Скріншот із каналу Ural Live на YouTube із написом «Атака на Русский мир у Казахстані»

У заявах Володимира Путіна та його головних помічників про вторгнення Росії в Україну часто є ключовий вислів: «Русский мир» (Русский мир). Ця фраза буквально означає «російський світ», але її також можна прочитати як «русский мир», враховуючи подвійне значення слова «мир» у російській мові.

Цей термін використовується для виправдання російського вторгнення в Україну, яке на мові [рос] Путіна називають «військовою операцією в Україні». Таким чином, Кремль призначає себе захисником і господарем всього, що, на їхню думку, входить в орбіту російської культури.

Неоднозначний зміст «русского мира»

Згідно з опитуванням 2014 року, опублікованим на сайті Фонду «Русский мир», організації, створеної у 2007 році президентом Путіним для «популяризації російської мови», «Русский мир» — стосується [рос] територій, населених людьми, які є етнічними росіянами, розмовляють російською мовою або асоціюються з російською культурою. Це включає саму Росію і поширюється на такі регіони та країни, як Північний Казахстан, Білорусь, Донецька та Луганська області на Сході України, Придністровський регіон у Молдові, Південна Осетія та Абхазія в Грузії, а також Сербія та Ізраїль.

Цей же сайт також пов’язує [рос] поняття «Русский мир» з російською православною вірою:

Согласно патриарху, ядром Русского мира являются Россия, Украина, Белоруссия. В основе его лежит православная вера, которую мы обрели в общей Киевской купели крещения. Русская культура не умещается в границах одного этноса и не связана с интересами одного государства.

Згідно з патріархом, ядром Русского мира є Росія, Україна, Білорусь. В його основі лежить православна віра, яку ми здобули у спільній Київській купелі хрещення. Російська культура не вміщується у межах одного етносу і не пов'язана з інтересами однієї держави.

Термін вперше зустрічається в ХІ столітті в релігійних текстах. Характерно, що термінологія патріарха частково з тим, що іноді називають «м’якою силою» Росії. Вона передбачає геополітичний аспект, який представляє три слов’янські народи як невід’ємно пов’язані між собою, історичну спадкоємність від Київської Русі, цивілізації, що бере свої витоки, починаючи з ІХ століття із сучасного Києва і включала значні території України, Білорусі та Росії.

У 1996 році Росія та Білорусь оголосили про створення Союзної держави [укр], що вже вказувало на амбіції Москви розширити свої претензії на території, які раніше були у складі Київської Русі.

«Русский мир» як державна ідеологія, що слугує амбіціям Москви

Росія розширила використання терміну «Русский мир» у 2014 році, коли анексувала Крим і закликала надати підтримку сепаратистським регіонам Донецька та Луганська на сході України. Аргумент Кремля полягає в тому [рос], що київський уряд запровадив примусову українізацію [рос], заборонивши використання російської мови та дискримінувавши російськомовних, тим самим напавши на уявну територію русского мира. Претензії Росії слугують виправданням її контролю над великим населенням і територіями, які вона вважає важливими в межах свого уявлення про російськість.

Ці претензії мають довгострокові наслідки для інших регіонів колишнього радянського простору, які московською мовою часто називають «Ближнє зарубежье» або «Близьке зарубіжжя» [рос], де російська мова залишається актуальною і живуть значні етнічні російські спільноти.

Справді, той самий аргумент, згаданий у 2014 році, знову використовується Москвою, щоб виправдати свій напад на Київ: прозахідна Україна зображується як антипод русского мира, оскільки приймає такі «чужі цінності», як фемінізм, права ЛГБТ-спільноти та заперечення державного статусу російської мови. Прокремлівські традиційні та соціальні медіа також часто використовують термін «Гейропа» [рос] (Гайропа, суміш слів «Гей» і «Європа»), щоб засудити те, що вони сприймають як занепад [рос] західного світу та пряму загрозу «Русскому миру».

Перед вторгненням в Україну, Путін 21 лютого виступив з історичною промовою, переважна частина якої була присвячена його інтерпретації давньої та новітньої історії українських і російських територій та державних утворень, а також заявив, що Україна належить до Русского мира.

Шляхом словесних маніпуляцій, напад на Україну став начебто «визволенням України» [рос] заради «Русского Мира».

Щоб дізнатися більше, перегляньте наші тематичні статті про вторгнення Росії в Україну.