Африканці в Україні: Ми студенти і у нас немає зброї

Житловий будинок у Києві (вул. Олександра Кошиця) після обстрілу під час вторгнення Росії в Україну. Зображення Київської міської ради від Вікімедіа, 26 лютого 2022 року (CC BY 4.0)

Коли 24 лютого Росія напала [анг] на Україну, тисячі громадян покинули свої домівки і кинулись шукати безпечні місця, долаючи кордони східноєвропейської країни. Цивільні рейси, які з’єднують Україну зі світом, скасовано, людям довелося пересуватися на потягах, автобусах та автомобілях. Серед цивільних біженців була африканська діаспора, яка боролась з проблемами відсутності офіційної підтримки з батьківщини та расової дискримінації в Україні і на прикордонних переходах.

Мужність і стійкість українців, які захищають свою націю, масово відзначається у соціальних мережах, наприклад, українські солдати кажуть російському військовому кораблю «йти на х…» [анг], українка пропонує російським солдатам насіння соняшнику [анг], щоб «соняшники росли, коли вони вмирають», або український президент відхилив [анг] пропозицію США про евакуацію.

Але це далеко не повний опис ситуації в Україні. Африканські студенти у соціальних мережах, розповідають про складніший досвід дискримінації.

16 000 африканських студентів в Україні

Україна з понад 240 університетами та понад 76 500 іноземними студентами [анг] є популярним місцем для студентів із країн глобального Півдня, таких як Індія та країни Африки. Мирослава Гладченко, науковий співробітник Університету імені Миколи Коперника у Польщі, пояснює [анг], що диплом університету в Україні визнається у світі і дозволяє продовжити освіту, процес вступу менш суворий, а плата та вартість проживання нижчі, аніж в інших європейських країнах.

В Україні навчається 16 тисяч африканських студентів. Серед них – марокканські студенти становлять найбільшу групу з 8000 студентів, а ще близько 4000 нігерійських і 3500 єгипетських студентів, повідомляє [анг] Deutsche Welle. У той час як Єгипет і Марокко закликали своїх студентів залишити Україну перед вторгненням, люди інших африканських національностей змушені були організовуватись самостійно.

Як повідомляє World University News [анг], Study in Ukraine, офіційне українське урядове джерело інформації для іноземних студентів рекомендувало їм 24 лютого стежити за новинами, залишатися на зв’язку зі своїми університетами та дбати про свою безпеку.

26 лютого кенійська газета The East African повідомила про реакцію східноафриканських країн — як Уганди, так і Танзанії — які закликали студентів [анг] «дотримуватись вказівок місцевої влади та стежити за ситуацією на інформаційних телеканалах». Заява (без дати) від посольств Танзанії у Стокгольмі та Берліні була поширена [анг] у соціальних мережах 28 лютого з контактом у WhatsApp для танзанійських студентів, які потребують допомоги.

Міністерство закордонних справ Нігерії оголосило 24 лютого про плани евакуації [анг] нігерійських студентів у той же день, коли Україна закрила повітряний простір. Однак 26 лютого посольство Нігерії у Польщі повідомило [анг], що дипломат чекатиме нігерійських студентів, які переправляються з України до Польщі.

26 лютого уряд Сьєрра-Леоне, згідно з твітом [анг] місцевої газети Newswatch, заявив, що 97 студентів Сьєрра-Леоне в Україні знаходяться у безпеці. Уряд Західної Африки також попросив сусідні європейські країни, такі як Угорщина, прийняти студентів, якщо їм вдасться перетнути кордон.

Мобілізація неформальної допомоги

Однак у кризі, коли всі втікають у безпечні місця за кордон, місцева влада працює під тиском, і ситуація на місцях стає складною. Через відсутність конкретних офіційних вказівок африканських урядів і посольств щодо того, як евакуюватися з метою безпеки, люди самоорганізовувались у соціальних мережах.

У Twitter, WhatsApp, Telegram та в окремих групах в Україні чи інших онлайн-групах, які підтримують людей, які втікають з України, таких як Host a Sister [анг], африканці в Україні та за її межами [анг], люди почали координуватись між собою, щоб надати допомогу один одному. Наприклад, зімбабвійська студентка Коко [анг] у Дніпрі в Україні організувала масову роботу у соціальних мережах. Вона попросила допомоги для африканських студентів, які її потребують, створила групи у WhatsApp [анг], поділилася шаблоном для написання звернення до посольства [анг] та корисною інформацією під час кризи [анг].

До кордону африканцям порадили їхати групами. Багато людей повідомляли про проблеми з доступом до готівки, наявністю транспорту та підвищенням цін на проїзд. Відсутність чіткої комунікації з їх рідними країнами може ускладнити вирішення міграційних питань при перетині кордонів.

Очевидно, що ситуація на місцях ще більше ускладнилася для африканських студентів, які повідомили про випадки расової дискримінації [анг].

У цьому відеотвіті можна побачити, як українські чиновники блокують африканцям на вокзалі вхід у потяг. В іншому твіті зазначається, що «африканці залишилися на станції після того, як їм заблокували посадку на потяг до безпечного напрямку (Польща), але вони стояли з українцями #расизм #Україна [анг] #ukraineracism».

З профілю Берніс Фернанде в Instagram [анг] ми стежимо за 24-годинною мандрівкою [анг] її танзанійського друга Неньо з Харкова [анг] до Львова [анг], де їх приймають на ніч у церкві, перш ніж вони планують переїхати до Польщі.

Зімбабвійські студенти поділилися своїм досвідом «сегрегації та расизму» на прикордонному пункті в Румунії [анг]. На кордоні з Польщею [анг] один нігерійський студент повідомив, що «прикордонники зупиняють чорношкірих людей і відправляють їх у бік черги, мовляв, вони повинні спочатку пропустити «українців».

Нігерієць Нзе написав у Твіттері з кордону з Польщею:

До кордону йшов понад півдня, але тут поводяться з тобою, як з лайном. Одразу прийшли медійники з камерою, вони починають штовхати нас, африканців, повертати, навіть коли утворилася черга, ніби ми шкідники, яких треба позбутися.

— Nze (@nzekiev) February 27, 2022

«Ми студенти. У нас немає зброї», — неодноразово кричала [анг] ця група африканських студентів на прикордонному пункті з Польщею, піднявши руки вгору. Вони озброєні мобільними телефонами, а не зброєю.

Повідомлення африканських студентів про свої випробування в Україні підтверджують і ЗМІ.

The Globe and Mail [анг] та Irish Times [анг] дослідили повідомлення у соціальних мережах та взяли інтерв’ю у африканців, які зазнають расової дискримінації. Глава публічної дипломатії Південної Африки Клейтон Моньєла підтверджує [анг] дискримінаційне ставлення до африканців на кордонах Польщі та Угорщини.

Хоча вторгнення Росії в Україну заслуговує на засудження, так само, як і расова дискримінація африканських студентів та інших. Сатиричний твіт [анг] нігерійського письменника Елнатана Джона влучно відображає суперечливу правду цієї сумної реальності: «Я поважаю расизм. Якщо навіть на війні ви маєте енергію до расової дискримінації, я поважаю цей рівень відданості. Це рівень трудової етики, до якого я прагну. Благослови».


Щоб дізнатися більше, перегляньте наші тематичні статті про вторгнення Росії в Україну.

Почати обговорення

Шановні автори, будь ласка увійти »

Правила

  • Усі коментарі перевіряються модератором. Не надсилайте свій коментар більше одного разу, інакше він може бути ідентифікований як спам.
  • Будь ласка, ставтесь з повагою до інших. Коментарі, які містять мову ненависті, непристойність та особисті образи, не будуть опубліковані.