Туркменські студенти з Харкова в імпровізованому житлі. Фото надано Василем Влашиним.

Щороку багато туркменських студентів приїжджають в Україну для здобуття кращої освіти. Однак після того, як Росія напала на Україну [анг], сотні студентів залишилися у підвішеному стані, намагаючись втекти від бомбардувань в Україні без допомоги свого уряду.

«Мої діти в Одесі, і я зараз шукаю шляхи, як їх звідти витягти… Якщо є якась інформація, як перетинати кордон, поділіться, будь ласка». Цим жахливим повідомленням [рос] матері поділилися в групі Facebook «Ми з Туркменістану» 4 березня.

Інстинкт самозбереження

Більшості експатріантів радять звертатися до свого посольства за ресурсами та вказівками у разі надзвичайної ситуації. На жаль, протягом перших кількох днів війни Росії з Україною [анг] туркменське посольство було неефективним, коли мова йшла про студентів та громадян, які залишилися в Україні. Посольство не опублікувало на своєму сайті запису про протоколи евакуації. Натомість портрет Президента Туркменістану, який усміхається, супроводжується такими словами [анг]: «Нейтралітет Туркменістану, дружні, конструктивні та шанобливі відносини з усіма державами, налагоджена співпраця з ООН та її спеціалізованими установами, участь у роботі інших поважних організацій – створюють для нашої країни сприятливі можливості для ефективнішої участі у вирішенні найважливіших проблем сучасного світу».

Відсутність інформації змусила деяких туркменських студентів шукати власні рішення, а дехто покладався на соціальні мережі. Студенти почали обмінюватися новинами та інформацією через чати в Telegram, WhatsApp, FaceBook та Instagram.

Поки дипломати Туркменістану чекали наказу від своїх керівників у столиці Туркменістану Ашхабаді, їхні колеги із сусідніх центральноазіатських країн, таких як Узбекистан [рос], діяли негайно, оголосивши про евакуацію та виділивши ресурси.

Поки що уряд Туркменістану не робив жодних офіційних заяв щодо агресії Росії в Україні. Крім того, посольство Туркменістану в Києві, поки що офіційно працювало, але перестало відповідати на телефонні дзвінки після третього дня війни в Україні.

Національні державні медіа [турк] взагалі не висвітлюють війну в Україні. Люди зазвичай дивляться російські телепрограми через супутникові антени та споживають російську пропаганду, оскільки більшість інших ЗМІ заблоковані.

Приховані твіттер-акаунти

3 березня 2022 року у Facebook-групі «Ми з Туркменістану» виникли суперечки щодо нового посту [рос] посольства Туркменістану в Києві.

05-06.03.2022 г. из города Николаев через город Одесса были эвакуированы до границы с Румынией студенты из Туркменистана, которые обучались в николаевских ВУЗах.

— Embassy of Turkmenistan in Ukraine (@EMB_TKMinUKRAIN) March 6, 2022

05-06.03.2022 р. з міста Миколаїв через місто Одеса були евакуйовані до кордону з Румунією студенти з Туркменістану, які навчалися у миколаївських ВНЗ.

Перше повідомлення на цьому Twitter-акаунті з’явилося 28 лютого, у якому громадян закликали дотримуватися інструкцій та рекомендацій місцевої влади України, а також правил комендантської години з міркувань безпеки. У повідомлені були вказані контакти для отримання інформації про евакуацію та проінформовано громадян, що посольство поки що повністю функціонує.

2 березня з’явився ще один твіт, у якому йдеться про те, що громадянам Туркменістану, які перебувають у Києві та бажають евакуюватися, необхідно терміново звернутися до посольства Туркменістану. У заяві йдеться про те, що більшість із цих громадян уже перетнули кордони Польщі та Румунії; решта готуються невдовзі перетнути кордон. У твітах від 2 березня стверджується, що посольство допомогло громадянам Туркменістану виїхати із залізничного вокзалу в Києві в напрямку західних областей України.

Хоча поки немає жодної інформації про те, скільки людей було евакуйовано, цей акаунт має лише 72 підписників і, ймовірно, охопить кілька людей, оскільки інформація не опублікована на жодному офіційному урядовому веб-сайті.

Евакуація у невідомість: Історія Саміра та його родичів

28-річний Самір, громадянин Туркменістану та постійний мешканець Києва, вирішив виїхати з міста з родиною свого двоюрідного брата 26 лютого 2022 року. Мати та дві сестри Саміра працюють і живуть у Празі, Чехія. Тому він хотів приєднатися до родини, перетнувши кордон України та Румунії, щоб дістатися Чехії. Зателефонувавши у посольство Туркменістану в Києві і не отримавши допомоги від офісу, він вирішив діяти самостійно. Раніше сестра Саміра зателефонувала у посольство Туркменістану в Румунії, щоб отримати інформацію про перетин кордону туркменськими громадянами. Консул в Румунії повідомила їй, що після приїзду туркменських громадян до Румунії вони отримають штамп у паспорті та їх поставлять на облік у місцевій «іноземній поліції». Консул сказав, що вони будуть перебувати в країні на невизначений термін і можуть подавати документи на візу, поки ситуація не покращиться. Він додав, що після прибуття їм варто звернутися до туркменського посольства, щоб зареєструватися.

Після тривалої дороги із багатокілометровими корками, вони зрештою перетнули кордон. Але коли зателефонували у посольство Туркменістану в Румунії, то отримали іншу відповідь: їм дозволено перебувати в країні лише 5–10 днів і «наполегливо рекомендовано» виїхати до Туреччини, де вони можуть отримати допомогу від місцевих туркменів. Не маючи ані ресурсів, ані підтримки в Румунії, вони довірилися посольству і покинули країну.

Однак юристи та представники неурядових організацій, з якими вони контактували, кажуть, що туркменські громадяни можуть подавати документи на візу після в’їзду в Румунію, тобто фактично їм не потрібно було виїжджати. Крім того, є нове положення про те, що студенти, які навчаються в Україні, можуть легко подавати документи до місцевих румунських університетів для продовження навчання.

Як повідомляє Turkmennews [анг], за два тижні до початку бойових дій в Україні частина туркменських жителів Києва зателефонувала в посольство Туркменістану і запитала, чи буде евакуація студентів і співвітчизників у разі початку війни. «Бомби ще не падають!», – такою була відповідь чиновників на їх звернення.

Нейтралітет перетворюється на ізоляцію

Що, насправді, ховається за цією очевидною апатією та повільною реакцією на війну в Україні? Туркменістан здобув незалежність від Радянського Союзу у жовтні 1991 року. У Конституції Туркменістану зазначено, що це – демократична, правова і світська держава з президентською формою правління. У своїй зовнішній політиці вона дотримується статусу нейтралітету [анг], який був затверджений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 12 грудня 1995 року.

Однак, незважаючи на ці заяви на папері, народ Туркменістану живе в умовах авторитарного режиму [анг]. Місцеві медіа суворо контролюються та зазнають цензури [анг], а доступ до соціальних мереж обмежений, дорогий і, таким чином, стає недоступним для більшості людей. Так само обмеження та цензура застосовуються до освітньої системи [анг].

Загалом це пояснює, чому так багато туркменських студентів, які мають обмаль можливостей навчатися у своїй країні і які досі розмовляють російською мовою [рос], обирають саме російськомовні країни для навчання. Наприклад, кількість туркменських студентів у Російській Федерації становить 30,6 тисяч. Вступні квоти [анг] в Туркменістані становлять менше 10 відсотків від кількості випускників загальноосвітніх шкіл, які бажають отримати вищу освіту. Ще однією перешкодою для молоді в країні є хабарництво при вступі у вищі навчальні заклади, яких налічується понад 20. Щорічно університети країни приймають близько 8 тисяч студентів [рос]. Загальна кількість населення країни оцінюється приблизно в 6 мільйонів.

Україна є однією із популярних країн для навчання туркменської молоді разом із Білоруссю, Російською Федерацією, Узбекистаном, Казахстаном, Таджикистаном. Менше молоді  їде до західних країн через труднощі з отриманням віз та високу вартість життя та освіти. Важко отримати інформацію про кількість студентів, які навчаються за кордоном, оскільки туркменські урядовці неохоче подають будь-які статистичні дані для громадськості. Газета Hindustan Times [анг] пише, що Туркменістан входить в Україні до ТОП-10 країн з найбільшою кількістю іноземних студентів, разом з Індією, Марокко, Азербайджаном, Нігерією, Китаєм, Туреччиною, Ізраїлем та Узбекистаном. Деякі джерела [анг] стверджують, що в Україні може бути до 6000 туркменських студентів.

Щоб дізнатися більше, перегляньте наші тематичні статті про російське вторгнення в Україну.