про партнерство щодо обміну контентом.

У четвер, 24 лютого, прихильники України пройшли центральним проспектом Руставелі, утворюючи живі ланцюги, розмахуючи українськими прапорами та запалюючи жовто-блакитні ракети біля будівлі парламенту в Тбілісі. Паралельний мітинг відбувся біля посольства України в Тбілісі.

Це зараз Тбілісі. Тисячі людей утворили ланцюг, щоб висловити підтримку Україні. #StandWithUkraine [2] pic.twitter.com/dZJi097p1v [3]

— Mariam Nikuradze (@mari_nikuradze) February 24, 2022 [4]

Тбілісі зараз 🇬🇪🇺🇦

Тисячний марш солідарності з Україною ✊#StandWithUkraine [2] #Україна [5]

📷 Euronews Georgia pic.twitter.com/dI99ngugKy [6]

— Tbilisi Pride (@TbilisiPride) February 24, 2022 [7]

Раніше в четвер демонстрації також відбулися в грузинських містах Кутаїсі, Батумі [8] [груз], Зугдіді [9] [груз], Горі та Поті [10] [груз].

Після вимог кількох опозиційних груп, президент Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що скликає позачергову сесію парламенту у п’ятницю, 25 лютого, щоб відреагувати на кризу.

У Грузії проводять паралелі [11] [анг] з п’ятиденною війною 2008 року [12] [анг] між Росією та Грузією у двох сепаратистських регіонах – Південній Осетії та Абхазії. Напруга загострилася, коли Грузія виявила зацікавленість у вступі до НАТО у 2008 році, але все закінчилося війною, яка забрала сотні життів, призвела до появи десятків тисяч переселенців і залишила обидві території у стані замороженого конфлікту. 16 серпня 2008 року між Росією та Грузією була підписана мирна угода з шести пунктів [13] [анг], яку узгодив тодішній президент Франції Ніколя Саркозі як президент Європейського Союзу. Через десять днів Росія визнала Абхазію та Південну Осетію незалежними державами і це викликало широке засудження західних лідерів.

Президент Грузії написала у Twitter у понеділок, 21 лютого:

🇬🇪 рішуче засуджую «визнання» Росії 🇺🇦Донецької та Луганської областей України, повторюючи сценарій, який призвів до окупації 20% нашої території. 🇬🇪стоїть з тобою президент Зеленський і підтримує🇺🇦 територіальну цілісність та мир.

— Salome Zourabichvili (@Zourabichvili_S) February 21, 2022 [14]

Колишній прем'єр-міністр і нинішній лідер опозиційної партії «За Грузію» Георгій Гахарія [15] [анг] написав, що «Захід не повинен повторювати тих самих помилок, що й у 2008 році. Союзники повинні діяти зараз! Ми #StanwithUkraine!»

Партія Дроа, яку очолює Елен Хоштарія, тим часом закликала міжнародну спільноту постачати зброю Україні та посилити санкції проти Росії.

«Ми закликаємо наших міжнародних партнерів використовувати персональні, а також економічні, фінансові та дипломатичні санкції як негайну, ефективну та єдину реакцію на агресію Кремля», – йдеться у заяві [16] [анг] партії.

1 лютого парламент Грузії ухвалив резолюцію [17] [анг], в якій не згадується причетність Росії до кризи. У резолюції йшлося про «можливу військову ескалацію в Україні» та зазначалося, що Україна та інші країни повинні мати право вступу до НАТО. Депутати «Грузинської мрії» не назвали очевидне джерело загрози «суверенітету та територіальній цілісності» України — Російську Федерацію.

Члени опозиційних партій, зокрема Єдиного національного руху (ЄНМ), висловили обурення тим, що Росію не згадали у резолюції. У січні 2022 року опозиційні партії підготували окрему жорстку декларацію про російську агресію і колективно підписали документ під парламентом. Після того, вони опублікували його в Інтернеті [18] [груз], щоб отримати підтримку громадськості. У документі висловлюється «серйозне занепокоєння з приводу військової ескалації Росії та [засуджуються] її погрози щодо застосування сили проти суверенітету й територіальної цілісності України».

На захист опозиції виступив парламентський лідер «Грузинської мрії» Мамука Мдінарадзе і назвав [19] [груз] мову декларації «вільною від популістської та провокаційної риторики».

У підсумку, депутати «Грузинської мрії» практично самі проголосували за парламентську резолюцію [17] [анг] на підтримку України.

В ухваленій резолюції парламент Грузії наполягав, що членство в НАТО є «суверенним правом будь-якої держави, і будь-які спроби обмежити це право за допомогою військових чи політичних інструментів категорично неприйнятні».

«Постачання зброї не є рішенням»

Критика уряду посилилася після вторгнення у четвер внаслідок того, що опозиційні групи вказали на неспроможність влади належним чином протестувати проти дій Росії.

Після того, як прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив, що Грузія може приєднатися до санкцій проти Росії в інтерв'ю за кілька годин до вторгнення РФ в Україну, він виключив будь-які дії, які «потенційно можуть погіршити ситуацію в країні чи працювати проти грузинських інтересів» .

Під час того ж інтерв’ю, яке вийшло в ефір за кілька годин до того, як Путін оголосив, що він ввів російські війська в Україну, Гарібашвілі зайшов так далеко, що розкритикував [20] [груз] постачання зброї в Україну.

«Як відомо, Америка була найбільшим донором у цьому напрямку і зробила найбільший внесок зі зброєю, як і кілька європейських країн. Але, очевидно, цього недостатньо і загалом я хотів би сказати, що постачання зброї не є рішенням у цій ситуації. Будь-який конфлікт має вирішуватися шляхом переговорів».

Також 23 лютого уряд Грузії розкритикували за те, що він присоромив грузин, які підтримували Україну під час російсько-грузинського матчу з регбі, запланованого на неділю в Тбілісі. Зрештою, матч було скасовано [21] [анг].

Після офіційного вторгнення Росії в Україну, прем’єр-міністр Гарібашвілі [22] [анг] та МЗС [23] [груз] зробили більш жорсткі заяви. Прем'єр-міністр назвав дії Росії проти України «відвертим порушенням міжнародного порядку» і закликав міжнародне співтовариство зробити все можливе, щоб це зупинити.

 

Щоб дізнатися більше, перегляньте наші тематичні статті про вторгнення Росії в Україну [24].